Василь Малик очолив стрийську команду по ходу весняної частини минулого сезону. Звісно, тоді у нього не було можливості провести збори зі своїми підопічними, або зробити якісь зміни у складі. Але влітку Скала уже мала змогу провести міжсезоння під його керівництвом, та й колектив зазнав змін, як-то кажуть, під нового тренера. Тому тепер ми вже можемо сказати, що побачили Скалу Василя Малика. Тому обговоримо півріччя стриян, враження від гри на два фронти (друга ліга та юнацька першість Прем’єр-ліги) та прогрес молодих футболістів.

 

– Василю Івановичу, цього літа ви вже мали можливість провести з командою повноцінні збори і формувати її склад під себе. Що найбільше потребувало підсилення, над чим особливо працювали?

– Якщо бути відвертим, то, на мою думку, треба було трішки попрацювати з задньою лінією, а також над фізичною підготовкою гравців. Попередні сезони показали, що футболісти не витримували по два тайми, часто підсідали, тому ми працювали над фізичними кондиціями.

– Серед тих, хто пішов, можна виділити групу більш досвідчених виконавців. Ну, зрозуміло – у Прокурора була травма, Гончарук десь не вписався. А за грузинами Пачкорією та Арвеладзе не шкодували?

– Це хороші футболісти, але Дато Пачкорія уже переріс цей рівень, після чотирьох років у команді хотів, напевно, змінити середовище. Леван Арвеладзе також хотів спробувати себе на більш високому рівні, поїхав у Говерлу. Поки там вирішувалася його доля, ми не могли чекати – треба було формувати команду, готуватися до сезону. Адже попередній сезон вказав на певні проблеми з організацією гри, тому ми мусіли на його місце уже когось награвати.

– У складі вашої команди грають молоді гравці. Цим і зумовлений був пошук гравців, котрі раніше виступали у молодіжній першості Прем’єр-ліги?

– Вся філософія ФК Скала спрямована на те, щоб готувати власних вихованців, тому у нашому складі тільки молодь, яка повинна розвиватися і прогресувати.

– А чи не здається вам, що молоді складно прогресувати, коли в команді немає, так би мовити, досвідчених ватажків, здатних на полі повести за собою?

– Це питання дискусійне, а в чомусь навіть риторичне. Я згоден, що, можливо, десь (особливо, в обороні) такі гравці нам би допомогли. Але філософія клубу – готувати власних вихованців, і вікові гравці не повинні у них забирати ігровий час.

– Раніше ви працювали в аматорському клубі ФК Миколаїв, і влітку Скалу поповнила група гравців із вашої колишньої команди. Вочевидь, будь така можливість, ви б заявили їх і раніше, коли навесні стрияни мали невдалу серію й потребували посилення?

– Весною у нас також була хороша команда, просто молодим футболістам було потрібно трішки налагодити свою гру. Чому були запрошені ті футболісти, про яких ви говорите? Тому, що я раніше з ними працював, знав їхні можливості, а вони знали мої вимоги.

– Скала стартувала у новому сезоні з перемоги над одним із фаворитів сезону – Дніпром. Причому, черкасці настільки болісно сприйняли цю невдачу, що навіть змінили головного тренера. Завдяки чому вдалося їх переграти?

– Завдяки тому, що я говорю – передовсім, організація гри, плюс – велике бажання. Гравці у нас хороші, перспективні, талановиті – їм просто треба дати можливість отримати досвід, повірити в свої сили. Ось так і вийшло, що вони зіграли у хороший футбол.

– До певної міри, ваша команда стала «заручницею» вдалого старту, адже після скорочення другої ліги преса «шукала» фаворитів і після перемоги над черкасцями почала від вас вимагати більшого. Стартова сенсація не призвела до запаморочення від успіхів у гравців?

– Скажу відверто – після цієї гри був такий період. Тобто, «ми обіграли лідера, і тепер справа вирішена». Провальна гра в Одесі з Реалом Фармою, а затим і кубкова гра з тими самими черкасцями змусили хлопців задуматися над своїми помилками і більше їх не повторювати. Можливо, щось у нас надалі і не виходило, але бажання, самовіддача і старання виконувати настанови у хлопців були постійно.

– Зізнатися, ваша команда найбільше сподобалася навіть не в переможних матчах, а тоді, коли вам не вдалося досягнути позитивного результату. Маю на увазі домашній матч із Кременем та виїзний з Оболонню-Бровар. Те, що ваші молоді підопічні, в принципі, на рівних грали із фаворитами сезону, вас обнадіює?

– Напевно, коли у них буде трішки більше досвіду, прийдуть і перемоги у таких матчах. Поки що їм не вистачає ігрового досвіду, а коли вони його набудуть – зможуть протистояти досвідченим суперникам.

– Разом із тим, на відміну від попередніх сезонів, здається, Скала завоювала більше очок у матчах із суперниками свого класу і досвіду. Згодні, чи взяли все-таки не все, що могли?

– Дійсно, таких очок трішки набрали, але були матчі, які залишили нас незадоволеними. До прикладу, з Енергією вдома (нічия) і на виїзді (поразка, хоча вели в рахунку). Виглядали добре, аналізуючи ту гру, можу сказати, що ми повинні були вигравати, та ще й з великим рахунком. Але – то футбол, і нам пощастило в інших іграх – в тій же Білій Церкві. Висновки, думаю, ми зробимо.

– Напевно, не помилюся, якщо припущу, що саме в виїзному матчі з Арсеналом-Київщиною, коли ви забили переможний м’яч у самому кінці після голевого пасу воротаря, Скала вирівнялася й набралася впевненості?

– Можливо. Якщо у перших іграх у нас відчувалася якась нервозність, то надалі загальнокомандні дії стали розкутішими, зрозумілішими.

