Шахтар здобуває чергову чемпіонську перемогу, Шовковського губить солідарність: підсумки 23-го туру УПЛ

Це був дуже видовищний тур. Тільки один воротар зіграв на нуль, одразу у двох матчах 3:0 перетворилися на 3:2 – і взагалі, ігровий день вийшов таким, що більше хочеться хвалити, а не лаяти це. Але, звісно, це не скасовує факту, що об'єктів для критики теж вистачає.

Герой туру

Центральний матч туру очікувань не виправдав. Навіть у суперництві першої та п'ятої команд ліги різниця в класі виявилася надто великою. У принципі, читалося, що з суперником рівня Руху “гірникам” може бути простіше, ніж із умовним Минаєм. Львівський клуб цілком заточений на атаку, а для гри другим номером йому дуже, дуже бракує досвіду. Згідно з недавнім статистичним дослідженням, Рух – наймолодша команда світу.

Бондаренко вже на 17-й хвилині двічі декласував оборону Руху. Спочатку він у стилі Лемпарда увірвався до штрафного майданчика і відгукнувся на зкидку Зубкова, а потім після чудового проходу подвоїв перевагу дальнім ударом. Рух, треба віддати йому належне, зміг поборотися навіть за таких вступних, але Шахтар із 2:0 гру не відпустив.

Це чергове, явне підтвердження того, наскільки сильно Шахтар за складом перевершує решту команд ліги за складом. Тиждень тому я писав про те, як його глухий резервіст може декласувати аутсайдера ліги. У даному ж турі Швед повернувся в резерв, з кращих місць дивився за гарною грою Зубкова – а інший гравець основи, тим часом, я зміг зробити результат з одним з найскладніших суперників. А між ними третій гравець Шахтаря виявився спроможним в одну особу зробити різницю у півфіналі Кубка – і це був Судаков.

Напевно, в цьому й полягає користь від розміну ван Леувена на Пушича. Новий тренер не винайшов якусь визначну тактику, навіть не створив команду, яка діє якимось особливо командним чином – але він не закріпачує гравців і досить гнучкий, щоб підлаштовуватися під сильніші сторони. Цього виявляється достатньо, щоб вигравати більшу частину ігор.

По суті, Шахтар зараз живе за принципами українського Реалу: склад явно найсильніший, головному тренеру не зіпсувати. І ван Леувен, який намагався втиснути команду в суворі рамки, саме псував: команда була надто догматична і не могла себе добре виявити. У Шахтаря в одній грі сяє Швед, в іншій Судаков, у третій Бондаренко, у четвертій Кевін – так само, як у Реала, який вигравав ЛЧ, феєрили то Куртуа, то Родріго, то Вінісіус, то Бензема. І Реалу суворий Бенітес, до речі, також не підійшов.

Ляп туру

Матч Динамо з ЛНЗ виглядав найпрохіднішим у всьому турі. Команда закидає три Зорі, п'ять Ворсклі – а тут суперник, який цього року отримав три від Кривбасу та два від Минаю. Але вийшло так, що Динамо цей стату “прохідний” зашкодив чи не найбільше.

Олександр Шовковський – маестро воротарської професії. Якщо йому це колись буде цікаво, він може написати підручник з гри в рамці. І саме тому він вважав за нормальне і єдино правильне довіритися на рядовий матч запасному воротареві. Він сам 25 років був у київському Динамо – і в свій час отримував свій шанс як запасний (при основному Богуші), а колись і поступався місцем у рамці запасним. Навіть не кажучи про таких класних кіперів, як Рева та Кернозенко, які були просто конкурентами СаШо – свої шанси отримували і Андрій Ковтун, й Ілля Близнюк, які були явно слабшими.

Загалом, у ворота на гру з ЛНЗ встав Нещерет, який у певний момент не втримав м'яч у руках після звичайної подачі Рибалки з кутового. ЛНЗ забив м'яч із нічого, зрівняв рахунок – і зміг його утримати до фінального свистка, завдавши Шовковському лише другу осічку за час його роботи головним тренером. Можна сказати, що в домашніх іграх із суперниками рівня ЛНЗ Динамо має не засмучуватися через одного-єдиний пропущений, а шукати причини, чому лише один м'яч забило. І ці причини можуть бути пов'язані... також із солідарністю Шовковського, тільки іншою.

З Андрієм Ярмоленком новий головний тренер зіграв 174 матчі на профі рівні. Це стільки ж, скільки з Лужним (оцініть тривалість кар'єри: гравці наскільки різних поколінь до неї входять!), і тільки в одинадцяти осіб більше досвід виступів на одному полі з “вічно першим”. Може, головний тренер надмірно лояльний до лідера, надто йому довіряє? Звичайно ж, Ярмоленко хоче грати кожен тур в основі – але Динамо було ефективніше в атаці, коли Андрій виходив на заміни проти суперників, що втомилися. Зараз він не в оптимальних кондиціях – і коли в основі виходив Волошин, він більше допомагав Шапаренку, Ванату, Кабаєву та крайнім захисникам просто розривати суперників, зносити їх суперактивним рухом.

При цьому за змістом гра точно була не такою, щоб журитися. Почали динамівці просто чудово: забили красивий гол, причому зусиллями саме Ярмоленка, могли швидко подвоювати перевагу – і тоді, боюся, ЛНЗ очікував би розгром. Один Бражко вривався до штрафного майданчика так, що міг оформляти дубль. У потенціалі атака Динамо все одно виглядає дуже потужно – інше питання, що киянам зараз потрібні перемоги, а не потенціал.

Кадрова революція у Житомирі

1. Даріо Друді призначено в.о. спортивного директора Полісся.

2. Шаран, за рядом інсайдів, очолить Звягель.

3. Полісся обіграло Минай.

Я ось думаю: а третя новина випадково не найменш значуща для житомирського клубу? Буткевич має настільки наполеонівські плани, він так любить призначати максимально гучні імена навіть на “тихі” посади (яких ще директорів з медіа ви знаєте в клубах УПЛ, окрім Олександра Денисова?), що ці матчі з Минаями у боротьбі за п'яте місце виглядають дрібно. Для новачка УПЛ це забагато, а для боса АТБ це замало.

Але взагалі, і так помітно, що п'ять поразок поспіль стали для Полісся приводом міняти все, одразу й не соромлячись. Навіть якщо концентруватися на кадрах “пересічних”, то порівняно з минулим матчем у запас пішли Танковський, Петряк, Бойко, Козак. Якщо враховувати ще й дискваліфікацію Кушніренка, можна сказати, що Минаю протистояла зовсім інша команда.

Вона, в принципі, і розчавила Минай на голому класі, зайвий раз показавши: спад тут і зараз не варто переоцінювати, вже наступного сезону з Поліссям буде складно всім. При цьому Шищенко наполегливо не залишає приводів себе залишити: навіть у такій грі, де у Полісся за визначенням була дуже сильна лава запасних, Мінай ледь не організував суперкамбек. З 0:3 аутсайдер ледь не пішов на 3:3, і нехай житомирці дякують VAR, який не знайшов приводу для пенальті наприкінці.

Буткевича такі перемоги, наче між командами з першої ліги, напевно, не влаштовують. Шаран, якщо очолить Звягель (повторюся, поки нічого не оголошено офіційно), приїде точно не заради роботи у другій лізі. Ну, а поки Полісся повернулося в гонку за п'яте місце.

Дніпру-1 не щастить із травмами

У Дніпрі пройшов матч із заявкою на найяскравішу виставу туру – якби він не розтягнувся на чотири з лишком години через тривоги, було б зовсім добре. Зоря, звичайно, чудово камбекнула з 0:2 на 2:2, зайвий раз дозволивши утвердитися стереотипу, що перевага у два м'ячі – найнебезпечніша у футболі, але взагалі дуже схоже, що луганський клуб втрачає час.

Зрозуміло, що зараз найгірший час, щоб про це говорити, але взагалі Зоря грає занадто слабко як для команди з таким складом. Посередня оборона, мінімум розуміння, як будувати позиційну атаку – і треба було, щоб суперник просто зупинився, а старожили згадали старе добре “Мужики!”, щоби команда заграла. Бартуловичу час ставати “просто” головним тренером, без усіляких уточнень і абревіатур – або ж Зарю повинен приймати хтось новий, але з Юрієм Ковалем клуб чекає тільки стагнація.

Як же Зоря змогла здобути нічию на полі віце-чемпіона, запитаєте ви? Та просто Дніпро-1 весь сезон страждає від травм – причому найнеприємнішим чином. Варто було лише повернутися до складу Сватка, як травмувався Сарапій. Згідно з коментарем самого Едуарда, він отримав травму “вже на першій хвилині, у перерві отримав лід, але потім зрозумів, що не може продовжувати” – і був замінений на 72-й. Виникає питання, чи потрібен цей героїзм, чи не посилив пошкодження центральний захисник, не попросивши заміну на самому початку...

Ну а Пiхальонок цю заміну попросив – він теж травмувався, але зіграв лише сім хвилин. І з такими пробоїнами у складі не повинна дивувати чергова осічка. Дніпро-1 весь сезон не грає, а мучиться, і ті ж Рух із ЛНЗ теж відбирали у нього очки. Зоря не повинна занадто багато про себе думати.

Рішення туру

Кривбас теж збільшив шанси Шахтаря на чемпіонство, зігравши вдома внічию з Ворсклою. Як і у випадку з Динамо, підвела реалізація: Понєдєльнiк не зміг забити у понеділок, хоча мав чудовий момент на самому початку. Не змогли забити і Вакулко, Кожушко – і в результаті єдиний гол полтавці провели з спірного пенальті.

Сергій Долганський висловив невдоволення таким 11-метровим, давши зрозуміти, що якщо такі пенальті ставляться – це комусь потрібно. Хрипчук йшов у підкат, йому складно було кудись подіти руку.

Від себе дозволю помітити, що, на мою думку, Кривбас не програв би й без цього пенальті. Все ж таки ігрова перевага команди Вернидуба була величезною, і навіть якби Степанюк на 30-й хвилині дозволив Ворсклі повести в рахунку, Кривбас і грав би ще агресивніше.

Скрипник знову змушений спрощувати гру заради результату

Колос абсолютно нічого не показав, зайвий раз загостривши питання щодо заміни Вишняка. Але навіть так він звів унічию матч із Металістом 1925, який не перемагає ось уже 11 турів. Звичайно, навіть так вдалося наблизитися до Оболоні, але факт у тому, що харківський клуб грає дуже слабо і змушений дивитися на можливе місце у перехідних матах вже як на величезний успіх.

Важливо: щоб здобути цю нічию, Скрипнику потрібно було прибрати в запас Гармаша. А як все красиво починалося: гарні ролики в соцмережах, гол Динамо... І ось тепер, щоб не вилетіти, тренер команди повинен прибирати в запас Дениса, щоб зіграти не так романтично і оборонніше.

До Гармаша, насправді, жодних претензій. Усі, ось уже як мінімум років 10, знають, що під такого футболіста треба вибудовувати гру – і вже в аутсайдері УПЛ він точно має право вимагати преференції а-ля Баджо в Брешії. Питання швидше до Скрипника, і найлаконічніше його можна сформулювати наступним чином: вкотре вже так?

Спочатку він через авантюрний стиль гри, “необов'язкових” голів упускав медалі із Зорею. Потім – все, що вище за п'яте місце (яке видобуто явно через провал Олександрії), з Ворсклою. А тепер ризикує втратити місце та роботу в УПЛ, причому роботу – можливо, остаточно. Скрипник любить говорити про атакуючий футбол, ідеєю свого ромба він захоплює нових та нових інвесторів – але зробити цю схему ефективною він не може. І в результаті він змушений відмовлятися від романтики у боротьбі за 14-те місце – після того, як втратив дуже багато очок та грошей власників.

Цитата туру

Інший футбольний романтик після матчу не знайшов нічого кращого, ніж накинутися на вболівальників.

Роман Григорчук після драматичної перемоги над Олександрією сказав:

“Ті люди, які на трибунах і які кричать там Брагару, Салюку, взагалі команді... Це просто розчаровує. Це страшне безкультур'я, це не про футбол навіть, гаразд. Це безкультур'я. Ще на стадіоні все чути і коли кричать навіть на збірників України. Це погано. Чому я так засмучений. Тому що в Одесі завжди стадіон, уболівальники, команда – одна родина була. Такі речі, я навіть слів не можу підібрати, дуже засмучений. Одеса – це культурне місто, особливе місто. І коли таке відбувається... Не хочеться це чути”.

Можливо, Роман Йосипович вирішив, що після перемоги може собі дозволити будь-що, у тому числі й звинуватити у невдалому загалом сезоні фанатів. На мій погляд, зараз найгірший в історії час, щоб у чомусь звинувачувати людей, які незважаючи на війну, тривоги, обстріли, кризу та багато-багато-багато що ще, знаходять у собі сили приходити на стадіон в Одесі.

Взагалі, це виглядає пошуком приводу для вiдходу з Чорноморця найближчим літом.

Сейв туру

Результат гри в Одесі був на дуже багато відсотків зумовлений сейвом Варакути. Молодий голкіпер Чорноморця витяг дуже складний удар Ковальця на самому початку. Незабаром одесити після цього забили, потім ще більшість заробили – і цього вистачило, щоб “доїхати” до підсумкових 3:2.

Гол туру

Рух програв Шахтарю, але забив чудовий м'яч.

Збірна туру

Тренер: Дулуб (ЛНЗ)

#		10 КВІТНЯ 2024	М	В	Н	П	ЗАБ	ПРО	РІЗН	О	ФОРМА
1		Шахтар	21	15	4	2	45	18	27	49
2		Кривбас	23	14	5	4	41	23	18	47
3		Динамо Київ	21	14	3	4	50	23	27	45
4		Дніпро-1	23	12	7	4	33	21	12	43
5		Рух	23	10	9	4	34	24	10	39
6		Полісся	23	10	6	7	30	23	7	36
7		Ворскла	23	8	6	9	23	34	-11	30
8		Чорноморець	22	9	2	11	33	31	2	29
9		ЛНЗ	23	6	8	9	22	27	-5	26
10		Колос	22	5	10	7	16	18	-2	25
11		Олександрія	22	6	6	10	19	29	-10	24
12		Зоря	21	5	8	8	22	27	-5	23
13		Верес	22	4	7	11	21	33	-12	19
14		Оболонь	22	4	6	12	12	31	-19	18
15		Металіст 1925	23	4	5	14	23	42	-19	17
16		Минай	22	2	8	12	15	35	-20	14