"Атмосфера навколо арбітрів в іспанському футболі зараз дуже забруднена", — каже Едуардо Ітурральде Гонсалес. 

Ітурральде був арбітром протягом 31 року, працював в Ла Лізі з 1995 до виходу на пенсію в 2012 році. Зараз він постійний учасник Carrusel Deportivo, найпопулярнішого футбольного радіошоу Іспанії, і відвертий захисник своїх колишніх колег. 

У рефері зараз складна роль, і віра в іспанське суддівство, ймовірно, знаходиться на найнижчому рівні. 

Прокуратура розслідує виплати на загальну суму 7,3 мільйона євро, здійснені Барселоною колишньому віцепрезиденту суддівського комітету (CTA) Хосе Марії Енрікесу Негрейрі в період з 2001 по 2018 рік. І Барселона, і Негрейра заперечують будь-які правопорушення. 

У Ла Лізі, вищому дивізіоні Іспанії, клуби критично ставляться до стандартів суддівства, а гравці та тренери голосно скаржаться на рішення, які суперечать їхнім інтересам. Чинний президент CTA Луїс Медіна Канталехо був змушений публічно попросити клуби не використовувати їхні офіційні акаунти в соціальних мережах для критики його колег. 

Тим часом клубний телеканал Реала регулярно транслює відеоролики, щоб надати ваги ідеї про те, що певні арбітри упереджено ставляться до команди з Сантьяго Бернабеу. 

"Телевізійні відео Реалу упереджені, — заперечує Ітурральде. — Якщо на відео сказано: "Ці чотири рішення були на нашу користь, ці чотири були проти нас", то добре. Це була б конкретна інформація, але вони показують лише помилки. 

Якщо цими відео намагаються вплинути на арбітрів, вони не працюють. Ці відео насправді призначені для власної аудиторії, демонструючи вболівальникам, що всі інші налаштовані проти них. Це схоже на те, що зробив колишній тренер Мадрида Жозе Моурінью, щоб спробувати об’єднати групу гравців та зробити її сильнішою. 

Справа за участю Негрейри підірвала усе, але це трапляється в кожній країні — суддівству завжди не вистачало довіри. Зараз із соціальними мережами суддям складніше, ніж будь-коли. Єдині, хто їх захищає, це їхні сім’ї та один-два друга". 

Коли арбітри досягають рівня Ла Ліги, вони звикають до критики та образ, — каже Ітурральде. Однак справжніми жертвами стають друзі та родини арбітрів, які стають цілями для булінгу. 

"Ці відео (телебачення Реалу) викликають насильницькі дії не проти арбітра на стадіоні, оскільки там є поліція та охорона, а щодо людей навколо нього, — каже Ітурральде. — З 14 років, коли ти починаєш працювати арбітром, усі тебе ображають та критикують. Ми просто звикаємо до цього, робимо з себе бульбашку. Але це впливає на приватне життя арбітрів, їхні сім’ї — їхні діти ходять до школи, а однокласники кажуть їм: "Ваш батько нас обікрав"". 

Ітурральде часто порушував це питання в радіошоу Carrusel, яке висвітлює ігри Ла Ліги кожні вихідні. 

У січні новинне видання Diario опублікувало матеріал про те, що влада Іспанії арештувала майно, яке належить Іттуральде, через несплачені податки. Ця та інші історії також пов’язують його з Негрейрою. 

"Вони нападають на мене, оскільки знають, що я прихильник суддів, і використовую великий гучномовець на La Ser (радіостанція, яка транслює шоу Carrusel), щоб протистояти їхнім претензіям", — каже Ітурральде. 

"Їх дратує, що хтось дає відсіч моєю власною зброєю. Кажуть, я був улюбленцем Негрейри. Перше, що я зробив, коли побачив цю історію в Diario, це перевірив офіційний реєстр, і все було оплачено. 

Коли я судив, мене називали "правою рукою" Вільяра (тодішнього президента Федерації футболу Іспанії Анхеля Марії). Мене називали "антимадридистом". Але все це історія, яку вони вигадують". 

