Останній за ліком квартет чемпіонату Європи-2024 отримав особливий привілей у вигляді окремого дня для проведення двох своїх матчів. Так мимоволі вийшло за календарем турніру, проте збірні Туреччини та Грузії наче й не проти були розпочати свій матч у Дортмунді на Зігналь-Ідуна-Парк у другому часовому слоті.

Бо в місті якраз десь за годину до протистояння почалась така страшна злива, що фанатам довелось добряче змокріти в очікуванні на команди на трибунах. Але й це не стримало їхній запальний темперамент, відомий на всю Європи — кілька масових бійок правоохоронцям довелось ліквідовувати вже за лічені миттєвості до початку гри. Певна річ, що відображення цієї атмосфери ми потім побачили й безпосередньо за ходом протистояння.

Дуже гаряча гра. І від того дуже цікава для перегляду й, можливо, найкраща станом на зараз саме в плані інтриги серед того, що ми бачили до цього. Команди просто не хотіли зупинятись ні на мить, тож що таке це традиційне копирсання з м’ячем у центрі поля ми й не здогадувались. Гольові моменти, певна річ, — обов’язковий атрибут такого протистояння.

Турки потужно взялись за атаку від початку матчу й дещо змусили грузинів відступити до власних воріт. Доволі швидко для команди Віллі Саньоля це почало приносити перші проблеми — удар Айхана здалеку прилетів у лівий каркас воріт Мамардашвілі, а вже на 26 хвилині Мюлдюр був менш готовим іти на компроміси. Із відскоку на правому фланзі штрафного потужно пробив у ближню дев’ятку.

Одразу ж після цього команда Вінченцо Монтелли пішла закривати цю гру й була надзвичайно близькою до цього, коли простріл Гюлера з правого флангу, Кекчю продовжив далі на Їлдиза, а той розстріляв порожні ворота. Усе б нічого, але офсайд у останнього з перелічених таки мав місце, тож гол швиденько скасували.

Це дало Грузії можливість перевести подих і підняти голову. Не забарилась і результативна відповідь. Мікаутадзе став автором першого гола в історії країни у фінальній частині Євро, коли на 32 хвилині завершив у ближній кут простріл Кочорашвілі з правого флангу. Той до цього фінти Роналду нам показував, але в нього ще буде можливість продемонструвати свої навички безпосередньо зірковому автору.

Але про Португалію Грузії було думати занадто рано. Тут щось треба було робити з цими турками в другому таймі, бо вони стрімко побігли вперед і вдруге за матч домоглись свого. Просто розкішний удар поклав Гюлер у дальню дев’ятку здалеку з правого флангу, і на трибунах знову почалась "червона" вакханалія.

Десь цей настрій передавався й гравцям Монтелли й вони ледь на цьому не прогоріли. Гарячий футбол треба було зупиняти, але це немов власноруч гальмувати вагон у метро — така собі ідея. І дуже близькою була Туреччина до того, аби на емоціях прогоріти. Грузини обстукали стійку та поперечину зусиллями Кочорашвілі та Двалі, але так і не забили. Ще й пропустили наостанок від Актюркоглу, бо вже нікому було захищати ті порожні ворота.

У наступному турі Туреччина гратиме в Дортмунді проти Португалії, а Грузія зустрінеться із Чехією в Гамбурзі.

Туреччина — Грузія 3:1
Голи: Мюлдюр, 26, Гюлер, 65, Актюркоглу, 90+7 — Мікаутадзе, 32

Туреччина: Гюнок — Мюлдюр (Челік, 85), Акайдін, Бардакджі, Кадіоглу — Айхан (Демірал, 79), Чалханоглу (Озджан, 90+1) — Гюлер (Язиджи, 79), Кекчю, Їлдиз (Актюркоглу, 85) — Їлмаз.

Грузія: Мамардашвілі — Какабадзе, Кверквелія (Зівзівадзе, 84), Кашия, Двалі, Цитаішвілі (Лочошвілі. 73) — Кочорашвілі, Меквабішвілі (Алтунашвілі, 89), Чакветадзе (Давіташвілі, 74) — Мікаутадзе, Кварацхелія.

Попередження: Бардаджі, Чалханоглу — Кверквелія