Команда Ігора Тудора продовжила пропускати від мадридського Атлетіко й на власному полі.
Пеп Гвардіола перед матчем-відповіддю проти мадридського Реала насправді сказав одну влучну річ. "Якщо не вірите в те, що в плей-оф можна відіграти три голи, то сидіть удома". У контексті "галактікос" це тоді лунало доволі сміливою заявою, і зрештою "містяни" так нічого з цим відставанням зробити й не змогли, і навіть навпаки його збільшили в домашньому матчі.
Лондонський Тоттенгем, звісно, у своїй нинішній формі навіть до такого проблемного колективу з Манчестера дуже сильно недотягує, проте його ситуація після першої гри проти мадридського Атлетіко на цій самій стадії 1/8 фіналу Ліги чемпіонів УЄФА тиждень тому була де в чому схожою. Теж треба було відігравати перед власними вболівальниками відставання в три м’ячі, і нехай рахунок тоді був 5:2 на користь команди Дієго Сімеоне — у сучасному футболі ці "гостьові" голи все одно вже не дають переваги.
Однак усі добре розуміли, що якщо "матрацники" забивають у Лондоні, то для колективу Ігора Тудора це буде фактичною крапкою перед вильотом з єврокубків у цьому сезоні. Хтось справедливо запитає, чи треба взагалі Тоттенгему були ті міжнародні змагання на тлі потенційного ризику вильоту з "елітного" англійського дивізіону. Але коли цей клуб оминав можливості позмагатись будь-де й будь із ким.
Саме тому домашня арена "шпор" просто розривалась від натовпу, який зібрався в очікуванні дива, і з тим запалом, із яким місцева команда провела цю гру, просто хотілось вірити, що це диво все ж таки є можливим, незважаючи на стан справ на футбольному полі. А там уже на шостій хвилині господарі пропустили у власні ворота. Однак відлягло — офсайд у Сімеоне до прострілу з правого флангу штрафного на порожні для Лукмана.
Звісно, що команда Тудора в подальшому намагалась уникати подібних казусів, але важко було стримати оборону Тоттенгема від чергових помилок у цьому сезоні. Проте й атака працювала доволі активно, а зокрема Джед Спенс узагалі відповідав своїй ролі захисника хіба що суто за протокольними даним. Утім, були ще й проблеми з реалізацією, тому такі супермоменти, як удари того-таки Спенса й особливо Теля залишались без реалізації.
Але свій гол "шпори" в першому таймі таки знайшли на 30 хвилині, коли подача усе того ж Матіса з правого кута штрафного на дальній стійці завершилась ударом головою від Коло Муані. Після цього Атлетіко спробував огризнутись, і насправді Вікаріо врятував свою команду не просто від ударів Лукмана, Альвареса та Сімеоне до перерви, а й ментально затягнув її до другого половини гри, яка обіцяла стати не менш цікавою.
Проте майже одразу ж "шпори" примудрились пропустити на 47 хвилині, коли пішли атакувати, але отримали відповідь у вигляді випаду Лукмана через лівий фланг із передачею під удар Альваресу до центру штрафного. Після цього команді Тудора втрачати вже було нічого, тож їй просто зірвало дах у атакувальному сенсі. І понеслась.
На 52 хвилині Сімонсу вдається розкішний удар із зони перед штрафним із передачі Грея з лівого флангу під дальню стійку, після чого Лукман та Дрегушін ледь не починають мордобій за найменшого зіткнення біля технічної зони, але арбітру вдається розтягнути команди по різні сторони, і Тоттенгем повертається до справи з божевільними моментами Порро та Дрегушіна, коли Муссо рятував свою команду від вакханалії на чужому полі.
І навіть коли на 75 хвилині навіс від Альвареса з кутового на лівому фланзі перетворився на удар головою від Гацко під стійку, а ще трійка моментів від того ж таки аргентинця завершувалась порятунком воріт уже від Вікаріо, "шпори" все одно бігли вперед та заробили зрештою пенальті зусиллями Сімонса та фола в центрі власного штрафного з боку Хіменеса, який потім Хаві сам і реалізував у лівий кут.
Та й компенсований час вийшов веселим, бо в гравців Атлетіко наче й був солідний запас за рахунком, але літали вони під удари суперників із меж штрафного з дуже великим завзяттям. Бо якщо б "шпори" забили ще один, то… щось би точно було, бо таке вже траплялось колись на ще старому Вайт Гарт Лейні. Аякс не дасть збрехати.
Фінальний свисток німецького арбітра Даніеля Зіберта відправив мадридський Атлетіко до чвертьфіналу Ліги чемпіонів УЄФА, де команда Дієго Сімеоне зіграє проти каталонської Барселони, тоді як для лондонського Тоттенгема турнірний шлях добіг свого завершення.
Тоттенгем — Атлетіко 3:2 (перший матч — 2:5)
Голи: Коло Муані, 30, Сімонс, 52, 90+1 (пен.) — Альварес, 47, Ганцко, 75
Тоттенгем: Вікаріо — Порро (Бергвалль, 74), Ромеро (Дансо, 81), Дрегушін (Удогі, 66), ван де Вен, Спенс — Сімонс, Сарр, Грей (Галлагер, 81), Тель (Олусесі, 81) — Коло Муані.
Атлетіко: Муссо — Моліна (Коке, 63), Ле Норман, Ганцко, Руджері — Сімеоне (Хіменес, 87), М. Льоренте, Джонні, Лукман (Серлот, 63) — Альварес (Гонсалес, 84), Грізманн (Баена, 84).
Попередження: Порро, Вікаріо, Ромеро, Удогі — Руджері, Лукман