Свого часу наш сайт першим розповів про те, що тріо лідерів стрийської Скали спробує свої сили в Ірані. З того часу хлопці встигли пройти перегляд і повернутися, тож ми вирішили розпитати їх про деталі поїздки. До розмови ми запросили оборонця Романа Подоляка, напівоборонця Дмитра Скакуна і нападника Василя Цюцюру.

Football.ua: Передовсім, як виник такий екзотичний варіант – чемпіонат Ірану? Що ви знали про цей турнір і країну, перед тим, як туди їхати?

Роман Подоляк: У мене була відпустка. Зателефонувала генеральний директор нашого клубу Олександра Кравчук і сказала, що є варіант поїхати на перегляд в Іран. Я сказав, що хотів би поїхати. Хоча про чемпіонат Ірану на той час не знав нічого.

Дмитро Скакун: Мені також зателефонувала Олександра Львівна і запропонувала такий варіант. Було, звісно, несподівано, але приємно.

Василь Цюцюра: Все було дуже несподівано. Олександра Кравчук сказала, що потрібні мої дані закордонного паспорта, і що виник такий варіант. Я зразу й не повірив, але через 10 днів летів вже в Іран.

Football.ua: Іран – мусульманська країна, яку відвідує не так багато наших земляків. Що скажете про її культуру, побут, звичаї? Що цікавого запам’яталося із відвідин?

Роман: Іран – дуже віруюча країна зі своїми законами. Кухня специфічна – дуже ситна.

Дмитро: Спочатку ми полетіли до столиці Ірану. Я був здивований, що там настільки красиво було, люди дуже привітні. Кухня у них дійсно дуже смачна. Запам'яталося найбільше, напевно, коли ми поїхали в найдорожчий і найбагатший район столиці, там нереально красиво було.

Василь: Я пробув там не так багато часу, щоб дізнатись про їхню культуру, звичаї. А ось щодо кухні, то готують там досить непогано.

Football.ua: У яких саме клубах ви встигли побувати? Це були столичні команди, чи довелося побувати й у іранській провінції?

Дмитро: Спершу ми поїхали в столичну команду – Сайпа (шосте місце в іранській Про-Лізі на даний момент), а інша команда була з іншого міста. Наскільки я пам'ятаю, називається Нафт Месджеде-Солейман (15-е місце серед шістнадцяти учасників).

Football.ua: Які особливості навчально-тренувального процесу в іранських командах? Тренерами команд, де ви працювали, були місцеві фахівці чи європейці?

Роман: Там якраз був кінець першої частини чемпіонату. У командах був звичайний тренувальний процес, нічого особливого. Головні тренери були з Ірану, а от помічники були вірменами і говорили російською, тож вони нам перекладали, що нам потрібно було робити на тренуваннях.

Дмитро: Чесно кажучи, тренувальний процес майже нічим не відрізняється від нашого. У цих командах, де ми були, тренери місцеві.

Василь: Тренери були місцеві, а от якихось особливостей ми не розглянули, тому що там чемпіонат наближався до проміжного фінішу, тож тренування були радше для підтримання форми.

Football.ua: Чи багато було там легіонерів? Як приймали вас місцеві футболісти, працівники клубу?

Роман: В чемпіонаті Ірану не дуже багато легіонерів, тож лише в другій команді був один бразилець. Місцеві футболісти ставились до нас дуже добре були привітними з нами.

Дмитро: В одній з команд був один бразилець, ще зустрічав болгарина, а так – всі свої, місцеві. Хлопці та тренери прийняли нас дуже добре, відразу все підказували. Хоч і не виходило у нас з ними повноцінного діалогу, але ми все одно розуміли один одного. Пощастило, що в одній і іншій команді були помічники головного тренера, які розмовляли російською мовою, вони нам завжди допомагали в тренувальному процесі.

Василь: Одного легіонера ми зустріли в другій команді. До нас відносились дуже тепло, навіть дещо незвично – в Україні тяжко такого дочекатись.

