Наступними серед українських клубів, після київського Динамо, до офіційного початку сезону долучились футболісти полтавської Ворскли, які за підсумками не до кінця зіграного розіграшу української Прем’єр-ліги посіли п’яту сходку, через що могли розраховувати лишень на місце в другому раунді Ліги конференцій УЄФА. Однак уже не під керівництвом Юрія Максимова "зелено-білі" робили другу спробу торувати собі шлях до групового раунду.

Разом із Віктором Скрипником до розташування полтавців перейшли й геть інші ідеї, які, за умови збереження більшої частини виконавців, мали б справити неабияке враження на вболівальників уже під час першої за довгий час офіційної гри клубу. Ось тільки шведський АІК був явно проти цього, та й грати номінально домашній матч у столиці суперників було ще тим задоволення. Але що поробиш.

Передматчеві прогнози майже в унісон віддавали перевагу саме формальним гостям, однак уже на четвертій хвилині гри вихідні позиції довелось коригувати. Подача з лівого флангу від Козиренка в фірмовому стилі на випередження була завершена ударом головою від Руслана Степанюка. Шведський колектив одразу ж намагався відповісти на цей випад, однак команда Скрипника розсудливо звела нанівець усі спроби суперників швидко побудувати власні атаки.

Окрім того, Ворскла ще й не гребувала виходити до контратак за першої ліпшої нагоди, проте витримати постійні прискорення на поточному етапі сезону було практично неможливо. Суперники потрохи почали переважати під час тиску, за підсумком чого їм вдалось забити м’яч у відповідь, коли на 17 хвилині Різник був змушений капітулювати під час добивання Стефанеллі, хоча до цього відбив постріл суперника з надзвичайно близької відстані.

На відміну від побаченого напередодні, у звітній зустрічі команди, як бачилось збоку телекамер, не думали про результат. Ворскла ні на мить намагалась не зупинятись, що було підтримано її суперниками, тож друге взяття воріт із її боку не змусило на себе довго чекати. Класичний прорив Пердути правим флангом завершився навісом у відтяжку від лицьової, на який у два дотики відгукнувся той самий Козиренко.

Проте двома результативними діями новачка полтавців справа в першому таймі не обмежилась, тоді як суперникам вдалось відігратись незадовго до перерви. Подібний до епізоду за участі Пердути прохід Мендеса своїм краєм поля завершився схожою передачею на наддосвідченого Ларссона, який зльоту пробив ані трохи не гірше за Козиренка.

На тлі настільки агресивного та цікавого першого тайму від команд можна було бажати тільки продовження яскравого протистояння. Ворскла трохи відійшла назад, давши суперникам можливість узяти гру під власний контроль, тим часом як сама намагалась ловити їх під час контратак. Існували певні загрози від такого рішення тренерського штабу Скрипника, проте на 69 хвилині фантастичний постріл Челядіна з дальньої дистанції в праву дев’ятку шокував усіх присутніх.

Полтавці після цього здобутку знову сіли в захист, а їхній головний тренер почав робити першу ротацію складу на новій посаді в офіційній грі. Якщо не брати до уваги момент із ефектним сейвом Різника вже в компенсований час, то Ворскла цілковито впоралась із власним завданням на цю гру. Та ще й дала можливість за себе порадіти, чого вже давно не було під час гри цієї команди в єврокубках.

Матч-відповідь між шведським АІК та полтавською Ворсклою відбудеться вже 27 липня.

Ворскла — АІК 3:2
Голи: Степанюк, 4, Козиренко, 24, Челядін, 69 — Стефанеллі, 17, Ларссон, 44

Ворскла: Різник — Пердута, Зайков, Яворський, Бацула — Козиренко (Челядін, 65), В. Тілль (Філіпе, 87), Пуцлін, Олійник — Марлісон, Степанюк (Кравчук, 90+2).

АІК: Нордфельдт — Мендес (Люстіг, 76, Рінг, 88), Мілошевич, Папаяннопулос, Отьєно — Гуссейн, Стефанеллі, Ларссон — Ельбузеді (Ахмед, 59), Мбунга-Кімпіока (Гвідетті, 58), Бьорнстрьом.

Попередження: Пердута, Козиренко, Пуцлін, Степанюк — Папаяннопулос, Мілошевич, Ларссон, Рінг.