Якщо під час вересневої міжнародної перерви національна збірна України нас змушувала виключно сумувати через результати власних виступів у Лізі націй УЄФА, то жовтень розпочався вже з більш оптимістичної ноти. Команда Сергія Реброва за не надто сприятливих умов здобула перемогу над на той момент абсолютним лідером квартету, командою із Сакартвело (1:0), тож до гри в рамках четвертого туру проти Чехії футболісти готувались в більш гарному гуморі.

А тим часом колектив Івана Гашека зрівнявся за здобутими заліковими балами з картвелами, тож для нас це був фактично другий матч поспіль проти лідерів квартету під номером 1 дивізіону B. І при цьому обидві команди станом на момент початку очної зустрічі вже б мали інформацію про результат зустрічі Грузії та Албанії, тож відповідно мали змогу прораховувати потрібні для себе сценарії.

Нарахували в підсумку стільки, що цього вистачило з головою на цілком непоганий матч з обох сторін. У будь-якому випадку, за динамікою він точно не поступався жодній з ігор найвищого дивізіону. На жаль, інколи ця динаміка грала не на користь команди Реброва, тож у підсумку маємо те, що маємо.

Починали доволі непогано й уже на п’ятій хвилині Шапаренко мав реалізовувати момент перед чужими воротами, але з прострілу Мудрика з лівого флангу запустив м’яч на трибуни. Михайло й цього разу продовжував залишатись головним рушієм нашої атаки, і щось у нього виходило, щось ні, але в епізоді на 19 хвилині в обороні він точно не міг нічим зарадити.

Відскок від подачі кутового з правого флангу з ближньої стійки перевели на дальній вхід до штрафного на ногу Черву, який зльоту пробив у лівий кут воріт Трубіна. Але, якщо чесно, байдуже на той пропущений, коли в зіткненні головами поміж Соучеком та Гуцуляком розгорнулась справжня драма з неприємним завершенням для гравця збірної України. Олексія довелось терміново змінювати, але, як казали коментатори, у підтрибунному приміщенні він усе ж таки прийшов до тями.

Ми ж тим часом мали вже відіграватись за рахунком та робити це з Олександром Зубковим, який вийшов на заміну. Чехи відповідно сіли вже трохи глибше до захисту, але гра біля власних володінь у виконанні команди Гашека цього вечора шкутильгала на обидві ноги. Проте хто б це цим користався… Моменти в Мудрика завершували для нас важкий перший тайм, але хоч без статичного футболу обходилось, що залишало певні сподівання на другу половину.

Після перерви "синьо-жовті" повернулись до гри рішуче налаштованими на забитий м’яч і таки домоглись свого, коли на 50 хвилині Конопля ввірвався до правого флангу штрафного, а м’яч перед ним рукою вибив Крейчі. Захисник Чехії потім ще довго щось доводив іспанському рефері Гільєрмо Куадра Фернандесу, але пенальті в Довбика ніхто не забрав, а нападник поклав удар у правий нижній кут чужих воріт.

Чехи, вочевидь, зрозуміли, що так діла не буде, і тому влаштували нам кілька важких хвилин біля воріт Трубіна, коли Україна була дуже близькою до другого пропущеного, але все ж таки уникнула помилок. Останні ж хвилини ми знову проводили в атаці, проте все однобоко завалювалось на фланг Мудрика, до чого суперники звикнули зрештою, і нічого яскравого створити не дали. Дальні удари Зубкова та Матвієнка так і залишились без реалізації, тож це — нічия, яка нас не влаштовує.

У наступному турі збірна України гостюватиме в Сакартвело, а Чехія поїде до Албанії.

Україна — Чехія 1:1
Голи: Довбик, 52 (пен.) — Черв, 19

Україна: Трубін — Конопля (Тимчик, 80), Забарний, Таловєров, Матвієнко — Судаков, Степаненко (Калюжний, 64), Шапаренко (Криськів, 64) — Гуцуляк (Зубков, 22), Довбик (Яремчук, 81), Мудрик.

Чехія: Коварж — Вітік, Крейчі, Боржил (Змрзли, 70) — Цоуфал, Соучек, Черв, Провод (Гложек, 58) — Черни (Лінгр, 58), Шульц (Кухта, 90+1) — Хори (Клімент, 70).

Попередження: Криськів — Хори, Черв, Клімент, Лінгр