Напівоборонці Юрій Фляк та Юрій Верещак поки що не дуже відомі на батьківщині: обидва встигли пограти за юнацьку та молодіжну команди Карпат, а по ходу нинішнього сезону опинилися в чемпіонаті Естонії. Їхній новий клуб – Тарту Сантос – є одним із лідерів Есілііги В (аналог нашої другої ліги), однак при цьому цей молодий і швидко прогресуючий колектив уже цього сезону пробився у єврокубки, діставшись фіналу національного кубка.

Звісно, поки що команді, очолюваній литовським тренером Любінскасом (свого часу був головним тренером у національній збірній своєї країни та українському ФК Львів), рано на рівних змагатися із грандами естонського футболу. У фіналі Тарту Сантос поступився Левадії з українцями Смішком та Волчковим у складі з розгромним рахунком 0:4. Проте клуб із двома карпатівцями стрімко прогресує, і у цій країні сподіваються, що із нижчих ліг піднімається майбутній гранд.

Про перспективи Тарту Сантоса говоримо із одним із українських легіонерів клубу – Юрієм Верещаком. Він розповів нам про те, як двоє юних вихованців львівського футболу опинилися у закордонному чемпіонаті, чим їх привабила естонська нижчолігова першість і як вони почуваються у статусі легіонерів у країні, яку здебільшого називають «не футбольною».

– Юрію, разом із вашим тезкою та однолітком Фляком ви виступали в структурі Карпат, а як з'явився такий варіант – перейти в чемпіонат Естонії? Хто запропонував, хто вас помітив із естонців і в яких турнірах?

– Два роки тому після закінчення школи Карпат нам не одразу запропонували контракти в нашому рідному клубі, тому ми поїхали в Естонію на оглядини в дубль Левадії, а потім іще в один місцевий клуб із міста Пайде, від якого ми отримали пропозицію поповнити їхній склад. Але після нашого повернення до Львова Карпати запропонували контракт, і ми вирішили залишитись. Тому ще два роки назад про нас вже знали в Естонії, зокрема, й керівництво Сантоса. Взагальному, вдячні людям які нам допомагали.

– Мої естонські колеги розповіли мені, що ваша команда створила справдешній фурор: за їхніми словами, ніколи раніше команда другої ліги не діставалася фіналу Кубка. Розкажіть про шлях вашої команди у кубку – кого перемагали, як далися вам виступи у цьому турнірі.

– Такого не було не тільки в чемпіонаті Естонії, а й у будь-якому іншому чемпіонаті таке практично не зустрічається – щоб команди з нижчих дивізіонів виходила в фінал кубка, та ще й в Лігу Європи. Звичайно, не обійшлось і без везіння. Найважчим матчем була гра 1/16 фіналі проти вищолігового Нарва Транс, яку ми обіграли в серії пенальті після нульової нічиєї в основний час.

– У фіналі вам трапився гранд місцевого футболу – Левадія. Вона дійсно виділяється на фоні інших клубів?

– Так, звичайно. Левадія – найбільш титулований клуб Естонії, футбольна школа Левадіі має найбільше збірників в усіх юніорських збірних Естонії, тому, безумовно, це серйозний суперник.

– Був шанс інакше зіграти проти "левадійців"?

– Багато людей після гри говорили, що рахунок занадто розгромний, враховуючи, що у нас теж були стовідсоткові моменти, зокрема, в мене.

– До слова, у складі Левадії грає відразу двоє українців. Встигли з ними познайомитися, поспілкуватися? Як взагалі – зустрічали ще земляків у цій країні?

– Так, після гри спілкувався з капітаном Левадії, Романом Смішком, який привітав нас з виходом в Лігу Європи та побажав подальших успіхів. Також тепло зустрів нас і президент Левадії Віктор Левада, який також є українцем і заснував та створив теперішню Левадію.

– Ваш клуб носить оригінальну назву – Сантос. Це на честь рідного клубу Пеле?

– Сантос з португальської перекладається як святий, і назва клубу пов'язується з цим.

–  Хто є фундаторами і спонсорами клубу? Які його стратегічні завдання?

