Наприкінці поточного сезону перелік поганих новин для київського Динамо все ніяк не може себе вичерпати. То головний тренер команди Мірча Луческу буде вимушено лягати на операційний стіл із невідомими термінами відновлення, то надійде звістка про першу за багато років утрачену можливість поборотись за місця в зоні Ліги чемпіонів УЄФА. А в контексті двадцять сьомого туру української Прем’єр-ліги футболістів Олександра Шовковського могла наздогнати ще одна невтішна звістка.

Річ у тім, що будь-яка невдача "біло-синіх" у гостьовій грі проти Олександрії в звітній день ризикувала поставити під сумнів навіть можливість боротьби за "бронзові" медалі. Відставання від луганської Зорі на момент початку туру складало вісім балів, і, за умови успіху команди Патріка ван Леувена в грі проти петровського Інгульця, ця дистанція могла збільшитись до критичного та недосяжного показника. Що цікаво, рівно такою ж кількістю балів "поліграфи" поступилась своїм суперникам.

Найбільш цікавими в цьому матчі були дві речі: те, наскільки ж мінлива в нас буває погода, бо пекуче сонце за ходом лише першого тайму кілька разів змінювалось на рясний дощ, а також те, у якому порядку було в цій грі київське Динамо. І хоча перші загрози для воріт прийшли саме від господарів поля, але команді Шовковського вдалось влаштувати на це швидку відповідь і навіть влучити в праву стійку чужих воріт зусиллями Кабаєва.

Фланги Олександрії, до речі, помітно просідали під тиском, тому одразу після цього свого удару Владислав віддав гольовий пас від лицьової під видовищний удар зльоту з центру штрафного для Андрієвського. "Поліграфи" одразу кинулись відіграватись, проте особливого успіху в цьому не мали, а суперники вже незабаром повернулись не тільки з черговими атаками, а й і з другим голом у власному виконанні. Це Ванат на 32 хвилині розкрутився в центрі штрафного з ударом через павзу повз Шевченка.

Команда Ротаня виглядала трохи ніяково після другого пропущеного, але від свого не відступила, за що отримала цілком адекватну винагороду у вигляді влучного удару Сігеєва з центру штрафного в правий верхній кут на завершення прострілу Ковальця з правого флангу, який став для автора результативного пострілу неначе відповіддю на помилку, яка призвела до гола Ваната незадовго до цього.

На другу половину гри Ротань мав робити все від себе залежне для того, аби його команда відправилась шукати щастя біля чужих воріт і навіть долучив до гри Шулянського для підтримки наступального темпу. Однак нічого доброго з того так і не вийшло, бо Динамо вдавалось тримати м’яч у себе та створювати додаткові гольові моменти. Зрештою, на 72 хвилині Буяльський вигадав красиве закидання на лівий фланг штрафного на Вівчаренка з центральної зони, а той ударом зльоту в дальній кут поховав сподівання опонентів.

А потім ми почули сигнал "Повітряна тривога", тож черговий матч на невеликому віддаленні від лінії фронту довелось зупиняти. Шкода, але коли команди повернулись до гри, то деякі охочі цього не побачили. Таким чином ми проґавили автогол Логінова, який коментатор назвав "прикрим", проте встигли на п’яти м’яч киян у цій грі — на 88 хвилині Волошин дійсно добре зіграв у стінку з Буяльським на лівому фланзі чужого штрафного та відіграв воротаря завершальним ударом. 5:1 — "біло-сині" давно не грали так упевнено.

У наступному турі Олександрія зіграє в гостях у рівненського Вереса, а київське Динамо навідається в гості до ковалівського Колоса.

Олександрія — Динамо Київ 1:5
Голи: Сігеєв, 40 — Олександрія, 17, Ванат, 32, Вівчаренко, 72, Логінов, 80 (авт.), Волошин, 82

Олександрія: Шевченко — Скорко, Логінов, Бабогло, Копина (Чубатий, 85) — Рибалка, Сігеєв, Ковалець (Матюшенко, 85) — Мустафаєв, Кулаков (Кобзар, 85), Кожушко (Шулянський, 46).

Динамо Київ: Нещерет — Тимчик, Дячук, Сирота, Вівчаренко — Шепелєв (Рамадані, 81), Андрієвський — Перріс (Караваєв, 81), Буяльський, Кабаєв (Волошин, 81) — Ванат (Гармаш, 66).

Попередження: Кулаков — Кабаєв