Так і є: при вході на манеж за подіями на полі уважно спостерігав голкіпер донецького Шахтаря Богдан Шуст. Через кілька хвилин він уже потрапив в облогу кореспондента «Високого Замку»…

- Богдане, цей рік для тебе був не зовсім вдалим. Тренери Шахтаря не довіряли тобі місця в основі команди. Але, бачу, ти не дуже переживаєш через це…

- Чого мені переживати? Футбольне життя триває: сьогодні не граю – гратиму завтра.

- У Шахтар - перебір голкіперів. За винятком П’ятова, який «застовпив» за собою місце у «рамці», разом з тобою чекають-не дочекаються своєї черги стати у ворота Худжамов, Вірт. Ти не боїшся, що залишишся сидіти на лавці запасних?

- Я відчуваю свій потенціал, знаю, що нарівні можу конкурувати з будь-яким воротарем Шахтаря. Якби «мандражував», мене у цій команді вже не було б. Але загалом, у мене позиція така: краще постійно грати у трохи слабшому клубі, ніж гріти лаву запасних чи бути десятим воротарем у суперкоманді.

- Проясни ситуацію з твоїми нездійсненими переходами у Карпати і ФК Львів, розмови про які ходили на початку цього сезону. Кажуть, тебе не влаштували фінансові умови…

- Це все чутки. Карпати мені пропонували набагато більше грошей, ніж я отримую у Шахтарі. Моя оренда могла би відбутися, якби продовжив свій контракт з донецьким клубом. А я не бачу в цьому потреби. Мій контракт чинний ще два роки. Як буде далі - час покаже.

- Щодо свого воротарського майбутнього у тебе була «чоловіча» розмова з головним тренером Мірчею Луческу…

- Він погодився з тим, що маю з’являтися в основі. Але з’ясувалося, що керівництво клубу дасть на це своє «добро» лише після того, як продовжу контракт щонайменше на п’ять років. Я на це не погодився.
< br /> - Який інтерес Шахтареві тримати «на банці» голкіпера з такими даними?

- Це запитання не до мене. Такою є політика клубу. Моя робота – працювати у полі чола, доводити свій клас.

- На виїзні матчі Ліги чемпіонів з командою ти їздив?

- Звичайно. Тренерський штаб завжди бере з собою трьох воротарів, щоб застрахуватися від усіляких несподіванок.

- З’явилася інформація, що ключового гравця Шахтаря Даріо Срну хочуть бачити у своїх рядах Ювентус, Реал…

- Щороку хтось нашого Даріо хоче бачити у себе. Але до конкретики справа не доходить. Зі слів нашого генерального директора я зрозумів, що жодних пропозицій Срні не було. Те ж можна сказати про Чигринського, Хюбшмана.

- Якщо раптом у міжсезоння на твоєму телефоні пролунає дзвінок з футбольної Москви, Варшави, Пермі…

- Я отримую багато пропозицій. Але Шахтар не хоче мене продавати.

- Може, вичікує, поки ти набереш більшої ціни?

- Не знаю. Керівництво клубу каже: «Ми думаємо по майбутнє». Тут наші думки розходяться. Мене не влаштовує те, що не граю в основі. Тож не бачу нічого доброго від свого подальшого перебування у клубі…

- Той факт, що воротар з футболкою під №1 не виходить на поле, тебе не пригнічує, по сімейному бюджету не б’є?

- На моєму фінансовому стані ця обставина не позначається. Та й через гроші я не роблю собі проблеми – мені ж не сорок років, що не зможу футболом собі заробити на життя. Головне, аби було здоров’я – а там все прийде. Я наполегливо тренуюся. Чим більше тренуюся – тим краще почуваюся. Кожна гра Шахтаря, навіть якщо я не беру в ній участі, для мене цікава, повчальна. Аналізую кожну дію, кожен ігровий момент... Тривожить тільки те, що не дають мені грати на високому рівні.

- Кого з вітчизняних воротарів вважаєш зараз найбільш успішним?

- Прекрасний сезон провів досвідчений голкіпер Металіста Олександр Горяїнов. Він «стрибучий», добре вибирає позицію, не раз виручав команду у складні моменти.

- У донецькому Шахтарі давно утворилася «західноукраїнська колонія»: колись у команді грав волинянин Тимощук, потім галичани Вірт, Чигринський, Єзерський, Шуст. Кажуть, що Єзерський навіть вчить румунського захисника Раца української мови…

- Володя з Разваном товаришують, разом відпочивають, тож його «наука» зрозуміла. Єзерський завжди розмовляє рідною мовою, і ні у кого в команді через це не виникає проблем. Хіба якщо хтось з іноземних футболістів його не зрозуміє, тоді переходить на російську.

- Як складаються твої домашні справи?

- Все чудово. Орендую трикімнатну квартиру майже у центрі Донецька, жодних побутових проблем нема. У мене надійні тили - дружина Оксана поруч зі мною, бо перевелася на заочне навчання. Цього року у міжсезоння ми не поїдемо відпочивати за кордон – вирішили побути вдома, об’їхати всю свою рідню. Зроблю собі екскурсію по Львову, бо вже довший час не був у рідному місті. Але про футбол не забуваю. Під час короткої відпустки (вона закінчиться 7 січня) продовжую ходити у спортивний зал. Вірю, що попереду у мене і моєї команди кращі часи.