Своє, рідне.
У цьому турі було досить багато видовищного, гарного, лайкабельного, але це не скасовує факту, що він вийшов досить прохідним.
Вся верхня п'ятірка виграла свої матчі – причому чим вищий клуб за втраченими очками, тим впевненіше він переміг. Команди з нижньої четвірки набрали в сумі лише одне очко – а ось Зоря черговою перемогою відірвалася навіть від зони перехідних матчів.
Таблиця загалом розбилася на три ключові зони. Між п'ятим та шостим місцем різниця вже у шість очок, і, судячи за формою Полісся, до фінішу вона тільки зросте. Між 12-м та 13-м – чотири, що саме по собі небагато, але у Зорі ще й матчі в запасі є. З великою ймовірністю топ-5, “боттом-4” і, відповідно, середина не зазнають змін до кінця сезону — питання в тому, в якому порядку будуть розташовані команди.
Що ж, це гарна нагода поговорити про футбол як про індивідуальний вид спорту. У 22-му турі дуже багато показали особи.
Шахтар витягнув той, від кого чекали найменше
Практично одночасно із виділенням пакету гуманітарної допомоги від Швеції про себе раптово нагадав Мар'ян Швед.
Почнемо з того, що Шведа у матчі, скажімо так, не чекали. З конкуренцією всередині Шахтаря у Мар'яна останнім часом проблеми навіть із потраплянням у заявку. Якщо не рахувати вихід на пару хвилин із Колосом, він зіграв лише в одному турі з останніх десяти – це недавній скандальний матч з Олександрією, в якому Швед, м'яко кажучи, не блиснув. Ще на одну гру Мар'ян просто не потрапив у заявку, а зазвичай він просто дивиться ігри “гірників” з найкращих місць.
Але Зубков захворів у збірній, багато інших просто повернулися з інших кінців світу і були не дуже готові до експериментів (а так, Гочолейшвілі може зіграти в атаці) – і Пушич випустив проти Оболоні Шведа, а Мар'ян відплатив за довіру. Два голи, асист і зароблене вилучення для гравця “пивоварів” – у момент, коли в Шахтаря майже вся команда була після збірних, Швед виграв матч одноосiбно!
Що нам це говорить? Звісно, насамперед про прірву у класі. “Глухий” резервіст однієї команди отримує шанс – і просто декласує іншу. У суботу “гірники” зробили не менш важливий крок до чемпіонства, ніж коли Келсі та Траоре блискучою взаємодією розірвали Колос.
Навіть зараз, після відходу Петряка, Очеретька, Топалова, у Шахтаря близько 30 досвідчених і при цьому талановитих, сильних гравців у заявці. Це практично бездонна глибина складу, в якому навіть гравці з далекого кінця лави готові зробити різницю з аутсайдером. І якщо у Кривбаса теж серйозна конкуренція всередині складу, то, наприклад, Дніпро-1 довго жив просто в іншому всесвіті. Максимов випускав рятувати матчі Ківінду, був незадоволений його виходом настільки, що міняв назад – і через тур повторював цей трюк просто тому, що більше випускати не було кого. Саме довжина лави зробила різницю на користь Шахтаря.
Але, звичайно, це привід похвалити та порадіти за Шведа. Шахтар тому й такий фаворит, що в нього на дальньому кінці лавки сидить, м'яко кажучи, не ноунейм. Це швидко забулося, але Швед взагалі-то і до збірної України викликався, і забивав 14 голів за чемпіонат, виступаючи за Карпати, і заслуговував на трансфер до Селтіка... Але все це саме що забулося, бо Швед не нагадував про себе, сидячи у запасі, цілі роки. Минулої суботи головною новиною сезону, яка була з ним пов'язана, була непряма причетність до... справи Гринкевичів. У 2016-22 рр.. Мар'ян був одружений з Ольгою Гринкевич – донькою пари, яка опинилася в центрі корупційного скандалу.