– У тому матчі, а також у наступному з Кристалом, яскраво проявив себе ваш воротар Данкович, причому, не лише яскравими сейвами. У першому, білоцерківському, поєдинку він записав на свій рахунок асист, а в другому – рятівний гол. Зізнайтеся, давали йому настанову з дальніх штрафних направляти м’яч прямо у ворота, чи був у цьому елемент імпровізації та випадковості?

– Ні, ми стараємося використовувати сильні сторони гравців. Данкович у цьому плані найкращий не лише у другій лізі, а й, цілком можливо, у всій Україні – він дуже добре грає ногами. Роман завжди був відомий добрим володінням м’ячем, і я навіть скажу більше – він може вийти зіграти нападника, в середині поля, і це буде не в ущерб команді. Тож у тому, що він зіграв саме так, випадковості немає – Данкович вміє це робити, і наша команда завше старається використовувати це його вміння.

– Цього сезону також дуже здорово розкрився Скакун. Таке враження, що якби не травма по ходу сезону, він міг би й вийти, скажімо, у найкращі в лізі за системою «гол+пас»…

– Абсолютно згоден, його показники могли бути й ліпшими, і травма завадила йому розкритися. Він – дуже талановитий хлопець, один з лідерів команди. У нас в цілому команда хороша, є багато перспективних хлопчиків, і в тому й полягає наша робота, тренерів, щоб розкривати їх потенціал.

– Скала створила певний прецедент, добившись того, що її команду U-19 прийняли в юнацьку першість Прем’єр-ліги. Вам, як головному тренеру першої команди, це не створило труднощів, адже дехто із тих юнаків уже грав у другій лізі і міг би вам допомогти?

– Можливо, якийсь дискомфорт і був, але одне з головних завдань нашого клубу – розвивати наших підопічних, а юнацький турнір Прем’єр-ліги відкриває для них можливість грати проти найталановитіших однолітків. Для них це новий, а тому – цінний ігровий досвід.

– Чи планується ротація між друголіговим та юнацьким складами Скали, і якщо так, то кого конкретно ви пригледіли в U-19 і збираєтеся запросити на збори першої команди?

– Ми з нашою командою U-19 працюємо у тісній співпраці, постійно стежимо за нашими футболістами, тому таку можливість я б виключати не став. По іменах говорити рано, але усі гравці клубу в полі зору першої команди, і коли їхній прогрес дозволить переходити на дорослий рівень – вони туди перейдуть.

– Тут є насправді одна нестиковка: гравців, яких ваш клуб заявив на першість U-19, він не зможе одночасно використовувати у другій лізі, і якщо вам буде потрібен футболіст, який добре себе там проявив, то доведеться чекати наступного трансферного вікна – аж до півроку. Така норма не турбує?

– Звісно. Ми з самого початку на це звернули увагу. Але наразі існує таке правило, тому працюємо так.

– Говорячи про півріччя Скали в другій лізі, які позиції будете підсилювати, а які ланки, можливо, не потребують втручання?

– У порівнянні з минулим сезоном, ми виступили трішки успішніше. Тому що якщо тоді ми посідали останні місця, то зараз ми в середині, та ще й виїзні матчі  були хороші. Головним нашим завданням було налагодити загальнокомандну гру та підтягнути гру задньої лінії. З цього ми починали, і від цього відштовхувалися. Приємно, що у нас не було очевидно провальних ігор, окрім виїзного матчу чемпіонату в Черкасах. Зізнатися чесно, ми десь очікували спаду, і так вийшло, що він припав якраз на матчі проти лідерів. З Оболонню-Бровар, попри це, був зафіксований мінімальний результат, і десь навіть щось могло бути інакше. А от в Черкасах фізична втома призвела до прикрої поразки.

– Які плани на зимовий антракт?

– У грудні хочемо провести селекційний збір – подивитися на потенційних новачків і передивитися місцевих гравців, які тут є в окрузі – щоб вони згадали, що вони є футболістами:) А повноцінні збори розпочнуться уже 20 січня, тоді й піде основна робота. Працювати будемо в Моршині – у нас хороша база, яка дає змогу повноцінно працювати (є і синтетичне поле, і натуральні газони, і тренажерний зал, і заняття з фітнесу й аеробіки). Однозначно, будемо брати участь в турнірах: перший із них – Меморіал Ернеста Юста, у якому візьмемо участь як основною, так і юнацькою командами. Гріх не використовувати таку нагоду. Ну, а надалі будемо працювати у плановому режимі. Звісно, сподіваємося й на хорошу погоду, адже взимку бувають і морози, і снігопади.

– Уже можна говорити про якусь конкретику в плані кадрових змін?

– Зміни будуть, тому що є запрошення у наших хлопців, і навіть з-за кордону. В іранську Про-лігу поїхали троє наших гравців – оборонець Подоляк, напівоборонець Скакун і форвард Цюцюра. Інтерес до наших гравців конкретний, і кілька клубів хочуть їх переглянути. Як воно буде – подивимося, але для їхнього розвитку уже сам цей досвід корисний.

– Щоб завершити розмову про півріччя не минулим, а майбутнім, скажіть – яке місце за підсумками півріччя задовольнить Скалу?

– Наразі основне наше завдання – формування боєздатної команди, яка могла б у майбутньому вирішувати будь-які завдання. Тобто, якщо в майбутньому нам скажуть – виходити у першу лігу, щоб ми були готові до цього. А стосовно цього сезону – добре буде потрапити у п’ятірку кращих, хоча, як бачите, такого якогось конкретного завдання перед нами не стоїть. Працюємо, як-то кажуть, на майбутнє.

Артур Валерко, Football.ua