Игорь Ощипко, вспоминая недавний матч против Ильичевца, отметил, что за потерю очков в этой встрече игрокам его команды стоит винить только самих себя.
Игорь Ощипко, ФК Карпаты
03 грудня 2009, 15:38
- Найприкріше, що ми не змогли виграти зустріч, в якій були значно сильніші за суперника, а найгірше – втратили такі важливі два очки. Дуже образливо втрачати турнірні очки в такому матчі. Ви самі бачили, що гра нам давалася, ми створили чимало моментів і забили два голи. Але просто таки елементарні помилки в захисті звели нанівець всі наші зусилля в атаці.
- Можливо, причиною стала недооцінка суперника – в останніх п’яти матчах Іллічівець незмінно програвав.
- Та ні, про таке з нашого боку не могло бути й мови. Навпаки, ми розуміли, що Маріуполь зробить усе, аби зачепитися хоча б за нічию. У них зараз ситуація не проста, а тому вони будуть боротися до кінця. Так і вийшло – ви самі бачили, що бійців у їхній команді вистачає. Грати проти них зовсім непросто. Грає Іллічівець дуже дисципліновано й самовіддано. Є в них і кілька хороших виконавців, які можуть створити проблеми будь-якому супернику. Ми сьогодні в цьому переконалися на власній шкірі.
- Прокоментуй голи у ваші ворота.
- У першому Олег Голодюк слабо відпасував назад, і м’яча перехопив суперник. Звичайно, Олег припустився помилки, але захисники могли її виправити. Однак нам не вдалося створити штучний офсайд і в результаті врятувати ситуацію міг тільки Андрій Тлумак, але нападник Іллічівця його переграв. Думаю, нам не вартувало робити офсайд – треба було всією лінією оборони відходити назад і тоді б ми мали шанс не пропустити. Щодо другого гола, то схоже, що ми просто втратили на якийсь час концентрацію.
- Щось подібне трапилося і в грі з Чорноморцем в Одесі.
- Так і було – потрібно над цим добре подумати, чому так стається. Напевне, коли дуже хочеш забити і нарешті досягаєш мети, радість від голу на якийсь час приводить до заспокоєння і в голові на деяку мить виникає думка, що перемога вже нікуди не дінеться. А заспокоєння та радість призводять до втрати концентрації і розплата настає миттєво.
- Ти багато підключався до атак і заробив пенальті.
- Тренер завжди говорить, що крайні захисники повинні допомагати в атаці. Так що я діяв згідно з установкою. Щодо пенальті, то Ігор Худоб’як віддав мені пас у вільну зону на хід, я пішов на ворота, а їхній гравець мене зачепив – пенальті стовідсотковий.
- Кілька секунд перед тим у карному гостей впав Олег Голодюк, але суддя розцінив його дії як симуляцію.
- У тому епізоді я перебував буквально за два метри від Олега і чітко все бачив. Голодюк прибрав м’яча під себе і вже майже обіграв захисника. Той виставив ногу і впіймав Олега на стегно. Я, звичайно, не суддя і вирішувати, чи був пенальті, – не моя справа, але мені здається, що порушення було очевидним.
- А що скажеш про незарахований гол, який забив Зеньов?
- Взагалі-то я був дуже далеко від епіцентру подій, тому мені судити важко. Але після матчу в роздягальні ми обговорювали цей епізод і так ніхто й не зрозумів, де саме там було порушення правил. Кузнецов боровся на другому поверсі з двома суперниками. Сергій вистрибнув вище і зумів зробити передачу на Зеньова. Але вище вистрибнути – це ж не фол...
- Я так розумію, що від суддівства ти не в захваті.
- Обговорювати дії арбітра в мої функції не входить. Але скажу, що мене всю гру не залишало відчуття, що ми граємо не вдома, а у гостях. Причому в найгіршому розумінні – практично всі спірні моменти трактувалися на користь суперника. А іноді, як у моменті з незарахованим голом, навіть все переверталося з ніг на голову. Дуже специфічне суддівство. Але скажу, що навіть за такого суддівства в усьому винні ми самі. Іллічівець ми повинні обігрувати за будь-яких обставин.
- Попереду гра з Ворсклою, яка зараз набрала хорошої форми.
- Гра буде непростою, хто б в цьому сумнівався. Полтава зараз грає дуже добре. До того ж вони прагнутимуть взяти реванш за поразку в першому матчі. Але й ми будемо налаштовуватися лише на виграш. Головне, зробити правильні висновки з матчу із Іллічівцем і рухатися вперед. Боротьба у чемпіонаті ще попереду.