Цікаво буде, якщо Мар'ян зможе реанімувати кар'єру: все-таки Зубкову не вистачає стабільності, ефективності, і як збірній, так і Шахтарю ще один правий вінгер не завадить. У це важко повірити, але Шведу лише 26 років... Але взагалі, якщо знати, що ці два голи та асист – усі результативні дії Мар'яна за рік, що попередній раз він відрізнявся 5 березня 2023 року (гольова передача у скандальній грі з Минаєм), то такий сплеск швидше нагадує про давню приказку, що футболісту достатньо добре зіграти два матчі. Перший на перегляді, щоби взяли – і останній перед кінцем сезону, щоб не вигнали.
Ярмоленко повернувся у несподівано прохідному матчі
Як воротар Сергій Долганський нікому не протистояв стільки разів, скільки колезі по воротарському цеху Олександру Шовковському. Сімнадцять матчів, перший та останній з яких поділяють 15,5 років – ну а найстатутніший із них, звичайно, Суперкубок України-2009. Тоді Динамо та Ворскла дограли до серії пенальті, в якій сильнішим виявився СаШо. Він не дав забити Фiлiппу Деспотовські та Армену Даллку, а Долганський пропустив чотири удари з чотирьох.
Можливо, саме того разу у Долганського була найреальніша з сімнадцяти можливість взяти гору. З цих 17 зустрічей віч-на-віч він не виграв жодної: всього три нічиї, 14 поразок. Поразкою, причому розгромною, закінчилася перша зустріч у новому статусі.
Динамо просто винесло Ворсклу, забивши п'ять при чудовій грі Ісенка. “Сімка” полтавців оформила кілька чудових сейвів та грамотно грала на виїзді. При цьому біля воріт Бущана полтавці створили чимало – але виявилося, що атака "Динамо" може декласувати далеко не останню оборону ліги.
Ярмоленко повернувся – і одразу забив. Капітан і фірмовими передачами розвивав атаки, які лише через нефарт не закінчилися новими взяттями воріт. Але, звичайно, в цій перемозі у Андрія роль лише зоряного камео: адже він вийшов на поле за рахунком 3:0.
Шапаренко залікував травми і почав грати як у найкращі роки. Бражко набагато краще за Сидорчука підключається до атак. Ванат почав грати дуже розумно та корисно: мало того, що він забив, так ще й, наприклад, при четвертому м'ячі не торкнувся м'яча – і саме цим дезорієнтував оборону, дав Шапаренко замкнути простріл Волошина. Ярмоленко декласує свій фланг, Волошин – свій, а коли ще й Буяльський повернеться, головною проблемою всіх цих футболістiв стане не заважати один одному.
Атака Динамо зараз просто винятково класна. Можна сказати, що Ворскла не мала важливих гравців – але, чесно кажучи, з Пердутою на правому фланзі замість Хрипчука Волошин міг отримувати тільки більше простору. Три чверті ліги грають в обороні анітрохи не краще за цю Ворсклу – їй у чотирьох попередніх матчах забили всього три голи. Тож цікаво, що цьому Динамо протиставить Зоря, яка гратиме перенесений матч вже у четвер.
Перший хет-трик у сезоні
Дочекалися! Лише у 22-му турі, коли вже й фініш чемпіонату не за горами, хтось зміг оформити хет-трик в УПЛ. І хто б міг подумати, що це зробить представник не Шахтаря, не Динамо, навіть не Дніпра-1 чи умовної Зорі, а одеського клубу. Артур Авагімян ідеально привітав Чорноморець, який якраз у день матчу святкував 88-й день народження.
Двадцять один рік жоден футболіст Чорноморця не оформлював хет-трик у вищій лізі. За цей час встигли і до єврокубків вийти, і там ПСВ у групі Ліги Європи обійти, і Антонова як локальну легенду розкрити – але попереднім автором “трюка з капелюхом” був ще Олександр Косирін, який забив 2003-го Іллічівцю. І ось, ця сумна серія перервалася в момент, коли цього чекали найменше.
