Команди відмовилися від додаткового ризику після обміну голів у другому таймі основного часу, після чого долю трофея вирішила серія пенальті.
Айнтрахт — Рейнджерс, Getty Images
19 травня 2022, 00:57
Розуміння про те, що черговий сезон клубного футболу добігає кінця, зазвичай приходить із першим єврокубковим фіналом, яким у цьому футбольному році став вирішальний поєдинок Ліги Європи УЄФА. Коли ще на самому початку раунду плей-офф цього турніру в змаганнях брали участь доволі потужні колективи накшталт каталонської Барселони, неаполітанського Наполі чи дортмундської Боруссії, то більшість уболівальників очікувала на те, що одна з цих команд візьме участь у грі на севільському Рамон Санчес Пісхуан.
Але зрештою, ані два колективи з цього міста, ані вищеназвані футбольні гранди, не зуміли дістатися заповітної мрії. Вдалося це зробити німецькому Айнтрахту та шотландському Рейнджерс, які додатково були зацікавлені в підсумковому власному успіху ще й і з тієї причини, що їм хотілося б забронювати за собою гарантоване місце в єврокубках на наступний сезон.
Оскільки команди без зайвих натяків розуміли важливість результату цього матчу, то тільки за рахунок божевільних фанів "орлів" вдалося хоча б трохи підштовхувати команду Олівера Гласнера на чужу половину поля на початку гри. Айнтрахт більше володів м’ячем, більше намагався загострювати, проте зрештою зупинявся вже перед фінальною третиною чужої половини поля. Доводилося залучати дальню артилерію, але й вона значного успіху не приносила.
Щодо атак ізбоку команди Джованні ван Бронкхорста, то Рейнджерс переважну ставку робив на виконання стандартних положень, якими його доволі щедро спонсорували суперники. Однак Траппа не часто турбували, тому зрештою перша половина основного часу завершилася без забитих м’ячів. Ситуація в цьому плані отримала зміни вже після поновлення гри, проте лише з суто технічних причин.
Аж ніяк не можна було очікувати на те, що на 57-й хвилині звичайна скидка головою назад у захист від Соу завершиться падінням на рівному місті збоку Тути. Нападнику Арібо після цього залишалося лише не схибити, із чим він упорався набагато краще, аніж захисник суперників із виносом м’яча до цього.
Утім, навряд чи проблеми з вологим футбольним покриттям були причиною недбалого ставлення до опіки Борре від оборонців Рейнджерса вже трохи більше аніж за десять хвилин після цього. Нападник забив черговий важливий для своєї команди м’яч у цьому розіграші Ліги Європи, після чого "орли" почали робити спроби дотиснути суперників ще до завершення основного часу.
Айнтрахт зіштовхнувся з потужним опором під час реалізації власних намірів, тому зрештою матч перейшов у овертайм, обидві половини якого більше були присвячені замінам, аніж створенню загрозливих моментів. Однак, уже коли всі говорили про серію пенальті, Рейнджерс вирішив зробити фінальний ривок, але відмінна робота Кевіна Траппа не дозволила ситуації на табло змінитися.
Зрештою, під час футбольної лотереї саме голкіпер став героєм для "орлів", коли під час четвертого удару суперників упорався з пострілом Аарона Ремсі в центр воріт. Німецький колектив власні нагоди не марнував, тому валлієць припустився фатальної помилки.
У підсумку, перемогу в цьогорічному розіграші Ліги чемпіонів УЄФА здобув франкфуртський Айнтрахт.
Айнтрахт — Рейнджерс 1:1 (5:4 – пен.)
Голи: Борре, 69 — Арібо, 57
Айнтрахт: Трапп — Туре, Тута (Хасебе, 58), Н’Діка (Ленц, 101) — Кнауфф, Соу (Хрустіч, 106), Роде (Якіч, 90), Костіч — Ліндстрьом (Гауге, 71), Борре, Камада.
Рейнджерс: Макгрегор — Таверньєр, Голдсон, Бассі, Барішич (Руф, 117) — Джек (Девіс, 75), Лундстрьом — Кент, Райт (Сакала, 75, Ремсі, 118), Камара (Арфілд, 91) — Арібо (Сендс, 101).
Попередження: Арібо, Райт.