Цього місяця федерація футболу Іспанії (RFEF) почала дисциплінарне розслідування щодо телевізійних відеороликів Реала після того, як Севілья стверджувала, що трансляції перед їхньою гостьовою грою проти мадридської команди в лютому мали на меті "вплинути" на рефері, призначених на матч, завдавши "серйозної шкоди для іспанського футболу". 

Головний тренер Реала Карло Анчелотті та інші діячі клубу виступили на захист відео, посилаючись на "свободу слова". 

Національна комісія уряду Іспанії проти насильства в спорті теоретично може вжити заходів проти клубу та його телеканалу. Президент Ла Ліги Хав'єр Тебас також припустив, що їх ліцензію на публічне мовлення можуть відкликати. 

Ітурральде сумнівається, що щось дійсно буде зроблено, враховуючи силу Мадрида та його мільйони прихильників по всій Іспанії. 

"Скільки голосів Реал Мадрид може відібрати у (правлячої) Соціалістичної партії?, – каже Ітурральде. – У них дуже невелика більшість, тому вони думають: "Ми в це не ліземо". Мадрид говорить про право на вільне вираження поглядів, але ніхто не говорить про права арбітрів". 

Тим часом головний тренер Барселони Хаві заявив, що відео на телебаченні Реала "фальсифікували" змагання за титул Ла Ліги цього сезону через тиск, який чинився на офіційних осіб до і після ігор. 

"Це ще одне повідомлення, щоб об’єднати їхніх вболівальників, — каже Ітурральде. — Яким чином це могло бути фальсифіковано? Звичайно, судді будуть помилятися, гравці і тренери також помиляються в кожній грі. Це просто популістські меседжі для вболівальників їхньої команди — і вони їм вірять". 

Реал Мадрид був обурений на початку цього місяця, коли арбітр Хесус Хіль Мансано свиснув про завершення матчу у грі Ла Ліги проти Валенсії за секунди до того, як півзахисник "вершкових" Джуд Беллінгем забив головою, що могло б стати переможним голом. 

Джуд був вилучений за його суперечки, які включали цільове слово "f**k" на адресу Хіль Мансано. Інший англійський гравець Ла Ліги Мейсон Грінвуд і ганський центральний захисник Райо Вальєкано Абдул Мумін також отримали червоні картки цього сезону за використання даного слова на адресу арбітра. 

"Усі рефері Ла Ліги розмовляють англійською", — каже Ітурральде. — Але Беллінгема вилучили за агресію в його тоні, за те, як саме він це говорив. Такий тип мови може бути дозволений в англійському футболі суддями з культурних причин". 

Протягом двох ігрових тижнів після матчу Валенсія – Реал Хесус Хіль Мансано не був обраний арбітром жодного наступного матчу. У звітах ЗМІ стверджувалося, що CTA "заморозили" його в якості покарання за те, що він не зарахував гол Джуда Беллінгема. 

Ітурральде каже, що "заморозки" насправді не існує — що є 20 арбітрів, але лише 10 ігор Ла Ліги, на яких вони працюють кожних вихідних, тому дуже мало рефері проводять декілька матчів поспіль. Але він додає, що CTA намагається уникнути суперечок щодо їхніх призначень, і це політика, яка в кінцевому підсумку підриває авторитет арбітрів. 

"Уявіть собі, що зробив би сильний президент комітету арбітрів, хтось справді незалежний, — каже він. — Вони призначили б Хіль Мансано судити наступну домашню гру Мадрида на Сантьяго Бернабеу. 

Меседж для клубів буде таким: "Ви можете говорити, що вам подобається, але я тут головний". І якщо ви продовжите протестувати, наступного вікенду це теж буде Хіль Мансано. 

З УЄФА — те саме. Якщо є висловлення проблеми стосовно суддівства від певного клубу чи національної команди, вони тримають вас (як арбітра) подалі від них. Це політика, і вона не підходить для суддівства. Ви дозволяєте середовищу впливати на те, які арбітри працюватимуть на певних матчах". 

Ітурральде сам став жертвою цього середовища під час роботи арбітром. 

Він мав працювати на фіналі Кубка Іспанії-2011 між Реалом і його головним суперником Барселоною, але керівництво команди з Сантьяго Бернабеу наклало на нього вето (за чотири місяці до того він видалив захисника Реала Серхіо Рамоса в матчі, де мадридська команда програла 0:5 на Камп Ноу). 

