Збірна України здобула важливу перемогу у матчі з Боснією і Герцеговиною та вийшла до наступного раунду стикових матчів, де зіграє з командою Ісландії. Дана зустріч вийшла дуже непростою для підопічних Сергія Станіславовича Реброва. Їй довгий час не вдавалося пройти ефективний захист суперника, але деякі зміни допомогли це зробити. У цьому тексті розберемося, завдяки яким саме. 

У стартовому складі збірної України відбулося декілька очікуваних змін, які додали команді балансу 

Перед матчем були питання стосовно деяких позицій через пошкодження Тараса Степаненка, а також Віктора Циганкова. В старті швидше за все очікувалися Сергій Сидорчук, як досвідчена альтернатива дебютанту Володимиру Бражку, а справа в атаці Олександр Зубков, хоча не виключений був варіант з Владиславом Ванатом. В підсумку, в центрі поля Сергія Станіславович Ребров довірився півзахиснику Динамо, а на фланзі зіграв вінгер Шахтаря. 

Боснія і Герцеговина — Україна. Наші оцінки

Також було важко сказати, кому довіриться тренерський штаб на позиціях воротаря і форварда. Ставка була зроблена на Андрія Луніна, який зараз є основним голкіпером Реала і перебуває в хороших кондиціях, а також Артема Довбика, що не забивав голів у попередніх матчах за Жирону, але за рахунок своєї мобільності і фізичної сили мав ефективно вести боротьбу з центральними захисниками Боснії і Герцеговини.

Команда Саво Мілошевича вийшла у незвичній під керівництвом цього тренера формації. У відборі балканський колектив найчастіше використовував схему з двома центральними захисниками, а в цій зустрічі зіграв із трьома. В обороні була п'ятірка, яка мала на меті мінімізувати розриви в лініях і не давати Україні можливостей мати багато простору на флангах. 

Головним завданням збірної України було розтягування лінії захисту і пошук вільних коридорів, куди можна було увірватися. Це намагалися робити за рахунок ротації позицій. Крайні захисники намагалися здвоювати фланги з вінгерами, якщо вінгери чи латералі активно заходили в середину, їх простір компенсували Олександр Зінченко чи Георгій Судаков. Втім, не завжди можна було побачити допомогу Михайлу Мудрику чи Олександру Зубкову, і було декілька епізодів, коли без наявності можливих адресатів біля чужого штрафного майданчика вінгеру Челсі доводилося намагатися обійти суперника 1 в 1 і виконувати навіси аби створити хоч якусь небезпечну ситуацію. 

Також Боснія і Герцеговина намагалася активно пресингувати Україну вже у білд-апі, долати високий пресинг у першому таймі вдавалося завдяки довгим передачам від захисників на Артема Довбика, який добре чіплявся за м'яч, або вінгерів. 

Важливим елементом у просуванні м'яча вперед був Георгій Судаков, який приймав активну участь у білд-апі, нерідко сідав в лінію між захисниками. Змінювався позиціями із Олександром Зінченком, але Боснія не давала можливості створити якийсь небезпечний момент завдяки грамотній компенсації, тому ривки Мудрика чи тонкі передачі від Судакова не несли особливої небезпеки.

Нерідко Іллі Забарному доводилося самому рухатися вперед з м'ячем і доходити навіть до чужого штрафного майданчика. 

Ближче до завершення матчу Боснія і Герцеговина почала все активніше сідати у низький блок, тренерський штаб України відповів важливими тактичними замінами 

На даному етапі зустрічі Боснія відмовилася від володіння м'ячем і почала більш акцентовано грати ближче до власних воріт. Спроби подолати компактний захист кросами або намаганнями знайти когось з адресатів завдяки ривкам між лініями не виходили. Треба було випускати Романа Яремчука в пару до Довбика, щоб мати добру опцію для подач у штрафний майданчик, а також перебудувати схему і додати більше креативу. Вихід Руслана Маліновського та Олексія Гуцуляка був логічним, тому що півзахисник Дженоа міг наносити дальні удари, а вінгер Дніпра-1 повинен був додати енергійності на фланзі. 

Найголовнішим було те, що тепер Україні вдавалося насичувати зони завершення більшою кількістю гравців, що виявилося багато в чому ключовим під час двох забитих голів. В епізоді з першим м'ячем вдалося спіймати Боснію у перехідній фазі. Команда Саво Мілошевича не зберегла орієнтири і занадто легко дозволила Яремчуку забити з кросу від Юхима Коноплі. 

А далі вже сам форвард Валенсії чудовим пасом знайшов Довбика. І знову вдалося швидко та ефективно вийти з оборони в атаку.

Таким чином, збірній України вдалося скористатися зменшенням інтенсивності гри опонента і завдяки кільком рішенням змінити хід в більшості невдалого матчу. Більшу його частину Боснія і Герцеговина переважала команду Сергія Станіславовича Реброва не за моментами, але за контролем ситуації на полі, стартовий план працював не так, як би того хотілося, і навіть не дивлячись на похвалу за характер необхідно допускати подібні проблеми якомога менше.

Тому що вони простежуються вже не вперше. Сподіваємося на правильні висновки і вихід на Євро-2024.