Коротка програма суботи в рамках двадцять четвертого туру української Прем’єр-ліги починалась із протистояння в мальовничий Ковалівці, куди цього дня завітала справжня весняна погода з притаманними для неї тимчасовими опадами. Але в суто футбольному контексті подія на місцевій арені все одно буяла всіма кольорами веселки, оскільки до Колоса навідався претендент на чемпіонський титул у особі черкаського ЛНЗ.

Команда Віталія Пономарьова на самому початку тижня зіграла внічию проти донецького Шахтаря на власному полі (2:2), що залишило її в активній фазі чемпіонських перегонів. Але для досягнення сенсаційного успіху "бузковим" усе одно необхідно було досягати максимального результату в усіх без винятку своїх матчів, оскільки в "гірників" залишається гра проти луганської Зорі наступного тижня в запасі. Тож матч проти колективу Руслана Костишина, який не надто вмотивований у турнірному плані, набував принципового значення.

Проте гра цього разу не задалась у ЛНЗ від самого початку. Уже на сьомій хвилині команда Пономарьова наразилась на контратаку через центральну зону, яку завершила передача Климчука на Кане на вхід до правого флангу штрафного, де малієць виконав зміщення в центр, після чого пробив у дальній кут. А далі Колос уже зачинився в захисті біля власних воріт і доволі спокійно ладнав з усіма викликами, які надходили під суперників.

Та й небагато насправді моментів удалось створити гостям до завершення першого тайму. Хоча навіть із такого мінімуму вони загрожували забити незадовго до перерви, коли подача штрафного з правого флангу від Кузика на дальню стійку завершилась ударом головою від Драмбаєва з лічених сантиметрів до воріт, і якби не втручання Горіна з дотиком головою за мить до цього, то навіть уникнув би офсайду. Але в підсумку ЛНЗ цей перший тайм таки програв.

Загально відомим фактом є те, що у випадку швидкого пропущеного гола в цьому феноменальному для себе сезоні команда Пономарьова дуже важко повертається до гри й у подальшому гарантовано втрачає очки. І якщо така тенденція за черкаським клубом уже була помічена, то залишалось лише підтвердити або ж спростувати це твердження, для чого в нас попереду був цілий тайм. Точніше в ЛНЗ був цілий тайм, бо доводилось рятувати становище.

Але нічого концептуально нового від гостей до завершення гри ми так і не побачили, яку б ротацію вони не залучили для виконання свого завдання. Колос віддав м’яч на поталу суперників і просто розбивав їхні атаки. І в підсумку дійшло до того, що жодного навіть натяку на порятунок у ЛНЗ не було в цьому матчі аж до самого завершення, тоді як господарів улаштовував і такий невиразний футбол за наявного рахунку на табло на їхню користь.

У наступному турі ковалівський Колос прийматиме СК Полтава, тоді як черкаський ЛНЗ проведе домашній матч проти харківського Металіста 1925.

Колос — ЛНЗ 1:0
Гол: Кане, 7

Колос: Пахолюк — Понєдєльнік, Козік, Бурда, Цуріков — Гагнідзе, Теллес (Хрипчук, 88), О. Демченко (Ррапай, 84) — Кане, Климчук (Тахірі, 73), Салабай.

ЛНЗ: Паламарчук — Путря, Горін, Муравський, Дідик (Твердохліб, 58), Драмбаєв — Рябов, Пастух — Кравчук (Пасіч, 73), Ассінор (Микитишин, 59), Кузик (Авуду, 73).

Попередження: Теллес, Демченко, Пахолюк, Ррапай — Драмбаєв