Досвідчені футбольні вболівальники точно не могли не помітити, як із року в рік кількість протистоянь у календарі кожної з команд неухильно зростає.

Окрім зростання попиту на футбол та популяризації цієї гри, це призводить і до далеко не найбільш приємних наслідків.

Зокрема, цікавими є висновки, до яких доходить британський страховий брокер Howden, який вирішив дослідити зв’язок поміж кількістю отриманих футболістами травм та кількістю матчів, яких їм довелось провести на полі під час попереднього сезону.

Зрештою, експерти дійшли до висновку, що, у порівнянні з позаторішнім сезоном, за минулий футбольний рік команди в найбільших п’яти лігах Європи були вимушені на 20% частіше стикатись із фактом травмування власних виконавців.

Загальні витрати при цьому сягнули 610 млн євро.

Щодо конкретики, що звід містить відомості про те, що найбільше страждають від травм нападники віком від 30 років, які в середньому отримують дві значні травми за сезон.

Англійська Прем’єр-ліга й за цим показником випереджає інші чемпіонати, оскільки лише на її клуби перепадає 219 млн євро (щоденна "вартість" виконавців * кількість днів, які вони були змушені пропустити через травму).

Лондонський Челсі лідирує з-поміж інших команд цього чемпіонату з показником у 97 млн євро, тоді як усі команди Ла Ліги таким чином утратили 130 млн євро.

Щодо, наприклад, французької Ліги 1, то тут кількість травм зросла з 606 до 691, із загальною вартістю в 80 млн євро. Варто зауважити, шо 40,7 млн євро з цієї суми — "доробок" одного лишень Парі Сен-Жермен.

Однак навіть таке збільшення кількості пошкоджень не можна порівняти з 755 травмами передковідного сезону-2018/19.

ПСЖ таким чином витрачає приблизно 450 тис. євро на одну з 91 травм його футболістів, завдяки чому в своєрідному рейтингу випереджає мадридський Реал (40, 3 млн євро за 114 пошкоджень) та каталонську Барселону (33,2 млн євро).

Зауважимо, що Глобальна профспілка гравців, FIFPRO, наполягає на створенні якомога швидше структури для обмеження робочого навантаження гравців по всьому світу. Зокрема, запровадити мінімальний чотиритижневий період відпочинку між сезонами, додавши два тижні посеред кожного з сезонів.