– Таких як спонсорів є кілька, але головним інвестором і засновником клубу є президент команди Мееліс Еельмяе.

– Які умови роботи в клубі? На яких полях граєте й тренуєтесь? Я зауважив, що клуб представляє Тарту — місто, знамените університетом і вченими. Красиве? А граєте ви там же, чи у іншому місці?

– Умови нас цілком влаштовують, в місті безліч як трав'яних, так і синтетичних полів. Практично всі поля, роздягальні та спорткомплекси будує та доглядає місто. До кінця наступного року клуб планує побудувати свій власний стадіон та базу.

Граєм там же, де й живемо та тренуємося, – на стадіоні Тамме.

Так, дійсно, місто Тарту славиться своїм університетом з давньою історією – до слова, він є п'ятим за кількістю студентів в усій Європі. Місто дуже гарне, через Тарту тече річка, за три хвилини ходьби від центру пляжі, парки, також багато пам'яток архітектури.

– На якій позиції тебе та Юрія Фляка використовують тренери?

– Фляк грає на звичній для себе позиції лівого крайнього захисника. Щодо мене, то в порівнянні з Карпатами, де я грав на позиції опорного, тут мене використовують як атакуючого півзахисника або крайнього нападаючого.

– Який колектив у вашій естонській команді? Багато іноземців? Як далася вам адаптація в країні, як облаштували свій побут?

– Колектив дуже хороший: чесно кажучи, не думав що в чужій країні так тепло можуть прийняти легіонера в іноземній команді. Є багато футболістів, які пограли в інших чемпіонатах, але з іноземців на даний момент тільки ми з Юрієм. Практично всі футболісти основного складу грали в командах вищої ліги Естонії, багато хто пройшов юніорські та молодіжні збірні своєї країни, один з них (Сіім Роопс) і за національну встиг зіграти. Загалом, ми дуже задоволені тим, як нас тут прийняли, та тим, яке до нас ставлення.

– Наставник вашої команди – литовець Любінскас – раніше працював у Львові. Пригадує вам ті часи? Як відгукується про Україну?

– У той час, коли він працював у ФК Львів, там почались проблеми, і згодом клуб практично розпався. На цю тему ми з ним не говорили, але він є фахівцем, з яким приємно працювати. Це тренер з великим досвідом, котрий тренував молодіжну та національну збірні Литви.

– На який термін розрахована ваша угода з Тарту Сантосом? Ви тут в оренді з Карпат?

– Так. У Тарту ми до кінця поточного сезону з можливим подальшим продовженням співпраці.

– Чого чекали від естонського стилю футболу і що отримали? Справді вони грають, немов "британці"?

– Кожна команда має свій стиль гри: наприклад, гра з Лєвадією справді нагадала британський футбол, а от коли ми дивились гру команди Нимме Калью (та що з Дніпром не так давно грала), то вони стараються грати в більш технічний та швидкий футбол.

– З якою українською лігою за рівнем можна порівняти естонську Есіліігу В?

– Порівняти тяжко, тому що на вихід в Есіліігу А претендує не більш, як 4 команди.

– На вашу думку, якби Карпати виступали в Естонії, на яке місце могли би розраховувати?

– На мою думку, Карпати тут би боролися за призові місця.

– Наостанок – про справи чемпіонату. Ви йдете другими після конкурента із Таллінну, клубу Інфонет ІІ. Як вам цей сезон і чи стоїть перед командою завдання штурмувати вершини й здобувати перемогу в лізі?

– У найближчих планах – добре виступити в Лізі Європи, весь клуб чекає на жеребкування. Завдання стоїть пройти перший раунд Ліги Європи. На майбутнє плани амбітні – виступати вже у вищій лізі, боротись за Єврокубки, тому що в клубу є все для цього.

Справа в тому, що клуб створив дорослу команду лише два роки тому, і за ці два роки команда з 4-ї ліги вийшла в Есіліігу B. І, якщо все буде йти по плану, то через півтора роки, думаю, клуб складе конкуренцію командам з вершини вищої ліги Естонії.

Артур Валерко, Football.ua