Попередні шість матчів Чорноморця, разом узяті, включили всього чотири забиті голи. Після 2:5 від Дніпра-1 та 2:3 від Руху Григорчук сильно заспокоїв гру – і начебто зайшов у тактичний глухий кут. Але таке вже нинішнє Полісся, що на ньому всі поспіль відпрацьовують удари, як на боксерській груші. Шищенко так навіть до кінця сезону не доопрацює: він звернув усі напрацювання Калiтвiнцева, але не може створити щось своє.
І тепер ось що цікаво: вже у четвер у півфіналі Кубка України зіграють така Ворскла – і таке Полісся. Треба ж таке трапити, щоб одне місце у фіналі розіграють команди, які зовсім не гаразд. А ось в іншій парі, навпаки, команди, які показали, що вони готові: Шахтар проти Авагімяна, вибачте, Чорноморця.
Бар підвів ЛНЗ
Рух продовжив переможну серію та збільшив свої шанси на єврокубковий дебют відсотків до 90, але зробив це у грі, яку не мав вигравати.
ЛНЗ грав набагато краще, не забив лише завдяки Ледвію, який скористався своїм шансом на всі 100. Нещодавно в пресі йшлося про те, що Паньків може закінчити кар'єру, бо не поїхав на збори, потім сам 39-річний кіпер спростував ці чутки, пояснивши відсутність травми – але суть у тому, що з таким молодим та перспективним кіпером Паньків, принаймні в основі, Руху не потрібний.
Отже, Ледвій багато виручав, і лише завдяки ньому рахунок до компенсованого часу не було відкрито – а на останніх хвилинах Бар у штрафному майданчику наступив на ногу Федору. Притула реалізував пенальті ударом з точки, зайвий раз нагадавши, що команді, яка грає, часто ще й щастить.
Колос програв четвертий матч поспіль
Протилежним прикладом – прикладом команди, яка насамперед заважає супернику – може вважатися Колос. І у грі з Дніпром-1 вона опинилася у максимально незручному становищі вже на другій хвилині. Пiхальонок спочатку забив дальнім ударом, потім віддав гольову передачу на Філіппова – але головне, що Колос зовсім здав. Зараз команда не тільки мало забиває, а й біля своїх воріт грає дуже слабо – і це привід вважати, що над Вишняком згущуються хмари. Проблема всіх оборонних тренерів: коли команда ще й результату не досягає, їх просто нема за що залишати на своїй посаді. Генінсону, який влітку планує будувати новий Колос, складно знайти аргументи на користь чинного тренера.
Мрвальєвіч підвів Верес
Як же люблять балканці грати брудно! Хтось пірнає і апелює до фолів, яких не було, хтось сам грубить, хтось поєднує й те й інше... Серби, хорвати, боснійці можуть ненавидіти один одного до безпам'ятства, вірити у різних богів, але якщо їх щось і об'єднує, то це такі фоли. Марко Мрвальєвіч чудово почав у Вересі, але, думаю, дуже багато хто, дізнавшись, що у грі з Кривбасом рівненський клуб залишився у меншості, могли вгадати, кого саме видалили.
Адже Верес чудово розпочав гру: на самому початку матчу міг забивати двічі. Але під кінець Мрвальєвіч відмахнувся від Стецькова, вдарив того рукою по обличчю – і заслужено видалено. У більшості Кривбас, звісно, дотиснув суперника.
Сейв туру
Минай врятувався з Олександрією, видавши чудовий ендшпiль матчу. Найважливішу роль у порятунку відіграв Кемкін, який не дав Ковальцю забити пенальті. Капітан Олександрії пробив повз ворота, але цьому дуже посприяв воротар Миная, яку в найкращих традиціях Еміліано Мартінеса вивів Ковальця з рівноваги.
Гол туру
Металіст 1925 знову програв, але цього разу більш-менш гідно. У Зорю передбачувано повернулися всі бунтівники, і проти такого складу буде складно і Динамо. Харків'яни досить багато атакували, але суперництво такого форварда, як Герреро та такого центру оборони, як у “двадцять п'ятих”, передбачувано призвело до дубля панамця. Переможний гол вийшов особливо гарним:
Збірна туру
Тренер: Олександр Шовковський (Динамо)
