Чемпіонат Європи — це турнір для найкращих із найкращих. Ну, принаймні так прийнято вважати... Але національна збірна Бельгії, яка стане головним суперником України під час групового етапу Євро-2024 у квартеті E, дещо відійшла від цієї тенденції — особливо у питанні позиції воротаря.
Перший і досить відомий випадок — відсутність у заявці "червоних дияволів" величного Тібо Куртуа, який, як би не було прикро українським фанатам через Андрія Луніна, але успішно відстояв фінал Ліги чемпіонів. Утім, до Німеччини зірковий бельгієць не поїде через свою "неготовність" на тлі останніх травм, але за фактом — через конфлікт з головним тренером Доменіко Тедеско, який відбувся в середині липня 2023 року у відборі на цей турнір.
Але є ще й цікавіша "позафутбольна" історія, яка також пов'язана з позицією голкіпера збірної Бельгії, а героєм цієї історії став офіційно визнаний найкращий воротар останнього розіграшу Ліги Європи за версією УЄФА.
Мова йдеться про Міле Свілара, який вважався дуже талановитим ще в лісабонській Бенфіці, у підсумку не користувався особливо великою довірою Жозе Моурінью після свого переходу в Рому, але зміг перезапустити свою кар'єру в другій половині цієї кампанії, коли римлян очолив Даніеле Де Россі — несподівано для багатьох, італійський фахівець віддав перевагу саме 24-річному уродженцю Антверпена на тлі більш досвідченого Руя Патрісіу.
І Свілар скористався можливістю на всі 100%! Він став "першим номером" Роми, отримавши за каденції Де Россі те, про що під керівництвом "Особливого" міг тільки мріяти. Цифри не дадуть збрехати, адже цього сезону він провів за "вовків" аж 30 матчів (пропустив 32 голи та 10 разів відстояв "на нуль"). Довіру з боку нового керманича Роми підтверджує й те, що 22 від загальної кількості поєдинків Міле провів саме після призначення Де Россі. 
Виклик до національної збірної Свілара був лише питанням часу. Питання було лише в тому, а в яку саме?

Починаючи з 14 років Свілар пройшов фактично усі вікові категорії юнацьких збірних Бельгії аж до U-21, а сам він є вихованцем відомої академії Андерлехта. Але Міле з футбольної сім'ї. Його батько, Ратко Свілар, був запасним голкіпером збірної Югославії на чемпіонаті Європи-1976 та чемпіонаті світу-1982 року.

І хоч його батько з 1980 року жив і тренерував у Бельгії, сербське коріння — це сербське коріння. Саме Ратко у 2017 році переконав свого сина ігнорувати спроби одного з тренерів юніорської збірної Бельгії Герта Вергеєна зв'язатися з ним та оголосити про свій вибір виступати за національну збірну Сербії.

Проте дебюту Свілару молодшому за сербську збірну довелося чекати аж до першого вересня 2021 року, коли він вийшов на другий тайм товариського матчу проти Катару та відіграв тоді за головну сербську команду всього 44 хвилини (4:0). З того моменту Міле у сербській збірній більше не з'являвся на полі жодного разу, не зігравши навіть однієї хвилини у відборі на чемпіонат світу-2022...

Проте вже у березні цього року, на тлі успіхів у Ромі, Свілар-молодший отримав виклик від головного тренера Драгана Стойковича на ганебний "товариський" матч зі збірною росією, який пройшов у москві та завершився з нищівним рахунком 0:4 не на користь гостей. Як виявилося, Свілар відмовився від цього виклику до збірної Сербії, оскільки завжди хотів виступати за збірну Бельгію, а не за тих, хто їде провести "товариську зустріч" із тими, чия країна веде загарбницьку війну проти України. 

У Сербії всі були шоковані відмовою Свілара. Наприклад, той же Драган Стойкович перебував у суцільному гніві, коли говорив про молодого воротаря Роми...

"Нам повідомив директор Роми, що Свілар не хоче захищати кольори Сербії, хоча я навіть не знаю, коли він її взагалі захищав… Це було його рішення, ми нічого не втратили через це. Тут великої історії немає, його більше не запросять. Мене не цікавлять, які там в нього причини, нехай хлопець робить кар'єру", — заявив Драган Стойкович перед тим матчем із рф.