"Комітет арбітрів вирішив, що я буду працювати на даній грі, — каже Ітурральде. — Але якщо команда не погоджується, то каже: "Нам не потрібен Ітурральде через його стиль суддівства" або з будь-якої іншої причини... Тоді комітет призначив Альберто Ундіано Мальєнко замість мене, і Барселона з Реалом на це погодилися". 

Ітурральде, який народився в Більбао, завершив кар'єру до того, як у Ла Лізі в сезоні-2018/19 ввели відеопомічників (VAR). Він каже, що ідея про те, що, дивлячись повтори, рефері можуть прийняти більш правильне рішення, є помилковою, оскільки багато консультацій з відеопомічниками, які вони роблять, стосуються тлумачення правил гри. 

"Усі вірили, що VAR покладе край усім помилкам, — каже Ітурральде. — Люди кажуть: "Як вони можуть продовжувати робити помилки, коли можуть подивитися епізод на екрані?", але більшість футбольних правил стосуються інтерпретації — гра рукою, стягування футболки, чи варта агресія гравця червоної чи жовтої картки. І у кожного тут своє тлумачення". 

Найбільша суперечка цього сезону щодо VAR у Ла Лізі також стосувалася Реала, коли команда Карло Анчелотті виграла з рахунком 3:2 у гостях з Альмерією після трьох серйозних рішень, прийнятих за допомогою VAR. 

У кожній з цих консультацій представник VAR Алехандро Хосе Ернандес Ернандес просив арбітра на полі Франсіско Хосе Ернандеса Маесо переглянути своє початкове рішення. 

Конфлікт Реала щодо VAR демонструє тиск, з яким стикаються іспанські арбітри 

"Головна помилка, яку я бачу, полягає в тому, що VAR передає багато інформації арбітру, — говорить Ітурральде.  — Ви можете сумніватися в матчі щодо деяких рішень на тлі всіх нервів на полі та тиску вболівальників, а хтось у більш спокійній обстановці кімнати VAR каже вам: "Подивіться, як він б’є його ногою" або "М'яч потрапив йому в руку". Хочете ви цього чи ні, це впливає на ваше мислення. 

Для мене було б набагато більше довіри, якби арбітри VAR сказали: "Дивіться, сталося щось, що ви маєте подивитися на екрані". (Іноді) польовому рефері майже кажуть, яке обирати рішення в різних ситуаціях. Не для цього було введено VAR". 

Іншою проблемою VAR для Ітурральде є довге очікування, поки розглядаються рішення, і можливість переглядати кілька повторів на моніторі біля поля. Це займає занадто багато часу для роздумів арбітра на полі. 

"Суддя — це елітна спортивна персона, яка має думати найменше, — каже Ітурральде. — Тому що, якщо ви починаєте міркувати, ви починаєте думати про наслідки. Це звичайна людська природа. Суддя має просто свиснути те, що він бачить інстинктивно. Вирішувати негайно". 

Із січня оприлюднювали аудіорозмови між VAR і суддями на полі в матчах чемпіонату Іспанії. Ла Ліга та іспанська федерація стверджували, що це допоможе вболівальникам зрозуміти рішення, але Ітурральде вважає це просто додатковим "контентом", покликаним спровокувати дебати. 

"Оприлюднення аудіо VAR не означає покращення стандартів суддівства, — каже він. — Ці аудіозаписи вигідні для Ла Ліги, оскільки люди можуть купити більше видовищ. VAR – це також більше контенту для ЗМІ. Але це не покращило футбол, аж ніяк". 

Платежі Барселони Негрейрі були спочатку виявлені податковими органами Іспанії та стали відомі громадськості, коли прокуратура вперше оголосила про своє розслідування в лютому минулого року. Барселона стверджувала, що вони були його винагородою за збір звітів про арбітрів, щоб допомогти команді підготуватися до матчів. Однак через місяць клубу висунули звинувачення в корупції. Реал, RFEF і Ла Ліга з тих пір вступили в справу як потерпілі сторони. 

