Кубковий вікенд українського футболу вийшов дуже розлогим, але одне протистояння в рамках нього точно вирізнялось із-поміж інших своєю афішою. Бо логічно, що ніколи такого не траплялось, щоб уже на стадії 1/32 фіналу розіграшу цього турніру поміж собою зустрічались два представника Прем’єр-ліги. Харківський Металіст 1925 та київська Оболонь у цьому контексті фактично започаткували нову сторінку історії.

Цікавості протистояння команд Младена Бартуловича та Олександра Антоненка додавав той факт, що буквально три тижні тому вони так само грали в Житомирі, де в цьому сезоні проводить свої номінально домашні матчі "жовто-синій" колектив. У рамках чемпіонату обійшлось без голів і відповідно без визначення переможця пари. У Кубку ж регламент просто не дозволив би останньому факту статись знову.

І, звичайно, ми побачили чимало змін у стартових складах обох команд. "Пивовари" в цьому плані відзначились навіть більшою ротацією, бо, як мінімум, зламав руку незадовго цього ігрового дня основний воротар Денис Марченко. А його наступник у рамці воріт, Назарій Федорівський, протримався без пропущених голів дуже небагато часу — усього вісім хвилин. Бо на добиванні відскоку від закидання з глибини перед чужим штрафним точним ударом зльоту в правий кут відзначився Ітодо.

Напевно, що найбільш цікавий епізод за авторства гостей відбувся одразу після швидкого пропущеного м’яча, коли Варакута на виході за межі власного штрафного збив Нестеренка, який прокинув повз нього м’яч, але дивом обійшовся без прямої червоної картки за позбавлення суперника можливості пробити в порожні ворота. VAR на матчі не було, тож арбітри реагували, як бачили.

У підсумку всі спроби Оболоні відігратись до перерви зазнали невдачі, і хоча статистично гості навіть у чомусь випереджали суперників, але жодного разу своїми ударами так і не наблизились до дійсно небезпечних ситуацій. На відміну від початку другого тайму, коли "пивовари" чи не вперше в сезоні продемонстрували погану реалізацію моментів.

Мав можливість відзначитись швидким голом Суханов, коли замикав на ближній подачу з правого флангу, але влучив у поперечину, а потім Ломницький невдало спробував скористатись поганою грою на перехопленні закидання від Варакути й пробив повз ліву стійку порожніх воріт головою.

Проблема Оболоні після цього полягала в тому, що ротація ротацією, а сил у команди від початку сезону все одно небагато, бо грає приблизно один і той самий склад. От і не вийшло нав’язати гру суперникам наприкінці основного часу, а ті на 88 хвилині забили вдруге. Це мав би зробити Мба на завершення прострілу Литвиненка з лівого флангу штрафного на ближній стійці, але Дубко вирішив узяти роботу нападника суперників на себе.

Фінальний свисток головного арбітра Михайла Райди із Закарпаття відправив харківський Металіст 1925 до раунду 1/16 фіналу Кубка України, тоді як для київської Оболоні в цьому сезоні залишився лише один турнір — Прем’єр-ліга.

Металіст 1925 — Оболонь 2:0
Голи: Петер, 8, Дубко, 88 (авт.)

Металіст 1925: Варакута — Крупський, Салюк, Шабанов, Капінус (Мартинюк, 55) — Забергджа (Калітвінцев, 55), Калюжний, Литвиненко — Гаджиєв (Арі, 83), Петер (Мба, 55), Рашиця (Антюх, 62).

Оболонь: Федорівський — Суханов (Устименко, 63), Приймак, Ломницький (Семенов, 81), Дубко, Є. Прокопенко (Слободян, 69) — Мединський, Кулаковський (Чех, 69), Черненко, Блізніченко (Є. Шевченко, 46) — Нестеренко.

Попередження: Капінус, Арі — Є. Прокопенко