Батько воротаря Роми, Ратко Свілар, звісно, побіг виправдовуватися перед сербською пресою, розкривши усі карти щодо того, хто ж насправді хотів, щоб його син виступав саме за Сербію, а не за свою рідну Бельгію, в якій він пройшов усі юнацькі та молодіжні збірні:

"Я завжди переконував Міле, що він повинен прийняти запрошення Сербії і грати за нас. Але він народився в Бельгії, грав з більшістю тих хлопців, які зараз виступають за збірну Бельгії. Я знаю, що для нього найважливіше захищати свій клуб, це для нього головне, але я справді не знаю, що сталося сьогодні вранці. Міле не був незадоволений у збірній Сербії. Я знаю, що він був незадоволений у Бенфіці, коли не грав. Він ніколи не сердився, навіть виправдовував дії тренера, що він його не виклика. Що б він не вирішив, це його рішення, він молодий, йому 24 роки. Я завжди хотів, щоб він грав за Сербію, і щоб він був першим воротарем. Але добре, таке життя: іноді виходить, іноді — ні".

Але, як ви можете зрозуміти, Свілара у збірній Бельгії ми також вже не побачили — ті 44 хвилини в товариському матчі проти Катару стали для регламенту ФІФА достатньо серйозними підставами, щоб не дозволити Міле змінити футбольне громадянство на користь бельгійського. Ми, українці, не здивовані, бо маємо нещодавній кейс із забороною для захисника Макса Кілмана грати за національну збірну України тільки через те, що він грав за Англію у зовсім іншому виді спорту — футзалі. Дуже добре, що цей регламент ФІФА дозволяє проводити "товариські" матчі зі збірною, яка виключена зі всіх змагань...

"Ми уважно стежили за Свіларом протягом кількох місяців, — визнав тренер збірної Бельгії Доменіко Тедеско ще 14 березня. - Але ясно, що він не може грати за нас. Ми проконсультувалися з нашим юридичним відділом, і вони підтвердили, що Свілар не може знову змінити країну. Шкода, але тепер у цьому є ясність".

Звісно, навіть у розширений список збірної Сербії Міле Свілар для підготовки на це Євро-2024, звісно, також не потрапив, а у фінальній заявці опинилися Ваня Мілінкович-Савич (Торіно), Предраг Райкович (Мальорка), Джордже Петрович (Челсі).

Хоча Стеван Стоянович, директор збірної Сербії, у підсумку не приховував свого бажання все ж побачити молодого воротаря Роми в таборі сербської команди...

"Коли ми готувалися до ігор у березні, планувалося, що Петрович буде захищати ворота на росії, а Свілар – на Кіпрі. У підсумку хтось вплинув на Свілара, і я не знаю хто... Я відразу сказав, що знаю, що немає виходу, щоб він виступав за збірну Бельгії Бельгійці фактично надіслали запит, чи зможе він грати за них, ФІФА відповіла, що він може грати лише за Сербію. Тож...

Але перед Свіларом ми не зачиняли ніяких дверей. Навколо нього в темряві хтось полював. Він молодий, час працює на нього, і я думаю, що він заслуговує бути серед чотирьох воротарів збірної Сербії. Наш тренер не сердиться, він просто сказав, що його не викликатимуть, бо Свілар прийняв таке рішення.

Навіть коли він не грав за Бенфіку, я завжди казав, що в нього є клас, в чому я переконався на тренуваннях. Я зрозумів, що він — майбутнє сербського футболу. Ті його радники занадто захопилися, але було б нерозумно з боку Міле не скористатися іншим шансом, тому що я вважаю, що йому тут місце. Він хороший воротар і хороший хлопець", — заявив Стоянович.

Завершити цю історію хочеться наступними словами... Так, Міле Свілар пропустить Євро-2024... Але це не він пропустив чотири голи у лігві терористів. І навіть якщо при виборі на користь Бельгії молодий воротар керувався в першу чергу не моральною стороною, а перспективами замінити Тібо Куртуа в якості "першого номера", для того, щоб сказати збірній Сербії "ні", він все одно обрав найбільш ідеальний момент — перед московським матчем. Цим Свілар-молодший сміливо може пишатися.

А ФІФА все ж потрібно буде передивитися свій регламент, бо яке відношення має той же футзал до футболу, та як участь гравця на молодіжному чемпіонаті Європи може перекриватися 44 хвилинами у товариській грі з Катаром, — це питання досі відкрите.