Football.ua разом із національним спонсором збірної, брендом "Львівське", підбивають підсумки матчу збірної України в кваліфікації чемпіонату світу-2026, у якому команда Сергія Реброва знову пограла на наших нервах, але завдання на жовтень виконала.
Україна — Азербайджан, фото УАФ
13 жовтня 2025, 23:42
Жовтневий цикл кваліфікації до чемпіонату світу-2026 для національної збірної України був надзвичайно важливим етапом, оскільки свої можливості десь розгубити дорогоцінні залікові бали команда Сергія Реброва розтринькала ще у вересні. Тепер "синьо-жовті" самі себе змусили жити в реаліях, коли права на помилку не залишається, а боротьба за другу сходинку, як уже не за першу, лише загострюється з кожним туром.
До складових того негативного нашого досвіду у вересні входила нічия в Баку проти збірної Азербайджану, якої треба було уникнути за будь-яку ціну, але цього наша команда зробити таки не зуміла — 1:1. Саме це в підсумку й спричинило виникнення всіх цих переживань із приводу наших виступів у подальшому. Тож коли ми зустрічались із командою Айхана Аббасова знову, але тепер уже в умовно домашніх умовах Кракова, перемога була для нас єдиним прийнятним результатом. А бажано — ще й із гарною різницею голів на майбутнє.
Одразу можна свідчити, що про останній момент ми вимушені були швидко забути, адже суперники виявились так само надійними в плані гри в захисті, що й місяць тому. Єдина відмінність — гольових моментів в України було все ж таки значно більше цього разу, що дозволяло нам з оптимізмом переживати навіть найбільш напружені моменти цієї гри. Як, наприклад, вихід Ахундзаде на четвертій хвилині майже на побачення з Трубіним, яке завершилось сейвом від нашого голкіпера.
Проте в стан шоку нас ввести не вдалось ще й тому, що у відповідь майже одразу відбувся момент за участі Маліновського, який із флангової подачі Коноплі не зумів на ближній переграти ударом у падінні воротаря суперників, а Ярмолюк другим темпом атаки пробив у блок. Згодом Руслан почав і свою гармату перевіряти, але за далекобійну зброю цього вечора навіть краще відповідав той-таки Конопля, на рахунку якого влучання в поперечину гарматним ударом у центральній зоні на 17 хвилині.
Загалом, тиск із боку команди Реброва був присутній майже завжди, і зрештою призвів до логічного завершення. На 30 хвилині Маліновський відзначився асистом, коли його подача з лівого флангу, яка знову була схоже більше на потужний удар, прилетіла точно в голову Гуцуляку перед воротами, і від Олексія вже м’яч опинився в сітці. Захист та воротар просто спостерігали за цим карколомним моментом, адже в динаміці мало хто міг угледіти за м’ячем.
І добре, що забили ще в першому таймі, проте погано, що до навіть до перерви цю перевагу не змогли донести. Уже тривав компенсований час, як наша збірна, після двох змарнованих моментів Довбика в чужому штрафному, припустилась помилки в простій ситуації на правому фланзі оборони, і так вийшло, що відскок від голови Забарного з боротьби біля центральної лінії запустив Джафаркулієва, який потім прострілив на Ахундзаде, а той зрівняв рахунок.
Ця невпевнена наша дія в захисті в подальшому зіпсувала все враження від другого тайму, бо знову в України була купа моментів біля чужих воріт, хоча й основна небезпека приходила лише після дальніх ударів, проте треба ж було забивати другий м’яч, а це вже геть інакше вимагало оцінювати кожну змарновану нагоду. Однак і тут удалось відзначитись посеред тайму, коли Волошин із лівого флангу перевів на дальній бік штрафного для Гуцуляка, який у падінні скинув на Маліновського в центр, а той розстріляв ворота. Якесь казкове повернення Руслана до збірної в жовтні виходить.
Далі ж треба було втримати цю перевагу з другої спроби. Цього разу — удалось. Не без нервів, але інакше наша збірна просто не вміє. Віддали м’яч навіщось суперникам знову, тому довелось нервувати під час кожної передачі в напрямку нашого штрафного, але якось удалось відбитись від негараздів. А потім ще й забити третій гол зусиллями Волошина та його удару в дальній із правого флангу штрафного, і якби не фол Бондаренка ще на власній половині в тій атаці, то, можливо, можна було б і не нервувати на останніх секундах.
У наступному турі збірна України поїде до Франції, тоді як Азербайджан на власному полі зустрінеться з Ісландією.
Україна — Азербайджан 2:1
Голи: Гуцуляк, 30, Маліновський, 64 — Миколенко, 45+3 (авт.)
Україна: Трубін — Конопля (Михайліченко, 46), Забарний, Матвієнко, Миколенко — Ярмолюк (Калюжний, 84), Очеретько (Бондаренко, 71), Маліновський (Шапаренко, 71) — Гуцуляк (Бондар, 85), Довбик, Волошин.
Азербайджан: Магомедалієв — Гусейнов, Кривоцюк, Мустафазаде, Бадалов, Джафаргулієв — Т. Байрамов (Ахмедзаде, 85), Хайбулаєв (Хачаєв, 90+2), Махмудов, А. Нурієв (Гурбанли, 61) — Ахундзаде (Емрелі, 85).
Попередження: Маліновський, Михайліченко, Бондаренко — Магомедалієв