Football.ua: Ви встигли зіграти хоча б в одному контрольному матчі? Який футбол показують іранські клуби? На що у них акцент – на техніку, силову боротьбу?

Роман: Ні, ми не зіграли жодної гри, оскільки у них якраз закінчувалося перше коло, і вони не проводили товариських матчів. Але ми ходили там на футбол – на півфінал кубку. Судячи з побаченого, можна сказати, що там щось середнє між технічним і силовим футболом.

Дмитро: Як мені здалося, у них акцент, у першу чергу, на боротьбу, хоча з технікою вони теж «дружать».

Василь: Ми провели по кілька тренувань, подивилися один матч (Персеполіс – Зоб Ахан, 1:2). Враження такі: іранці стараються контролювати м'яч, не б'ють, куди попало. До того ж, вони дуже непогано готові фізично.

Football.ua: У якому стані іранські стадіони? Встигли оцінити підтримку їхніх гарячих фанів?

Роман: Той стадіон, який ми відвідали у столиці, вміщує близько 100 тис чоловік. Поле там в дуже хорошому стані. А от тренувальні поля не дуже вразили, якщо чесно.

Дмитро: Ми встигли побувати на одному з матчів – це був півфінал кубка, на якому були присутні близько 65-70 тисяч глядачів,  (стадіон той вміщує близько 120 тисяч). Ну, що сказати… Атмосфера там була класна. Газон – ідеальний. А що стосується тренувальних полів, то вони в не дуже хорошому стані.

Василь: Зважаючи на їхній клімат, стадіони в непоганому стані (коли ми приїхали, там було доволі прохолодно).

Football.ua: Що знають іранці про Україну і наш футбол?

Роман: Знають Андрія Шевченка. І, напевно, більше нічого.

Дмитро: Мало що вони знають про Україну і наш футбол, хіба що знають Андрія Шевченка.

Василь: Небагато, та я й не дізнавався.

Football.ua: Вас пробували на ваших основних позиціях? Які були зауваження щодо вашої гри, побажання?

Роман: Так, ми всі грали на своїх позиціях. Правда, як я вже казав, були тільки тренування й двохсторонки – товариських зустрічей не було.

Дмитро: Так, ми грали в ігрових серіях на своїх позиціях.

Василь: Щодо якихось зауважень – цього мені не повідомляли.

Football.ua: Керівництво Скали повідомило, що ви все-таки туди не переходите. Причина цього – спортивна, чи просто клуби або ваші представники не домовилися із іранцями про ваші особисті контракти?

Роман: Чесно кажучи, ми ще не спілкувались ні з ким із керівництва, так що не можу нічого сказати. Зараз у нас починаються збори зі Скалою – будемо тренуватись тут.

Дмитро: Стосовно цього я поки зовсім нічого не знаю, ми ще не розмовляли з керівництвом.

Василь: Не вдалося договоритися щодо умов, наскільки можна зрозуміти.

Football.ua: Які ваші загальні враження від іранського футболу? Якщо порівняти його з українським?

Роман: Я думаю, це, напевно, рівень останніх команд нашої Прем’єр-ліги і перших команди першої ліги.

Дмитро: Рівень іранського чемпіонату нижче нашого. Приблизно так: їхня перша трійка в таблиці на рівні наших середняків вищої ліги.

Василь: Десь рівень між нашою вищою і першою лігою.

Football.ua: Задоволені, що лишаєтеся в рідному чемпіонаті? Чи, можливо, ще будете пробувати сили в іранських командах?

Роман: На даний момент в мене контракт зі Скалою, тож буду працювати тут. Якщо будуть якісь пропозиції – будемо дивитись і вирішувати з керівництвом.

Дмитро: Зараз я є гравцем Скали і буду продовжувати грати тут, а як далі буде – час покаже.

Василь: Поки що залишаюсь в рідному чемпіонаті, а там буде видно – можливо, повернусь ще...

Артур Валерко, Football.ua

Фото з особистого архіву героїв нашої публікації