- У чому причина спаду форми? Можливо, перевтома після перебування в збірній?

- Фізично я почуваюся добре, а от у психологічному плані є певний дискомфорт.

- Переживаєш з приводу провалу збірної?

- Звичайно, що так. Я хоча й не виходив на поле, але дуже прикро, що Україна не пробилася на Чемпіонат світу.

- На зборі перед Грецією ти був єдиним новачком у таборі збірної. Як тебе прийняли і як ти сам почувався у новій для себе ролі?

- Прийняли мене добре, але сам я трохи ніяковів. Адже окрім Васі Кобіна, ні з ким із гравців не був особисто знайомий. Тому мені треба було трохи часу на адаптацію.

- Як тобі тренувальний процес у збірінй – у порівнянні з клубом, великі відмінності?

- По-перше, я б не назвав те, що відбувалося, збором. Це швидше підготовка до конкретних матчів. А по-друге, специфіка роботи в збірній дещо інша. Тренери нас фізично не навантажували - давали можливість відновитися. Лише одного разу було два тренування на день. Усі інші дні - по одному. Причому на них майже виключно ігрові вправи.

Дуже багато грали у футбол і багато вправ виконували на контроль над м’ячем. Самі ж вправи практично нічим не відрізнялися від тих, які застосовують у Карпатах. А от теоретичних занять було дуже багато - навіть більше, ніж практичних. Ми розбирали як гру збірної Греції в цілому, так і окремих гравців. Розбір був дуже детальний.

- Що відчував, коли дізнавався, що не попав у заявку на гру?

- У принципі, я розумів, що таке може трапитися. Тому морально був до цього готовий. Більше надіявся на повторний матч. Але коли в Афінах ніхто не травмувався і ніхто не отримав зайву жовту картку, то зрозумів, що і в Донецьку, швидше за все, не гратиму. Так і трапилося, але я цим особливо не переймаюся – вірю, що мій час у збірній ще прийде.

- Після гри в Донецьку заходив у роздягальню? Якщо так, то що там відбувалося?

- У роздягальню я заходив, але про те, що там було, не скажу нічого. Є речі, які повинні залишатися в команді і не виходити за її межі. Зрозумійте мене правильно, так заведено в кожній команді. Є робочі моменти, які не виносяться на загал.

- Зараз багато дискутують на предмет того, хто буде тренувати збірну надалі. З цього приводу до тебе одне питання: чи може збірну України тренувати іноземець?

- (Після тривалих роздумів. – Авт.) А чому б ні? Є чимало прикладів, коли іноземець приводив збірну тієї чи іншої країни до успіху. Не будемо далеко ходити, подивимося на збірну Росії. Голландець Хіддінк вивів її на третє місце на Євро-2008. Щоправда вони, зрештою, як і ми, не їдуть на Чемпіонат світу, але грає їхня збірна в добротний футбол.

- І останнє питання: чи не вважаєш час, проведений у збірній, змарнованим? Адже з греками ти не грав і до того ж десь втратив форму.

- Даремно я його не провів – це однозначно. Адже набув безцінного досвіду - тренуватися поряд з такими зірками, як Шевченко чи Тимощук, доводиться не кожен день. До речі, хочу сказати, що вони прості хлопці, без натяку на якусь свою винятковість. Інша справа, що решта гравців збірної ставляться до них з повагою.

Те, що не довелося зіграти з греками, - це футбол, тут вирішує головний тренер, кого ставити, а кого ні. А щодо форми, то я вже казав, що зроблю все, аби її відновити вже до найближчого матчу.