"Матч століття!". Саме із такими заголовками виходили деякі німецькі ЗМІ. Ще б пак – цей чвертьфінал по-справжньому історичний для команди із Франкфурта-на-Майні, тому що грати довелося проти Барселони!

Так, Айнтрахт має у своїй колекції другий по значенню єврокубок, який він завоював у 1980 року у протистоянні із співвітчизниками з Менхенгладбаху, але саме у Лізі Європи приймав участь не часто. Зате встиг у 2019 році дійти до півфіналу та достойно вилетіти від Челсі Мауріціо Саррі у серії пенальті.

Але навіть у сезоні-2018/19 не було такого ажіотажу із квитками! Домашня арена клубу Дойче Банк вміщує приблизно 48 000 (у єврокубках) глядачів. Як правило, на статусні поєдинки запити на придбання квитків доходять максимально до 100 000, але на цей раз бажаючих було майже 250 000, що є рекордним показником.

Дійшло до того, що у день гри знайшлися спекулянти, які продавали заповітні тікети із великою, а часом навіть грандіозною націнкою. У Німеччині, так-так. Ми теж здивовані:-)

Після подібного Франкфурт просто не мав права не видати чудову гру! Вболівальники не підкачали, футболісти теж, хоча могли й мали здобути перемогу. Моментів для цього в них було достатньо.

7 пострілів здійснив Айнтрахт із меж штрафного майданчика, до того ж два вже у перші 15 хвилин. Колектив Олівера Гласнера частенько робить велику ставку на кроси.

За цим показником вони у трійці Бундесліги разом із Кельном та Хоффенхаймом, а у цьогорічній Лізі Європи ділять четверте та третє місця із Вест Гемом та вже давно залишившим турнір Лестером.

Тобто було зрозуміло, що хоча б декілька разів ми побачимо фірмові радіокеровані передачі від майстра кросів Філіпа Костіча та його партнерів. Так і сталося.

На 7 хвилині Йеспер Ліндстрем покотив м'яча у центр штрафного майданчика, але Джибріль Соу якимось божевільним чином не потрапив у дальній кут. Ще в одному епізоді, здається, сам Костіч пробив трохи поруч із дальньою стійкою. Ще кілька ударів завершилися неточними пострілами неподалік від каркасу воріт Марк-Андре тер Штегена.

Барселона створила лише один небезпечний момент у першому таймі, коли Кевін Трапп, який має свої, "псж-шні" рахунки із каталонським гігантом, витягнув потужний та неприємний удар від Феррана Торреса.

Айнтрахт щільно оборонявся у п'ять захисників у позиційній обороні, коли Костіч та Кнауфф поверталися назад, зіграла ставка у центрі поля й на більш цупкого Якіча (у нього 6 оборонних дій та цілих 4 удари, тобто й попереду встигав цей хлопчина).

Ну а склад та схему каталонців ви можете розповісти із закрити очима, якщо хоча б мінімально слідкуєте за колективом Хаві Ернандеса. Традиційні 4-3-3, де у білд-апі за рахунок високих підключень Жорді Альби за центр оборони Барселони відповідало тріо Араухо-Ерік Гарсія-Піке (у середині першого тайму після пошкодження останнього його замінив Клеман Лангле).

Вище ми писали про корисність кросів від Костіча. Так ось, побачити його кроси то ми побачили, але за рахунок того, що його суперником на лівому фланзі був Рональд Араухо, який хоча б за рахунок власних габаритів вміє "з'їдати" ще й не таких опонентів (згадайте, хто протистояв Вінісіусу у нещодавньому "Ель Класіко"!), вони мали дуже низьку ефективність.

Показником того, що господарі дійсно створили "блауграні" серйозні проблеми, гадаємо, можуть бути 13 виносів м'яча, 11 з яких сталися у карній зоні. Айнтрахт не боявся суперника та намагався диктувати власні умови. Наприклад, здійснивши 8 фолів на чужій половині поля.

Активний Франкфурт все ж таки добився свого одразу по перерві. Орендований у дортмундської Боруссії вінгер Ансгар Кнауфф прийняв м'яч у зоні підбору та другим дотиком запустив, як сказав би Євген Коноплянка, "напів-змію" у праву "дев'ятку". Навіть якби тер Штеген найняв спеціального консультанта по стретчінгу, то і так би не зміг дотягнутися до ігрового знаряддя.

Банда Гласнера, підхоплена трибунами із їхнім піротехнічним шоу, помітно завелася. Майже одразу Ліндстрем наніс обвідний удар із меж карної зони та сфера зрадницьки просвистіла біля поперечини, лише трохи налякавши гостей.

В каталонців не виходило нічого путнього. П'єр-Емерік Обамеянг провів свій чи не найгірший матч за Барселону. Лише одного разу габонцю вдалося вдарити по воротах Кевіна Траппа, а відсоток браку при пасах вийшов просто катастрофічним – 12 неточних передач із 26! Для прикладу, ні в кого із його партнерів не було менше 77% за цим показником, а нижче 80% було лише в Серхіо Бускетса та Жорді Альби, які й пасували в 3 рази більше.

Тактика кросів на "Аубу" не працювала, тож ініціативу взяв у власні руки з'явившийся на заміну замість Адама Траоре (іспанець виконав 8 з 19 (!) командних спроб дриблінгу!) Усман Дембеле. Саме він змістився до центру після лонгболлу від Альби, де Ферран Торрес організував фантастичну "стіночку" разом із Френкі де Йонгом, блискуче розстрілявши дальній кут.

Забивати гарно та із класичними комбінаціями Барса не розівчилася!

Після голу у відповідь Айнтрахт помітно знизив оберти, а після другої жовтої картки для центрбека Тути взагалі зосередився на обороні результату за схемою 5-3-1. 

Барселона теж не сильно наполягала. Франкфурту безумовний "плюс" за цю гру, а ось каталонці виглядали помітно блідо, але на полі Ноу Камп це традиційно зовсім інша команда.

Айнтрахт Франкфурт – Барселона – 1:1

Голи: Ансгар Кнауфф (48) – Ферран Торрес (66)

"Айнтрахт Фр": Трапп – Тута, Гінтереггер, Н'Діка – Кнауфф, Якіч (Роде, 89), Соу, Костіч – Ліндстрем (Хауге, 73), Борре (Ахе, 89), Камада (Альмамі Туре, 80)

Тренер: Олівер Гласнер

"Барселона": тер Штеген – Араухо, Ерік Гарсія, Піке (Лангле, 23), Альба – Педрі, Бускетс, Гаві (Френкі де Йонг, 62) – Адама Траоре (Усман Дембеле, 62), Обамеянг, Ферран Торрес

Тренер: Хаві

Попередження: Костіч, Тута, Якіч

Видалення: Тута (78, друга жовта картка)