Якщо у Бернлі й були якісь ілюзії щодо того, що на команду чекає в Прем’єр-лізі, то вони повинні були розвіятися за перші двадцять хвилин її виступу в цьому сезоні. 

Сенсаційно вийшовши вперед у дебютному матчі сезону проти Челсі, підопічні Шона Дайча не втримали перевагу більше двох хвилин, а ще за мить були змушені виймати з сітки і другий м’яч. Затяжна комбінація суперника вивела Азара на небезпечну позицію, з якої той кинув виклик одразу п’ятьом футболістам Бернлі. Різке зміщення праворуч, пас Івановичу, оксамитовий дотик Фабрегаса – і хронологічний опис цього моменту вже не здається доцільним. “Двадцять передач, фантастичний рух гравців, пас Фабрегаса, чудовий удар Шюррле. [Цей гол] став уособленням того Челсі, який ми бачили впродовж кількох перших місяців сезону”, — прокоментує пізніше Жозе Моурінью. Віддасть належне м’ячу Шюррле і Дайч, який свого часу отримав прізвисько “Рудий Моурінью”: “Ми розуміємо, що в Прем’єр-лізі ніколи не можна вимикатися з епізодів, але з другим голом Челсі ми могли тільки змиритися”. 

“Це не спринт, а марафон, і ми знаємо, що на нашому шляху буде багато вибоїн, — підсумує менеджер Бернлі першу гру сезону. — Та сьогоднішній матч важко назвати вибоїною. Це відображення реальності, яке демонструє різницю між рівнем Челсі і нашим рівнем”. Певна річ, Шон Дайч знав про те, що сумарна вартість складу його команди є в понад десять разів дешевшою, ніж вартість складу Моурінью. Знає він і про те, що всі витрати Бернлі на трансферну кампанію в цьому сезоні (скромні 8,5 млн фунтів) складають трохи більше половини річної заробітної плати менеджера Челсі. Розуміють на Терф Мур і загальну картину: прірва між чинним чемпіоном Англії та клубом із ланкаширського містечка з населенням у 73 тисячі жителів не могла бути ще глибшою. 

Проте головною ознакою Бернлі у цьому сезоні стало те, що представники цієї команди чітко розуміли, хто вони такі, і не соромилися свого походження. Та особлива риса, яка змушує людей триматися гідно навіть у найбільш скрутному становищі. Майже бернсівські мотиви: “А чесним бути в бідності — найвище од усього”. Праведний стоїцизм.

Правда в тому, що дворазового чемпіона Англії Бернлі відносили до розряду “маленьких клубів” і в Чемпіоншипі. Успіх команди Шона Дайча, якій по дорозі в Прем’єр-лігу навіть не довелося проходити через стадію плей-оф (підвищення в класі вона забронювала автоматично), став справжньою сенсацією минулого сезону. Бордові пропустили найменше голів серед усіх команд другого англійського дивізіону, а нападники Данні Інґз і Сем Воукс із загальним показником у 41 гол стали найбільш загрозливою атакувальною парою чемпіонату. Втім, обмеженість ресурсів ланкаширців давалася взнаки ще тоді: Шон Дайч використовував один зіграний стартовий склад, загалом використавши всього 23 гравців. (Для порівняння: КПР Гаррі Реднаппа, який Бернлі залишив позаду, в минулому сезоні представляли 35 різних футболістів.) На цих перевірених бійців “Рудий Моурінью” зробив ставку і в Прем’єр-лізі.

Рівень очікувань від виступу Бордових в еліті англійського футболу був настільки низьким, що команді Дайча навіть прогнозували оновлення анти-рекорду Дербі, який в сезоні 2007/08 здобув 11 очок. Сум’яття експертів зрозуміти було легко: команда, яка ставить за мету завдання закріпитися в Прем’єр-лізі, але покладається тільки на свої сили  — у цьому чемпіонаті рідкість. Понад те, не збиралися новачки змінювати й методи досягнення цілей. Бернлі чітко дав зрозуміти, що продовжить наполягати на грі з активним залученням флангів атаки і грати за схемою з двома центральними нападниками. Цим самим команда кинула ще один виклик встановленій системі: лідери Чемпіоншипу, які впродовж переможного сезону звикають до постійних перемог і гри першим номером, зазвичай довго адаптуються до реалій Прем’єр-ліги і зрештою знаходять вихід у більш обережній грі. Шон Дайч не відмовився від тактичного варіанту з двома форвардами навіть попри травму Воукса і необхідність грати надійніше в обороні.

Для експертів, які обіцяли Бернлі серйозні проблеми, підсумкові результати команди повинні здаватися очікуваними: Бордові не змогли перемогти в перших десяти матчах сезону, здобули найменше перемог і забили найменше голів. Лише дві команди Прем’єр-ліги завдали меншої кількості ударів по воротах, лише КПР виконав більше довгих передач. Жодна команда чемпіонату не має гіршого відсотка успішних передач, ніж Бернлі. Можна критикувати Дайча і за інші проблеми: влітку він говорив про те, що його команда тверезо оцінює свої можливості, а отже націлюється на очки насамперед в матчах проти найближчих конкурентів у боротьбі за виживання. Однак за 36 турів Бернлі зумів відібрати залікові бали у таких команд, як Челсі, Манчестер Сіті, Манчестер Юнайтед і Тоттенгем, але переміг лише двох конкурентів — КПР і Галл.

Утім, загальна реакція публіки на сезон Бернлі все ж далека від критичної. Найчастіше футболістів Бордових, певно, ображають постійні втішання, які їм доводиться вислуховувати от уже кілька місяців. “Це справжнє диво, що команда з такими ресурсами змогла до останнього боротися за виживання”, — вважає експерт Бі-бі-сі Філ Невілл. Колишній гравець Манчестер Юнайтед і Евертона схиляється до думки про те, що найбільше підопічних Дайча підвели проблеми з результативністю. Вирішити їх, певна річ, можна було з допомогою виходу на трансферний ринок, як це, до прикладу, зробили Галл, Сандерленд або Лестер. Однак усі намагання переконати в цьому менеджера Бордових розбиваються об хвилю об’єктивних реалій. Дайч вкотре нагадує про те, що якихось два роки тому клубу довелось продавати свого найкращого бомбардира Чарлі Остіна тільки задля того, щоб втриматись на плаву. 

Бернлі не міг ризикувати, та він і не був зацікавлений у перманентній гонці витрат, яка давно вже є прикметною для Прем’єр-ліги. Так, виживання в еліті ланкаширцям, цілком можливо, коштувала саме відмова підвищувати ставки і погоджуватися на загальноприйняті правила гри. Та настільки ж імовірно й те, що заради короткострокової перспективи збереження прописки у вищому дивізіоні клуб міг втратити більш широкі проспекти. У цьому матеріалі  ми неодноразово згадували про КПР — кращого прикладу не знайти і в цьому контексті. У випадку ж із Бернлі зараз все зовсім інакше: на Терф Мур уже зараз декларують намір повернутися в Прем’єр-лігу в наступному сезоні.

Щоправда, при цьому не повинно складатися враження, ніби Бернлі не пішов заради збереження місця в еліті на жодні жертви. У передостанній день літнього трансферного вікна Дайч наважився на свій найдорожчий трансфер на посаді менеджера Бордових і за 3 млн фунтів придбав півзахисника Джорджа Бойда. Інвестиція виправдала себе миттєво: Бойд швидко увійшов до вузької обойми команди, а до весни став рекордсменом чемпіонату за кількістю відбіганих кілометрів. До слова, у чільній вісімці головних бігунів англійської першості знайшлося місце для трьох представників Бернлі. Проте найбільш ризикованим кроком керівництва північно-західного клубу стало рішення з приводу Данні Інґза. Контракт найкращого бомбардира Бернлі закінчується влітку, тому в січні Бордові могли отримати за нього хоча б якісь відступні. Однак у Ланкаширі вирішили притримати гравця, який явно не збирався подовжувати свій контракт і, схоже, отримає багато цікавих пропозицій після закінчення сезону. 

Подібні приклади особливо важливі у випадку з Бернлі, адже ставка Дайча на обмежене коло виконавців не дозволяє команді легковажити своїми лідерами. Один простий приклад: упродовж десяти поспіль матчів цього сезону господарі Терф Мур виходили на поле у незмінному складі. Понад те, ця серія Бордових припала на зимовий період сезону і традиційно складний святковий марафон матчів, а перервала її винятково травма півзахисника Діна Марні, який був змушений закінчити свій сезон в лютому. 

У тому, що Бернлі оформив повернення до Футбольної Ліги після виїзної перемоги в суботу, насправді є багато символізму. Хлопці Шона Дайча зробили все, що було в їхніх силах, але цього виявилось недостатньо — всі конкуренти в боротьбі за виживання теж завоювали очки. Нічого незвичного у цьому немає: засновану на принципах великого бізнесу Прем’єр-лігу чесність у бідності ніколи не цікавила.  

Ярослав Друзюк, Football.ua