До суботньої програми сьомого туру української Прем’єр-ліги ми заходили з протистояння в Олександрії, де посеред минулого тижня місцевий колектив дав гідний бій самому чинному чемпіону країни в Кубку, а за кілька днів після цього взагалі відібрав у нього залікові бали на виїзді вже в рамках чемпіонату. Однак для самого колективу Кирила Нестеренка це було лише четверте очко до турнірної таблиці від початку сезону.

Цього ж разу суперник для "поліграфів" був меншого калібру, але одного разу вони вже добряче обпіклись на одному з дебютантів цього сезону УПЛ, Кудрівці, тож вочевидь не хотіли повторити цей неприємний досвід і в контексті СК Полтави. Окрім цього, команда Павла Матвійченка ще й була одним із сусідів Олександрії в нижній частині турнірної таблиці, тож у разі успіху в звітній грі один з її учасників міг трохи покращити власне становище.

І оскільки є якась додаткова вага результату, то за нього точно варто боротись. Останнє в наших реаліях може вказувати лише на дуже непростий для перегляду сторонніми глядачами поєдинок. І для здоров’я футболістів це теж неабияке випробування. А коли ми говоримо про Полтаву, яка вже який поспіль матч не може зібрати повної заявки на гру, то й не дивно, що Олександрія вирішила трохи додати перцю до силової боротьби й уже на восьмій хвилині лазарет гостей поповнився ще й Вівдичем.

Услід за партнером могли з часом відправитись Кононов та Плахтир ще за підсумками першого тайму, але до перерви хоча б якось дотримались. А тим часом моментів біля чиїхось воріт у нас було не просто мало, а обмаль. Пригадується помилка Долгого з передачею на лівому фланзі власного штрафного посеред тайму, коли потім воротарю ж і довелось парирувати удар Місюри з гострого кута.

І, звичайно, пригадується другий удар Олександрії в площину. Він же — гольовий. І аж наприкінці компенсованого часу. Спочатку Кулаков із передачі Цари на правому фланзі штрафного ударом у ближній Єрмолова переграти не зумів, а другу спробу витратив на те, щоб покотити на порожні албанському партнеру, який тишком-нишком добіг повз захисників до центральної зони. І знову Полтава пропустила першою.

У другому ж таймі не надто й помітним було бажання "поліграфів" хоч якось розвинути власних успіх. А от Полтава таки відігратись хотіла. Два поспіль непоганих моменти в Галенкова нам на це вказували невдовзі після відновлення гри, але захисники господарів та воротар Долгий устигали ліквідовувати загрозу власним воротам.

І поки команда Нестеренка шукала варіанти звести цю гру лише до мінімальної перемоги, суперники кинулись на фінальний штурм у компенсований час, якому цілком могло передувати вилучення Мишньова за небезпечний підкат проти Галенкова біля технічної зони, але навіть на VAR рефері Олександр Солов’ян не знайшов для нього приводі. А потім, коли гру таки поновили, гості отримали свій найкращий момент для гола — удар зльоту від Плахтиря у вільному центрі чужого штрафного, але м’яч прилетів точно в поперечину. І Полтава програла.

У наступному турі Олександрія прийматиме львівські Карпати, тоді як СК Полтава поїде в гості до житомирського Полісся.

Олександрія — СК Полтава 1:0
Голи: Цара, 45+2

Олександрія: Долгий — Скорко, Кампуш, Беїратче, Огарков — Шостак (Мишньов, 59), Фернандо, Булеца (Боль, 87) — Козак (Жота, 70), Кулаков (Кастільйо, 70), Цара (Хуссейн, 87).

СК Полтава: Єрмолов — Бужин, Веремієнко, Підлепич, Кононов — Плахтир, Місюра (Оніщенко, 85) — Одарюк, Хахльов, Вівдич (Галенков, 8) — Стрельцов.

Попередження: Кампуш, Шостак, Мишньов, Долгий — Стрельцов