Його батьки християни з Бурунді, що, в принципі, не дивно, оскільки в Бурунді переважна більшість населення є саме християнами. Однак у 2006 році батьки були змушені тікати з рідної країни до сусідньої Танзанії, де у таборі біженців у місті Кігома Несторі і народився. Причина втечі банальна – громадянська війна у Бурунді, до якої додалася хвороба доньки. У Танзанії сім'я не затрималася, і коли Іранкунді виповнилося три місяці, сімейство перебралося до Австралії. Тож теоретично Іранкунда міг грати за три збірні – Бурунді, Танзанію та Австралію. У цій ситуації не дивно, що вибрав країну, де виріс, яка відкрила йому шлях у великий футбол, і збірна якої може чогось досягти.

Та й запрошення до збірної чекати на себе не змусило. Причина – надзвичайний талант футболіста. Розуміючи, наскільки талановитий Несторі, сім'я по суті почала працювати на нього. Брати відмовилися від футбольної секції, заощадивши гроші, а батько погодився його возити щодня на тренування, добре, що працював таксистом. З цієї причини Несторі чи не в кожному інтерв'ю дякує сім'ї, а батька та братів називає своїми героями.

Граючи в дитинстві в центрі оборони та захоплюючись центрбеками коханої Барси Пуйолем та Піке, він швидко перекваліфікувався у гравця атаки і одразу став дуже багато забивати. Досить сказати, що за юнацьку збірну Австралії він забив 11 м'ячів у семи матчах, а у чемпіонаті Австралії вперше відзначився у 15 років та 355 днів (друге місце серед наймолодших авторів голів у чемпіонаті), а у 18 років став другим у списку наймолодших авторів хет-трику! Не дивно, що 18-річного хлопця, котрий на той час уже дебютував у першій збірній, помітили селекціонери самої Баварії, яка заплатила за нього рекордну для австралійського чемпіонату суму в 3,4 млн, причому попередній трансферний рекорд був побитий майже вдвічі. При цьому фахівці в один голос називали цю покупку Баварії мало не крадіжкою, посилаючись на талант Несторі та стверджували, що якби Іранкунда був аргентинцем чи бразильцем, коштував би у двадцять разів дорожче!

Щоправда, за версією Bild до Аделаїди дійшли лише 900 000 з цих 3,4 млн. Справа в тому, що дана сума була з урахуванням різних бонусів, які включали енну кількість матчів за першу команду Баварії. А ось із цим не склалося. Погравши за другу команду в регіональній лiзi, зігравши три матчі в юнацькій Лізі чемпіонів, потрапивши в запас на матч із Шахтарем (5:1), він так і не дебютував за першу команду Баварії в офіційному матчі і вирушив в оренду до швейцарського Грассхопперсу, а минулого літа взагалі був проданий за три мільйони в англійський Вотфорд.

Крім таланту, потрібен ще характер. А ось із ним у Несторі великі проблеми. Проблеми з дисципліною почалися ще в Аделаїді. Він спізнювався на тренування, ініціював бійку, вдарив по мікрофону мовника... А в Баварії виявилося, що у хлопця великі проблеми щодо тактики, що часто приймає невірні, невиправдані рішення, коли не треба бере ініціативу на себе або віддає пас не туди, куди слід.

В результаті влітку минулого року він опинився в чемпіоншипі. У другому англійському ешелоні в 40 матчах він забив 4 голи і зробив 4 асисти, що, погодьтеся, не так багато. Не надто активно його задіяли і у відборі на ЧС, де він зіграв у п'яти матчах, у яких один раз забив і один раз віддав гольову передачу. Завдяки голу він став наймолодшим австралійцем, який забивав за збірну у відборі на ЧС. Однак у товариських матчах, що передували мундіалю, він грав постiйно. Якщо з Мексикою (0:1) він вийшов наприкінці, то зі Швейцарією (1:1) був у старті. У стартовому складі вийшов і проти Туреччини.

Виходить, що козирі переважили. А головний козир – його швидкість. Ще у чемпіонаті Австралії він розганявся до 37,02 км/год. Для порівняння: середня швидкість Хусейна Болта у рекордному забігу на стометрівці 37,58, а рекорд швидкості в АПЛ, що належить центральному захиснику Тоттенгема Мікі ван де Вену, дорівнює 37,38 км/год.

Ще одна перевага Іранкунди – це удар, у тому числі й удари зі штрафних. Саме зі штрафного Іранкунда забив свій перший гол за Вотфорд (1:1 із Суонсі), та й у чемпіонаті Австралії неодноразово забивав за рідну Аделаїду.

Він технічний, з класним дриблінгом, через що суперники часто порушують на ньому правила, отримуючи різного кольору картки.

Так що переваг у хлопця теж вистачає, і якщо він підтягнеться тактично і вирішить проблеми з дисципліною, він і справді може стати справжнім лідером своєї збірної.

Огляд матчу Австралія — Туреччина: