Самардак: "За тернопільське дербі дають стільки ж очок, як і за будь-який інший матч"

Богдан Самардак очолив Ниву навесні цього року. З того часу, незважаючи на тяжкі часи та матеріальні нестачі, він керує найдавнішою тернопільською командою. А ще зовсім недавно, нагадаємо, був ризик, що Нива взагалі не зможе стартувати, у перших турах сезону довелося просити про переноси і виходити на матчі без резервного воротаря. Нині, коли ситуація стабілізувалася, у клубі з надією дивляться у майбутнє. Хоча за підсумками першого півріччя сезону 2014/2015 Нива відірвалася від зони вильоту всього на три очки, тут сподіваються зберегти першолігову прописку й працювати над подальшим розвитком клубу. 

– Богдане Миколайовичу, хоча Нива – професіональна команда, цьогоріч вона фактично була позбавлена одного із атрибутів такого статусу. Ні навесні, ні влітку не вдалося провести повноцінні збори, і колектив збирався за лічені дні до відновлення ігор. За таких обставин був шанс виступити ліпше?

– Ну, я думаю, що якби ми були в тому складі і тій формі, як нині – то так. Я хочу подякувати гравцям, працівникам клубу на чолі з нашим президентом, а також усім тим людям, які нам увесь цей час допомагали. Ми зробили головне – зберегли команду, хоча літом були такі дні, що – страшно повірити! – Нива могла зникнути. Але команда вийшла на старт, не пасла задніх, а навіть трішки навела «шороху». З Нивою рахуються! Якби ми зібралися хай не за два місяці, а хоча б за місяць, і мали більш-менш стабільне фінансування, то мали б очок на шість більше, аніж зараз. Але все одно не стану ні на що скаржитися – добре, що нам вдалося стабілізувати ситуацію. 

– Насправді таке не так часто трапляється у професіональному футболі, щоб за рік команда не провела жодних зборів. На цей зимовий антракт уже маєте певні плани, чи знову є ризик зірвати підготовку?

– На жаль, конкретно про щось поки не можу говорити. Наскільки мені відомо, у нас мають відбутися певні зміни… Все-таки, команда першої ліги повинна бути нормально забезпеченою – починаючи від зборів і закінчуючи екіпіровкою, автобусом. Це ж не аматорський рівень, і навіть не друга ліга…

– Під змінами маєте на увазі появу нового інвестора?

– Є такі розмови, ведуться перемовини. Поки що офіційно не можу про це говорити, однак така тема на слуху й зараз активно вирішується. 

– Наразі у Ниви є кадрові втрати? Хтось уже оголошував про бажання покинути команду?

– Після останньої гри року у нас була командна вечеря, і там я не почув від гравців бажання покинути Ниву. Всі наголошують тільки на одному: хочуть, щоб усе у нас було стабільно, й не доводилося переживати за позафутбольну сторону життя. Розумієте, у наших гравців немає якихось значних статків, усі живуть від зарплати до зарплати, грають за любов до футболу. Усі готові залишитися, аби тільки все в клубі було нормально. 

– Не секрет, що деякі гравці приходили до Ниви, щоб відновити кондиції. Як той же Гудима, котрий ще недавно виступав у Прем’єр-лізі. Кому наразі він належить і чи є варіант, що екс-гравець молодіжної збірної України залишиться у вашій команді?

– Карпатам він уже не залежить, у нього статус вільного агента. Ми виконали все, що обіцяли один одному. Якщо у нього будуть запрошення із Прем’єр-ліги, то я буду тільки радий, але якщо буде йтися про іншу команду Першої ліги й різницю в зарплаті в 200 гривень, то я знаю, що він з радістю повернеться в Ниву. 

– Трішки незрозуміла ситуація навколо кількох гравців: Іванов і Сахнюк були у заявці Ниви, але від початку сезону про них нічого не було чути. Вони – гравці Ниви, чи уже ні?

– Вони попрощалися з нашою командою уже після стартових турів. У нас не було гравців на початку сезону, їх дозаявили, але коли прийшли інші виконавці – грали уже вони. Можливо, у того ж Іванова й були претензії до мене, але у першій же грі із дніпродзержинцями він нас підвів. Я йому казав: «Знаєш, як буває із джек-потом? Ми тільки два дні як зібралися, тому постарайся себе проявити і зіграти проти Сталі добре. У таких ситуаціях і перевіряється воротар». А він нас не виручив – уже в першому таймі залишив нас у меншості після вилучення, і місце у воротах зайняв польовий гравець Семенюк, якому я аплодував стоячи. Я сказав, що усі його гроші віддам Семенюкові. Може, Іванов підійде клубам Прем’єр-ліги, але нам – ні. 

– Але ж є питання й до клубу. Чи є надія, що не повториться ситуація, коли команда першої ліги виходить на матч, навіть не маючи в запасі резервного воротаря?

– Ні, такого точно не буде! Мені пообіцяли, що напередодні того матчу прибуде гравець. Я довірився одному агенту – він мені обіцяв, гарантував, а за три години до матчу почав розповідати якісь байки про проблеми. Тому така ситуація й сталася. Вона більше не повториться – я надалі буду довіряти тільки тим, хто грав у футбол і є професіоналами своєї справи. 

– Дехто із тих, хто проторював нинішній Ниві шлях до першої ліги, залишив вашу команду. Говорю про Лазорика, Мельника, інших футболістів. Є шанс, що хтось із них повернеться до вас? 

– Не знаю, вони ж обрали собі свій шлях… Це було вчора, той етап ми пройшли, і зараз є інші молоді футболісти, які хочуть і можуть грати. Так що навряд чи ми їх повернемо. 

– Під час зимового антракту які позиції хочете зміцнювати?

– Буду шукати і воротаря, і захисників, і півзахисників, і нападаючих. 

– Тобто, посилення буде точковим, чи маєте намір радикально оновити склад?

– З тими, хто є у нас зараз, хотілося б продовжити співпрацю. З радістю візьму по 2-3 чоловіки хорошого рівня, тому що посилення ми дуже потребуємо. Добре, що осінь пройшли без значних травм, бо, зізнаюся, у нас є такі місця, де були б проблеми. У нас є заміни на 20-30 хвилин, але щоб рівноцінні – такого нема. Маємо хороших молодих футболістів, але їм ще потрібен час, щоб звикнути до навантажень і рівня першої ліги. І саме тоді їх можна буде випускати – бо поки що у вогонь їх кидати не хочеться. 

– Кого маєте на увазі?

– Волошина, Рижука, Шпікулу, Пліса. Вчора вони грали, там де грали – в чемпіонатах областей, на юнацькому рівні. Тому сьогодні відразу ж заграти на такому рівні, як перша ліга, не зможуть. Має пройти час, наберуться досвіду – і тоді уже стануть справжніми майстрами. 

– Нива працює з молодими футболістами, які пройшли турнір дублерів. Задовольняє рівень тих, хто прийшов із молодіжних команд Карпат, інших клубів Прем’єр-ліги?

– Звичайно, про таких футболістів ми мріємо! Із дублем Карпат ми мріємо співпрацювати. Якщо все буде так, як мені б хотілося, то ми зможемо закривати потрібні позиції львівськими футболістами. Знаючи високий клас школи Карпат, не маємо сумнівів у їхній підготованості, а ми, зі свого боку, можемо дати їм хорошу практику на першоліговому рівні. На жаль, таких «фабрик», які випускають футболістів щопівроку, у Тернополі немає. Але наше щастя, що загалом західноукраїнська земля багата талантами. 

До слова, у нас є такі «знавці футболу», які запевняють, що за Ниву повинні грати виняткового тернопільські вихованці, а не івано-франківські, львівські чи хмельницькі, як вони кажуть, «остарбайтери». Ми не проти – але маємо те, що маємо. Навпаки, ми вдячні тим, хто нам допомагає. А до слів таких «спеціалістів» ми не дослухаємося, бо це люди, які бачили футбол із космосу і кажуть, що розбираються у всіх сферах життя, от тільки сидять вдома без роботи. Яке прізвище гравця не було б на футболці Ниви, він пам’ятає, що захищає кольори цього клубу. Вболівальники також не цікавляться, яка у футболіста прописка, а хочуть бачити, як він грає. Я можу зібрати команду із одного міста й мікрорайону, але якщо вона буде всім програвати – вболівальників на трибунах не буде. Це моя відповідь на ті сільські амбіції, якими я ніколи не займався і не буду. 

– Разом із тим, у Ниви з’явився серйозний конкурент – ФК Тернопіль, який цього літа вийшов до першої ліги. Пам’ятаючи цю команду з друголігових часів, можете сказати, що вона стала сильнішою?

– Сказати, щоб вона виглядала інакше порівняно із другою лігою – не можу. Грають практично всі ті самі футболісти. У них великий «джек-пот» – Семенець, який із одного моменту може забити один гол. Також їхній козир – самовіддача. Четверте місце вони не купили, а заслужили – це однозначно. Івегеш узяв студентів, тренував їх років п’ять і вийшов з ними у першу. Я також мріяв би про такий шлях. 

– Приємно чути від вас такі слова, адже останнім часом тернопільське дербі набуває скандального ореолу. Між клубами немає війни? А між особистостями немає сварок і непорозумінь?

– Ніяких! Між мною та Івегешем, Назаренком ніколи не було й не буде сварок. Це хтось зі сторони підігріває нездорову атмосферу. Ми, тренери, ситуацію розуміємо. Я завжди кажу: за гру з ФК Тернопіль нам не дадуть ні 9 очок, ні 40. Якісь амбіції, звісно є, але це має бути цивілізовано. Це ж грають дві місцеві команди, а не закляті вороги. Тому не повинно бути нездорових розмов – що, мовляв, якщо виграєте у Ниви, то всі інші ігри можете програвати і навпаки. 

Дві гри, вважаю, принесли вболівальникам задоволення: у першій ми вели в рахунку, але не виграли, а у другій я дуже радий, що ми вирвали нічию. Ми розділили очки, але правильно, гадаю, було б, якби ми першу гру виграли, а другу – програли. 

– Тим не менш, відносно другого матчу преса почала публікувати чутки, що букмекери нібито щось знали…

– Не знаю, що вони там знали – у букмекерів своя робота, а у нас – своя. Одне можу сказати: ми не раз букмекерів дивували. Скажімо, грали виїзний матч із Гірником-Спортом. Одна людина мені дзвонить: «Ви що, гру здаєте? Букмекери дають ставки сім до одного!» «Ну що ж, – кажу. – Ставте собі». І хоча місцева команда на той час володіла великою безпрограшною серією, а матч судив арбітр, при суддівстві якого ми свого часу навіть хлопців з Геліосом ми з поля зводили, у Комсомольську ми виграли. Дзвоню тому товаришу й кажу: «Ну, що скажете?» 

І не раз, до слова, такі випадки траплялися. Минулого року з УАКом розповідали, що ми обов’язково програємо, ми не програли. Так що хай хто що хоче каже, ми не зважаємо. Вони роблять свою роботу, а ми – свою. Будемо й надалі старатися усіх дивувати. 

– Порівнюючи першу лігу минулого сезону й нинішнього, як гадаєте – рівень змінився, і в кращу чи гіршу сторону?

– Лишився тим самим. Я не виділю навіть 3-4 такі команди, з якими можна було б виїжджати і знати, що три очка у тебе в руках. Рівень досить високий, суперники рівні. Хіба що одна-дві команди відрізняються від інших, і я б сказав, що «прохідних» учасників у першій лізі нема. 

– Які ігри нинішнього сезону назвете найуспішними і найгіршими для своєї команди?

– Домашній матч з Сумами нам удався. Там дуже хороша команда, і я дуже переживав, як з ними зіграємо. Ми тоді ще тільки набирали форму, але зуміли їх обіграти. Обидві команди тоді, до слова, непоганий футбол показали, і від того перемога ще цінніша. 

А найгірший наш матч відбувся у Кривому Розі, коли ми поступилися, пропустивши чотири м’ячі. То була така гра, що я її навіть не хочу згадувати. Хоча, зізнаюся, буквально три дні тому її переглядав, щоб ще раз проаналізувати. З нашого боку там була гра рівня чемпіонату району…

– Ваша команда наразі поруч із зоною вильоту, ФК Тернопіль – значно вище, але ж не у «зоні Прем’єр-ліги». Коли місто з великими традиціями зможе повернутися на найвищий рівень, і чого, окрім фінансів, для цього не вистачає?

– Коли будуть інші люди при владі…

– Стадіон міста Тернополя приємно вражає своєю ошатністю і затишністю. Але коли у місто на кубок приїздили «Чорноморець», «Ворскла», і трибуни, на відміну від першолігових матчів, були забиті, вболівальники змусили з ностальгією пригадувати колишні роки? 

– Звичайно, тим більше, що я сам був гравцем Ниви, грав при повних трибунах. А живу я в Рівному, так тут у нас взагалі катастрофа. І друзі мої, які їздять на матчі у Тернопіль, самі собі не вірять, що всього за якихось 150 кілометрів є футбол, а на Рівненщині, яка багатша порівняно з Тернопільщиною, нічого нема. Добре, що у Тернополі є наш президент, а також мер, котрі реалізовують свої амбіції через футбол. Аби такі і в Рівному були! Я тільки за те, щоб у моєму місті існували дві такі команди, і щоб конкуренція між ними була! А Тернополю зичу появи хорошої команди рівня Прем’єр-ліги. 

– Яке місце за підсумками сезону задовольнить Ниву?

– Восьме. 

Артур Валерко, Football.ua