У кожній країні є низка протистоянь принципового характеру під назвою дербі, і коли йдеться про великі європейські столиці, то тут уже заходить мова безпосередньо про поділ зон впливу в великому місті. У контексті Мадриду в минулому десятилітті явно на слуху серед футбольних уболівальників був двобій поміж Атлетіко та Реалом, тоді як останніми роками їхні зустрічі все ж таки більше рухались за інерцією.

І навіть на початку цього сезону ситуація для команди Дієго Сімеоне була такою, що вона здобула рівно половину від тієї кількості очок, які спромоглись набрати сусіди, і при цьому розгубила здатність до міцної та надійної гри в обороні, що зрештою й спричинило цілу низку невдач. Нова команда Хабі Алонсо тим часом у чемпіонаті очок узагалі не втрачала, і початок каденції іспанського керманича таки вражав прогресом.

Але значно більше вражало те, наскільки зарядженим на цей матч вийшов Атлетіко. Команда Сімеоне неслась уперед уже з перших хвилин, і за одним лишень виразом обличчя Джуда Беллінгема можна було зрозуміти, що Реал до такої гри суперників на атаку був узагалі не готовим. А тому й виникали помилки на рівному місці, і зрештою вже на 15 хвилині рахунок було відкрито. Сімеоне подав із правого флангу, але Ле Норман завершив ударом головою.

Утім одразу після стартових атак "матрацників" Реал також почав прокидатись, і тут уже висока лінія оборони господарів ставала їм поперек горла, оскільки, як не крути, а встигати за Мбаппе та Вінісіусом у обороні Атлетіко було нікому. Тож доволі швидко рахунок із виграшного для однієї сторони перетворився на аналогічний для протилежної. Мбаппе спочатку на 25 хвилині завершив пас Гюлера до правого флангу штрафного ударом у дальній кут, а потім сам турок замкнув передачу Вінісіуса з протилежного боку поля на 36 хвилині.

При цьому настрій у Атлетіко за цей час жодних змін не зазнав, тож нам було гарантоване яскраве продовження цієї зустрічі. І вже на завершення першого тайму навіс із лівого флангу від Коке замкнув на дальній стійці ударом головою Серлот. Те саме намагався незадовго до цього зробити й Ленгле під час одного з кутових із правого флангу, але все ж таки не руками треба було штовхати м’яч у сітку.

На такій ноті команди пішли на перерву для того, щоб повернутись із неї з продовженням банкету. І тут уже Гюлер зіграв проти власної команди на 49 хвилині, коли навіс Альвареса з розіграшу кутового на лівому фланзі на дальній мав завершитись ударом головою Ніко, але натомість завершився ударом ногою від півзахисника Реала по голові того-таки аргентинця. Пенальті ударом праворуч від Куртуа по центру воріт реалізував "павук".

А потім той-таки Альварес уже на 64 хвилині як рукою поклав закручений удар із штрафного з лівого флангу в ближню дев’ятку чужих воріт, тож заключні пів години гри "матрацники" могли проводити більш-менш спокійно. Вони це й робили. Навіть де в чому були авантюрними. Проте все в міру — останню атаку команда Сімеоне залишила за собою, і після помилки Вальверде на лівому фланзі оборони Грізманн у центрі чужого штрафного розібрався з Куртуа. Розгром!

У наступному турі Атлетіко гостюватиме в Сельти з Віго, тоді як посеред тижня прийматиме франкфуртський Айнтрахт у Лізі чемпіонів УЄФА, а Реал полетить до казахстанського Кайрата в Алмати, а потім прийматиме вдома Вільярреал.

Атлетіко — Реал 5:2
Голи: Ле Норман, 15 , Серлот, 45+3, Альварес, 52 (пен.), 64, Грізманн, 90+4 — Мбаппе, 25, Гюлер, 36

Атлетіко: Облак — Льоренте, Ленгле, Ле Норман, Ганцко (Галан, 83) — Сімеоне (Баена, 90+2), Барріос, Коке, Гонсалес (Грізманн, 83) — Серлот (Галлагер, 67), Альварес (Моліна, 90+2).

Реал: Куртуа — Карвахаль (Камавінга, 59), Мілітао (Асенсіо, 46), Гюйсен (Ф. Гарсія, 89), Каррерас — Вальверде, Чуамені, Гюлер (Мастантуоно, 59) — Беллінгем (Родріго, 70) — Мбаппе, Вінісіус.

Попередження: Серлот, Гонсалес, Ленгле, Сімеоне, Галлагер — Гюлер, Асенсіо, Карерас, Мастантуоно