Сьогодні пройде один із найцікавіших та інтригуючих матчів усього групового етапу: два медалісти останнього чемпіонату світу зіграють за місце у плей-офф. І Бельгія, і Хорватія не змогли обіграти Марокко, але “шашкові” взяли з африканцями на один бал більше, що дає можливість грати на нічию. Parimatch Ukraine вважає суперників абсолютно рівними та дає по 2,75 на перемогу кожного з них!

Вперше команди зійшлися у відборі на ЧС-2002. Хорвати проходили його у статусі бронзових призерів ЧС, але виглядали так, наче їм і правду доводилося грати з медалями на шиях. Бобан, Біліч, Ладіч та Асановіч закінчили кар'єри в збірній ще до відбору, а практично вся решта команди була вже на спаді кар'єри. Власне, таку командну осінь патріарха добре пiдкреслив уже Євро-2000, на який хорвати не пройшли. Після цієї невдачі тренер Мирослав Блажевич покинув збірну.

У такій ситуації хорватів врятувало те, в чому їх зараз можна “запідозрити” в останню чергу. Броньована оборона дозволила пропустити у восьми матчах відбору всього два голи – причому один із них був уже за крупного рахунку з Латвією і нічого особливого не значив. Виїзд до Бельгії закінчився нульовою нічиєю, а вдома “шашкові” перемогли з мінімальним рахунком. Роберт Просінечки не реалізував пенальті, але вихід на заміну Боско Балабана дозволив Бокшичу отримати гольову передачу на порожні ворота.

Щоправда, такий успіх футбольної Хорватії не варто переоцінювати. Бельгія тоді й близько була зоряною командою, переживаючи відвертий період лихоліття. При цьому, якби Хорватія наприкінці домашньої гри не забила, то на ЧС вирушили б саме “червоні дияволи” – це був останній тур відбору.

Власне, сам мундіаль це й підтвердив: на японських полях “шашкові”, хоч і обіграли Італію, але програли Мексиці з Еквадором і не вийшли із групи. Після цього турніру зі збірною закінчили Шукер, Ярні, Сольдо, Влаович, Штімац – загалом, простіше сказати, хто залишився. “Золоте покоління” хорватів зійшло нанівець.

Довелося обходитися без нього – і вже в наступному відборі знову грати з Бельгією. Насамперед обидві команди зробили ще один крок назад, програвши перше місце зовсім незорянiй Болгарії. Всі знають про “nordic victory” шведів та данців над італійцями, але вже не кожен згадає, що четвертими у групі були саме болгари, які програли усі матчі – зокрема, шведам 0:5.

І ця Болгарія абсолютно по ділу обійшла обох сьогоднішніх суперників, розпочавши відбір із перемог у двох очних матчах. Що ж, тим важливішими виявилися очні зустрічі хорватів з бельгійцями – причому не тільки їх результат, а й конкретний рахунок. У Бельгії “шашкові” поступилися 1:2, але на легендарному “Максимірі” перемогли 4:0 – і за рівності очок саме особисті зустрічі стали вирішальним чинником.

Можна довго розписувати деталі обох матчів, але на такому рівні виявилось, що для нового покоління Хорватія просто виховала більше талантів. Так, легенди 1998-го пішли, але розгром Бельгії включив у себе, наприклад, перші голи за збірну Даріо Срни та Дадо Пршо. Почали грати в основі Йєрко Леко, Івіца Оліч, на Євро поїхав ще й Іван Класніч. У бельгійців таких талантів і такої кількості не було. До великих досягнень та Хорватія все одно не була готова, тому вийти з групи на Євро не змогла – але зайняти друге місце у кваліфікації та обіграти Словенію у плей-офф вона вже була готова.

А ось у відборі на бразильський ЧС все вийшло за очевидною перевагою вже на користь Бельгії. Саме тоді, у 2012-13 рр., зародилося покоління із зірок першої величини практично на кожній позиції. Куртуа, Азар, де Брюйне, Лукаку, Вертонген, Альдервейрельд – їх пам'ятають усі. Набагато менше хто пам'ятає, що на той час величезні аванси роздавав ще й Міральяс, не завжди були травмовані Вермален і Компані, Феллаїні котирувався на рівні найкращих півзахисників АПЛ, а Бентеке до травм був не гіршим за Лукаку.

І цей дрімтим при жеребкуванні був у третьому кошику – не дивно, після п'яти поспіль програних відборів. Але навіть у явно непростій групі (Хорватія, Сербія, Уельс, Шотландія та Македонія) “червоні дияволи” фактично не зустріли опору. Вісім перемог та дві нічиї принесли дев'ять очок відриву від другого місця – причому нічия з Уельсом в останньому турі була здобута фактично у товариській грі.

Щоправда, на полі такої Бельгії “шахові” здобули нічию. Груба помилка в обороні дозволила Перішичу ​​забити швидкий гол, а зірки в атаці “червоних дияволів” провели явно не найкращий матч. Від поразки врятував, можливо, головний ноунейм у складі: Гійом Жиллє забив єдиний і дуже красивий (у далеку дев'ятку) гол за збірну. Це, втім, було не більше, ніж епізодом: уже вдома “шашкові” дуже впевнено програли команді Вільмотса, і Лукаку тікав від Штімаца та Шимича наче професійний спринтер.

Проте Хорватія посіла в групі друге місце і теж вийшла на ЧС, пройшовши чергову кваліфікацію (проти Ісландії). На самому турнірі це, втім, їй слави не принесло: вона знову поступилася місцем у плей-офф мексиканцям. Бельгія ж дійшла до чвертьфіналу.

З урахуванням товариських матчів дві славні команди зіграли 8 матчів, перемігши кожна по три рази.

Віталій Пасічний, Football.ua