І якщо в київського Динамо після настання екватору групового етапу цьогорічного розіграшу Ліги Європи УЄФА усе було погано в плані шансів на продовження боротьби, то перед дніпровським Дніпром-1 відкривались значно більш райдужні перспективи щодо матчів-відповідей Ліги конференцій. У групі з нідерландським АЗ Алкмар, кіпрським Аполлоном та ліхтенштейнським Вадуцем команда Олександра Кучера посідала другу сходинку з чотирма здобутими балами, і в матчі четвертого туру мала прекрасну нагоду відкинути подалі від себе "червоно-білих" представників другої ліги Швейцарії, із якими тиждень тому розійшлась мировою (2:2).

За час тижневого ігрового циклу для команд нічого не змінилось. Вадуц зіграв із таким самим рахунком на внутрішній арені проти Шаффгаузена (2:2), тоді як СК не залишив шансів луганській Зорі (3:0), продовжуючи демонструвати божевільну серію без пропущених м’ячів у матчах нового розіграшу української Прем’єр-ліги.

Багато критики почули на свою адресу футболісти Кучера після першого матчу і, здавалось, що тренерський штаб зробив правильні висновки після тієї гри, бо з перших хвилин дніпряни, для початку, влаштували невеличкий тест атакувальних спроможностей для суперників, після чого відібрали м’яч та почали будувати власні атаки. Виглядало все це дуже цікаво та походило більше на шахову партію, тоді як господарі швидше були готові одразу ставити все на загострення, бо відкривали вогонь по воротах Валефа навіть від центральної лінії.

Невеличкою проблемою гостей при цьому була здатність переводити м’яч до завершальної третини наступів, і не мала вона особливого впливу лишень тому, що на 25 хвилині потужний постріл із центральної зони перед штрафним від Амаша супроводжувався помилкою голкіпера на лінії воріт, за підсумком чого Дніпро-1 вийшов уперед за рахунком.

Із іншого боку, суперники місцями все ж таки знаходили простір у штрафному Валефа цими хвилинами, і голкіперу при цьому навіть доводилось вступати до гри. Але ж не настільки все було погано, щоб на завершення першої півгодини ігрового часу ми стали свідками фактичного повторення подій тижневої давнини, коли опорна зона дніпрян проґавила переведення Фера з правого флангу на лівий до штрафного, яке пострілом під воротарем у дотик завершив Растодер.

Алогічним виглядав рахунок на табло в момент відходу команд на перерву, проте більшу частину другого тайму українські вболівальники мали бути вдячні виключно Валефу за те, що бразилець кілька разів урятував ворота від неминучого голу, тоді як його партнери зі захисної ланки припускались неоковирних помилок фактично на рівному місці. Якщо казати звичайними словами, захист Дніпра-1 розтягували у різні боки довгими передачами суперники, і зрештою лінія руйнувалась у найбільш невідповідні моменти.

Дивитись за цим, відверто кажучи, та ще й після гри за участі київського Динамо, було просто нестерпно боляче, і лише велика вдача команди Олександра Кучера, що її поодинока атака на початку компенсованого часу завершилась подачею з правого флангу від Танчика прямо на голову Довбика, а Артем нарешті влучив у площину воріт. Важка перемога, проте її стратегічне значення буде важко переоцінити надалі. Окрім того, вона — перша за два тижні для наших клубів у Європі.

У наступному турі ліхтенштейнський Вадуц проведе домашній матч проти АЗ Алкмар, а дніпровський Дніпро-1 буде приймати кіпрський Аполлон.

Вадуц — Дніпро-1 1:2
Голи: Растодер, 30 — Амаш, 25, Довбик, 90+1

Вадуц: Бюхель — Фер (Ульріх, 46), Ізік, Джемайлі, Іодіс — Гаїч — Хаджі (Сасере, 66), Фоссо (Гаслер, 66), Добрас, Джокич (Зуттер, 87) — Растодер (Чічек, 76).

Дніпро-1: Макс Валеф — Адамюк, Сарапій, Сваток, Амаш — Бабенко (Рубчинський, 76), Піхальонок (Горбунов, 83) — Гуцуляк (Танчик, 60), Балулі (Громов, 60), Бланко (Когут, 83) — Довбик.

Попередження: Фоссо — Бабенко, Громов, Танчик.