Більше того, в окремих епізодах саме завдяки його майстерним діям ворота львів’ян залишалися в недоторканності. Тож в суботу балканський Іван стадіон Україну залишав у чудовому настрої.

- Іван, чому тебе не було на полі тиждень тому в грі з Іллічівцем?

- Я мав невеличке ушкодження задньої поверхні м’язів стегна і весь минулий тиждень не тренувався. Так що до матчу з Іллічівцем я навіть не готувався.

- Як тобі поєдинок проти Ворскли?

- Вважаю, що Карпати зіграли дуже добре. Ми з перших хвилин пішли вперед, добре грали в пас і завдяки цьому контролювали гру. Щоправда, десь в середині першого тайму Ворскла зуміла перехопити ініціативу і вже трохи більше роботи стало у нашої оборони. Але в другому таймі ми повністю домінували на полі і заслужено виграли. Розумію, що змусили добряче понервувати глядачів, бо гол забили в самому кінці. Але тим радіснішим є виграш. Та головне, що взяли три очки. Ми сьогодні дуже хотіли виграти. Особливо після нічиєї тиждень тому з Іллічівцем.

- Ворскла грає з одним нападаючим. Чи важко було протидіяти їхньому гренадеру Василю Сачку?

- Хлопець він насправді кремезної статури. Ми з Неманьєю (Тубічем – Авт.) ніби то не маленькі гравці, але мені здалося, що у нього ще більші габарити. Але нічого, в цілому ми його нейтралізували. Адже, якщо я не помиляюся, Сачко жодного разу по наших воротах так і не пробив.

- Що скажеш про підтримку вболівальників?

- Ми її відчували всю гру, але хочеться, щоб глядачів приходило на наші ігри більше. Хочу подякувати тим, хто сьогодні, незважаючи на прохолоду, прийшов нас підтримати. Тому дуже приємно, що ми змогли подарувати нашим вболівальникам виграш. Тим більше, що це була наша остання домашня гра в цьому році. Тепер ми на Україні зіграємо аж в самому кінці зими.