Так уже вийшло цього разу, що Ліга Європи УЄФА наприкінці січня повернулась до розіграшу свого основного раунду навіть раніше, аніж це зробила Ліга чемпіонів за рахунок матчу київського Динамо проти турецького Галатасарая у Стамбулі (3:3). Проте в розкладі цього турніру це було радше виключення, бо переважна більшість протистоянь усе одно припала на четвер, тож ми відзначали черговий єврокубковий вечір.

Не без залучення українських футболістів, певна річ, хоча через відсторонення Михайла Мудрика ця опція для єврокубків була вже скороченою. Утім, залишалась, як мінімум, італійська Рома та її нападник Артем Довбик, якому знову довірив місце в стартовому складі Клаудіо Раньєрі. Та ще й на яку гру! Проти нідерландського АЗ Алкмар на полі суперників у ситуації, коли команди фактично були неподалік одна від одної в турнірній таблиці й усе ще мали ризики пролетіти повз плей-оф.

Відповідно й у нас були дещо завищені очікування від цього протистояння, адже не може ж такого бути, щоб у ситуації, коли треба перемагати обом сторонам, вони продемонстрували відверто скупий на гольові моменти футбол. Виявляється, може. Тож ми з вами опинились у пастці на стадіоні АФАС і були змушені спостерігати за тим, як колективи щось намагаються вигадати в атаці, але їм мало що вдається.

Особливо в першому таймі, у якому з небезпечних ситуацій можна виокремити було лише дальній удар Довбика низом у зоні перед штрафним, але з ним упорався без зайвих питань воротар. І все — решту часу команди бігали від одного боку поля до іншого, але без особливого сенсу. Відзначимо, хіба що, дуель Довбика проти центрального захисника Ваутера Гуса, яка в підсумку виявилась визначальною.

Визначальною для українського нападника в цій грі. Бо посеред першого тайму Довбик розбив ніс супернику відмашкою в центрі поля, отримав попередження, а вже поперерві Раньєрі вирішив його замінити від гріха подалі, бо єдине, чим цей Гус запам’ятався на полі, були постійні провокації. Навіть Матс Гуммельс після фінального свистка пішов проводити "батьківську" бесіду з 20-річним юнаком.

Проте все це робилось із однією метою — вивести з гри Довбика, і коли його замінили, то гравці АЗ фактично із своїм завданням упорались. І саме в цей момент Рома вирішила, що без форварда на вістрі атаки саме час починати вантажити м’яч до чужого штрафного, тоді як у першому таймі й близько цих спроб не було помітно.

Це, у принципі, могло зіграти на користь команди Раньєрі, якби Дібала влучив під час навісу Анхеліньйо на самому початку другого тайму в площину воріт, але пробив вище, і подібних нагод у "вовків" більше не було. У АЗ теж нічого попереду не виходило аж до 80 хвилини, коли другий темп атаки завершився прострілом із лівого флангу штрафного від Вольфе на свіжого Перротта, і зрозуміло, що цей гол за такого футболу виявився переможним.

У заключному турі нідерландський АЗ зіграє в гостях в угорського Ференцвароша, тоді як італійська Рома прийматиме франкфуртський Айнтрахт.

АЗ Алкмар — Рома 1:0
Гол: Перротт, 80

АЗ Алкмар: Овусу-Одуро — Майкума, Гус, Пенетра, Вольфе — Копмейнерс (Белич, 62), Мейнанс, Класі — Поку (Дал, 72), Мердінк (Перротт, 72), Лахдо (Бурместер, 61).

Рома: Свілар — Челік, Гуммельс, Ндіка, Анхеліньйо — Коне, Паредес (Бальданці, 85), Пізіллі — Дібала, Довбик (Суле, 46), Салемакерс (Ель Шаараві, 74).

Попередження: Мердінк, Гус — Довбик, Гуммельс, Салемакерс