Йохану Кройфу судилося стати не тільки уособленням усього нідерландського футболу. За плечами, чи то пак ногами легендарного футболіста лежить ціла епоха, стиль, який зараз прийнято іменувати як "тотальний футбол". Те, при згадці чого у багатьох команд, які траплялися на шляху Аякса, викликало щире захоплення та не менш щирий страх. Шість чемпіонств та три перемоги поспіль у найпрестижнішому турнірі Старого світу є лише яскравим підтвердженням міці та могутності Аяксу 70-х років, вінцем якого безсумнівно й став Кройф. Тож нічого дивного, що саме йому випала честь отримати три Золотих м’ячі – у 1971, 1973 та 1974 роках. Тоді це здавалося якимсь дивом — не те що у період сьогодення, коли боротьба між Ліонелем Мессі та Кріштіану Роналду надає "голденболу" якоїсь формальності.

Запрошення до Барселони та рекордні  на той час гроші – 920 тисяч фунтів стерлінгів – Кройф виправдав повністю. Крім виграшу Прімери та Кубку Іспанії у цей період на нього чекала вдала поїздка на чемпіонат світу 1974 року.  "Вдала", але не "блискуча" лише тому, що у фінальному поєдинку тріумфували представники ФРН, обігравши Ораньє з рахунком 2:1.

Після п’ятирічного перебування у стані непримиренного суперника мадридського Реалу, Кройф подався підкорювати заокеанські простори, збираючи стадіони в Північній Америці. Перед тим як красиво повісти бутси на цвях на Батьківщині, Йохан надягнув футболку Леванте.  Правда, на сезон.

Не всім відомим та великим гравцям щастить у тренерських тонкощах — варто лише пригадати, приміром, Марадонну чи Блохіна. А от Кройф, набравшись майстерності у Аяксі, попутно вигравши  Кубок УЄФА 1987, був приречений на продовження феєрії.   

Барселона має завдячувати  Кройфу своїм першим чемпіонством у Кубку європейських чемпіонів  – у 1992 році блаугранас, зусиллями Рональда Кумана, дотиснули в овертаймі італійську Сампдорію, ставши, у підсумку володарем трофею. У кроці від ще однієї нагороди Йохан зупинився через два роки – у афінському фіналі вправнішим виявився Мілан Фабіо Капелло, що розгромив бідолашних іспанців із непристойними 4:0. Всього ж за плідний восьмирічний період у керманича команди назбиралася ціла колекція трофеїв – чотири перемоги у внутрішньому чемпіонаті, Кубок та Суперкубок УЄФА, Кубок Іспанії… Це, власне кажучи, що першим спадає на думку. Список можна прожувати і не виникає сумніву, що він би значно доповнився, якби не одне "але"…

Ще будучи коучем, Кройфу довелося лягати на операційний стіл. І як виявилося, саме проблеми із серцем та подальша подвійна операція спонукали Йохана зав’язати не тільки із палінням. Летючий голландець зробив важкий, але насправді правильний вибір – у 1996 році розпрощався із активною тренерською діяльністю. Звісно, вже потім, через тринадцять років йому знову випаде нагода  - тільки тепер очолити збірну Каталонії, матчі за участю якої швидше носили виставковий характер.   

І ось, у жовтні 2015 року тренер зізнався – під час ретельного огляду лікарі винесли страшний вердикт, діагностували рак легень. Світова футбольна громадськість миттєво відреагувала на прикру звістку — наприклад, у Барселоні, Роттердамі та Арнемі уболівальники влаштували масові акції підтримки. З моменту оприлюднення діагнозу, під час кожного туру Ередивізії чотирнадцяту хвилину матчу фанати завжди зустрічали оваціями, адже саме під таким ігровим номером  Кройф защихав кольори улюбленого Аякса...   

Йохан, що дуже важливо, у боротьбі із страшною недугою оцінював власні шанси більш ніж оптимістично. Або, принаймні, намагався створювати відповідний вигляд. "Зараз я відчуваю, що веду із рахунком 2:0 після першого тайму в матчі, який ще не завершений", — впевнено зауважив він у розмові із журналістами більше місяця тому назад. 

І, дійсно, той оптимізм, яким буквально сяяв легендарний футболіст, вселяв сподівання та віру у те, що в підсумку йому вдасться подолати і цей життєвий бар'єр. Втім, доля очевидно вирішила здійснити камбек у другому таймі…

Напрацювання, плани і філософія Кройфа нікуди не зникли – їх дбайливо підхопили свого часу Франк Райкаард та Хосеп Гвардіола, вивівши Барселону на абсолютно новий та, здавалося, недосяжний рівень. Зрештою, й сам Кройф назавжди залишиться у пам’яті та серцях мільйонів – успішний, величний та незламний. 

Павел Кушнерук, Football.ua