Перші думки вголос

"… На правах вільного агента…", "… не зумів закріпитися в складі Вільярреала і почав їздити по орендам…", "… у нинішньому сезоні провів усього 6 матчів, будучи орендованим Алавесом…" – читаючи короткі замітки про новачка Динамо, навряд чи хтось із уболівальників столичних зловив себе на думці, що така характеристика незнайомого їм досі гравця відповідає рівню їхніх очікувань. Проте, варто зауважити, що Динамо впродовж кількох останніх трансферних кампаній не просто натякає, а гучно б’є у дзвони, вказуючи на те, що клуб не купуватиме сильних і високовартісних футболістів. Звісно, Ігор Суркіс пояснить це всім нам небажанням якісних виконавців переходити в український чемпіонат. Проте, певно, у кожного з прихильників Динамо після чергового схожого висловлювання президентана певний час залишається ну зооовсім невеличке відчуття, що в якийсь момент його почали… кх… ну, ви розумієте.

Звісно ж, прихід Пантича з перших секунд сприйняття новини вкотре піде у розріз зі сподіваннями від зимової трансферної кампанії киян загалом, і конкретно – в межах пошуку центрального захисника.І, безсумнівно, порівняння з Петровичем по багатьом пунктам будуть доречними. Однак насамперед усім, хто ще не встиг цього зробити, необхідно спуститися з небес і остаточно зрозуміти – Динамо наразі не є сильним і вмілим гравцем на трансферному ринку, а прихід чергового вільного агента – цілком прийнятна ситуація для клубу. І друге – попри те, що в команду прийшов захисник далеко не топ-рівня, у нього все ж вкрай мало шансів на те, щоби стати навесні розчаруванням і провалитися в Києві.

Мотиви Динамо

Ще після переїзду Драговича в Німеччину стало зрозуміло, що Києву необхідне підсилення в центрі захисту, оскільки Хачериді та Віда автоматично ставали безальтернативними. Пізніше проблему загострила травма Данило Сілви, який є номінально правим захисником, проте був першим на підміні комусь із центральних захисників у разі необхідності. Згодом тренерський штаб витягнув із дубля Очігаву, однак зрештою Сергій Ребров визнав наприкінці першої частини сезону, що Зураб неготовий бути повноправним гравцем першої команди. Щодо Бурди, то наразі досі незрозуміло, на якій позиції тренерський штаб планує використовувати Микиту і який статус передбачається для нього навесні. Зрештою, обидва українці отримали пошкодження під час першого збору столичних, і Сергій Ребров змушений був розглядати кандидатуру Корзуна (175 см) на позицію одного з центрбеків. Загалом, проблема була відчутною і зрозумілою всім і кожному.

При цьому слід зауважити, що, можливо, логічнішим кроком був би пошук лівоногого центрбека. Адже у всіх нинішніх центральних оборонців (а також Данило Сілви), за винятком Очігави (схоже, останнього у внутрішньому рейтингу за позицією), робочою ногою є права. Втім, імовірно, наставник киян не бачить у цьому жодної проблеми, а також відводить роль лідера Домагою. Інший цікавий момент – Пантіча, у порівнянні з Відою та, особливо, Хачериді, можна віднести до когорти легких захисників. Зріст серба – 184-185 см, вага – менше 80 кг. При цьому серб непогано діє на другому поверсі, однак його головна чеснота – вмілий вибір позиції (що свідчить про ігровий інтелект), завдяки чому він є корисним в останній фазі захисту (коли позаду лише власний голкіпер) та при стандартах біля обох воріт.

Також у підборі центрбеків для Сергія Реброва навряд чи одним із ключових моментів є вміння гравця якісно розпочинати атаки першим пасом. У киян для цього є глибинний плеймейкер, відтак нічого дивного в тому, що й Пантіч гратиме переважно поперек або назад, немає. Проте, у порівнянні з тим же Хачериді, слід відзначити, що серб усе ж уміє розпочати атаку якісною довгою передачею чи загострювальним пасом іншого роду. Александар непогано бачить поле і читає гру, і це – ще одна позитивна риса в його грі. Інша річ, чи отримає він змогу проявити ці свої вміння за нинішньої системи гри Динамо…

Про очікування й можливий результат

Мабуть, ключовим негативним моментом у контексті запрошення Пантіча є те, що його кар’єра впродовж останнього року складалася не найкращим чином. Спочатку він був у ротації в Ейбарі, після чого міцно засів на лаві для запасних в Алавесі. Цього сезону він провів лише 6 поєдинків, при чому 4 з них – у Кубку Іспанії. Зрештою, прийшовши у 2013-му у Вільярреал, за весь цей час Пантіч так іне зміг закріпитися в команді, і в підсумку виявився непотрібним Жовтій Субмарині. Проте, слід відзначити ще й такий момент: його контракт з іспанцями закінчився 30 січня. Вже за півтори доби Динамо оголосило про підписання контракту з гравцем, що може означати лише одне – це не спонтанне рішення клубу. А отже є підстави думати, що в Києві прекрасно знають можливості гравця і розуміють до найдрібніших деталей, яке значення для команди може мати новачок.

У цілому, звісно, Пантіч – футболіст без яскравих талантів і неймовірних здібностей. При цьому, наразі він перебуває в статусі гравця, якому у свої 24 вже потрібно реанімовувати кар’єру. З іншого боку, за його плечами – певний європейський досвід та, в цьому випадку, лише 24 роки, коли в Україні, наприклад, можна все ще вважатися перспективним.

Передбачити, що чекає Александара в Києві, досить складно: попередньо йому можна приписати статус захисника №3 у центральній зоні, оскільки і Віда, і Хачериді індивідуально є виконавцями вищого рівня. Проте нікому з нас не відомі всі тонкощі зсередини команди та плани тренерського штабу. Хоча не вийде оминути увагою той факт, що досі Пантіч грав винятково на позиції правого центрального захисника, на позиції саме Хачериді, якому притаманна нестабільність, і в якого не найпростіші стосунки з Сергієм Ребровим. До того ж, оскільки столичні не шукали лівоногого оборонця, можна зробити висновок, що головним конкурентом Пантіча стане Хачериді. Єдине ж, що можна передбачити практично безпомилково – серб майже не має шансів стати кадровим провалом киян, якщо взяти до уваги співвідношення ціни та якості, а також глобальність проблеми киян у центрі оборони. До того ж, навіть підвищення конкуренції – вже великий позитив для чинного чемпіона. Чи можна ж очікувати від новачка Динамо чогось грандіозного? Ви самі знаєте відповідь на це питання, розуміючи, що ніхто не чекає подібного від самого Динамо. А ось із роллю посереднього гравця цей хлопець впорається. Принаймні, досі йому це вдавалося.

Анатолий Волков, Football.ua