"Справа Негрейри – це шкода для футболу. Для суддівства це завдало великої шкоди, — каже Ітурральде. — Раніше було мало довіри, а зараз ще менше. Ніхто не захищає арбітрів, всі просто хочуть використати це у своїх цілях. Вся медіамашина запрацювала, особливо в Мадриді. Але через 18 місяців ми так і не з’ясували, що сталося з тими 7 мільйонами євро". 

Усі ті, хто підпадає під слідство, заперечують будь-які правопорушення, і Ітурральде каже, що неможливо, щоб ці виплати "виправили" Ла Лігу. 

"Негрейра не призначав арбітрів на ігри, і в будь-якому випадку вам потрібно було б купити 38 матчів і 20 арбітрів, — говорить він. — Крім того, ми говоримо про, можливо, найкращу команду Барселони в історії. Що трапилося з Енрікесом Негрейрою в той день, коли (Антоніо) Матеу Лаос скасував гол Ліонеля Мессі проти Атлетіко Мадрид, який приніс би Барсі трофей Ла Ліги сезону-2013/14?"

Тоді Атлетіко став чемпіоном. 

Справа Негрейри привернула увагу до відносин іспанських клубів із суддями. Більшість із них мають колишнього офіційного представника клубу як "делегата на полі". Ця ідея нещодавно увійшла в англійський футбол, коли Ноттінгем Форест найняв колишнього арбітра Марка Клаттенбурга, який незабаром публічно розкритикував суддівство в їхній грі Прем'єр-ліги проти Ліверпуля. 

"Клуби наймають цих людей, думаючи, що вони отримають краще ставлення від суддів, — каже Ітурральде. — Але це не працює, арбітр (у будь-якій грі) просто виконує свою роботу. Це більше піар клубу, його власних вболівальників. Делегат просто допомагає тобі на стадіоні, стежить, щоб у тебе було все необхідне". 

Президент Мадрида Флорентіно Перес згадав справу Негрейри, закликавши уряд Іспанії внести зміни в організацію суддівства в Іспанії. 

"Ла Ліга, клуби, вони насправді не хочуть змінювати організацію суддівства. Вони всі хочуть контролювати його заради власних інтересів, — каже Ітурральде. — Якби ви дійсно хотіли змін, ви б пропонували ідеї, але вони ніколи цього не роблять. 

Ніхто у світі футболу насправді не хоче справедливості — всі хочуть вигоди. Якщо ви дійсно хочете справедливості, ви повинні визнати, коли ви отримуєте вигоду (від помилки), і сказати: "Сьогодні ми виграли через пенальті, яке було призначено неправильно". Але ви ніколи цього не чуєте". 

Ключовою проблемою для Ітурральде є те, що судді не мають власних незалежних органів, які могли б підтримувати та захищати своїх членів. Натомість, за його словами, усі керівники арбітрів залежать від когось іншого, незалежно від того, чи то їхні національні федерації, УЄФА чи керівний орган світового футболу ФІФА, і ці органи більше піклуються про свою репутацію серед вболівальників і клубів, ніж про захист офіційних осіб матчу. 

"Суддівство ніколи не може бути сильним, поки його організація повністю залежить від клубів і федерацій, — говорить Ітурральде. — Колишні арбітри П’єрлуїджі Колліна та Роберто Розетті (попередній і нинішній головні арбітри УЄФА) не можуть робити те, що вони дійсно хотіли б робити, якщо вони хочуть зберегти свою роботу. Суддівство має бути абсолютно незалежним, тоді воно буде набагато сильнішим". 

Ітурральде вважає, що було б справді корисно, якби всі у футболі були відкритими до ідеї, що арбітри — просто люди і можуть робити помилки, не будучи великою змовою проти їхньої команди. 

"Судді проводять погані матчі — дуже погані матчі, це буває, — каже він. —  Іноді у вас буває день, коли у вас нічого не виходить. 

Так само як у форвардів, які можуть провести 20 ігор, не забивши гол, або воротарів, які не можуть відбити м'яч. Це сприймається як щось нормальне. В свою чергу, коли арбітр робить помилку, це сприймається як навмисна спроба її зробити". 

За матеріалами The Athletic