Про те, як стати зіркою в сорок років... Я, звичайно, розумію, що Возінья був основним воротарем збірної Кабо-Верде на трьох Кубках Африканських Націй, а дебютував він на цьому турнірі ще в 2013 році, але, по-перше, чи багато народу на наших просторах стежить за цим турніром взагалі і за збірною Кабо-Верде зокрема, тому наважуюся думати, що для більшості футбольних уболівальників Возінья до понеділкового вечора і до матчу зі збірною Іспанії залишався ноунеймом. Винятком, напевно, є молдавські вболівальники, оскільки цей голкіпер один сезон захищав кольори кишинівського Зімбру, щоправда, це було десять років тому.

Але тепер, після дебютного для Кабо-Верде на чемпіонатах світу матчу з Іспанією, в якому він здійснив кілька крутих порятунків, Возінью знають не тільки в Кабо-Верде, Молдові або Португалії, де він дуже непогано захищає ворота Шавеша з другого дивізіону (11 "сухих" матчів з 32-х у останньому чемпiонатi), а й у Іспанії та й без перебільшення у всьому світі.

Насправді Возінья, зовсім не Возінья, а Жозимар Жозе Евора Діаш. Кабо-Верде — колишня португальська колонія, тому там поширені португальські імена, а португальська мова є державною. Возінья ж з португальської — ласкаве звернення до бабусі, і це прізвисько за кіпером збірної закріпилося ще в дитинстві. Саме його, а не ім'я, дане батьками, воротар використовує у великому футболі. До слова, хлопця Жозимаром назвав батько, шанувальник футболу. Назвав його на честь правого бразильського захисника Жозимара, який був основним у збірній Бразилії на мексиканському чемпіонаті світу 1986 року. Жозимар і справді тоді чудово грав і забив два голи-красені: у ворота Північної Ірландії дальнім ударом у дев'ятку, а в 1/8 фіналу полякам після розкішного сольного проходу на дриблінгу. А влiтку 86-го Возiнья i народився.

По суті, Возінья ріс без батьків. Його батько служив в армії та служив на іншому острові (сам Возінья з острова Сан-Вісенте), а мати присвятила себе роботі та не займалася вихованням сина. Виховували його виключно бабуся і дідусь, які кілька років тому відійшли в інший світ (свій успіх MVP матчу присвятив їм). У дитинстві хлопчик постійно грав у футбол на вулиці, як правило, із старшими хлопцями. Жозимар був дуже азартним, десь навіть із бунтарським характером, багато сперечався і ненавидів програвати. За це йому часто діставалося від старших. Через вік дати здачу він не міг, йшов додому, ясна річ розстроєним, з незадоволеним обличчям. Тож інші діти починали його дражнити, говорячи, що він зараз заплаче і поскаржиться бабусі. Звідти й пішло прізвисько Возінья. Воно й закріпилося за ним назавжди, ставши другим ім'ям.

На початку його професійної кар'єри, коли він вирушив грати в Анголу в команду Прогрешшу, там уже був інший воротар на ім'я Жозимар. Йому запропонували назватись "Жозимар II", але він вирішив відродити своє дитяче прізвисько Возінья, яке і залишається його візитною карткою.

Зараз зовсім неясно, як складеться доля збірної Кабо-Верде на цьому мундіалі і скільки в результаті голів пропустить Возінья від Уругваю та Саудівської Аравії, але в одному можна бути впевненим: після такої гри і такого результату його ім'я назавжди залишиться на вустах уболівальників, як ім'я воротаря, який зупинив чемпiона Старого Свiту. І нехай Іспанія у п'яти останніх стартових матчах ЧС обіграла лише Коста-Ріку, тобто це команда, яка любить довго запрягати, а потім швидко їхати, у футбольному світі цей результат уже назвали найбільшою сенсацією цього мундіалю.

"Зірковість" Возіньї, який став найвіковішим дебютантом в історії ЧС (40 років 12 днів), почала відчуватися вже в ході матчу. Кількість пiдписників воротаря в інсті прямо ПІД ЧАС матчу з Іспанією збільшилася з пари десятків тисяч до мільйона. А за годину після фінального свистка перевалило за півтора ляма, тоді як зараз сторінка налічує понад 5,6 млн!

Сейви Возіньї — в огляді матчу Кабо-Верде проти Іспанії: