Триває вереснева міжнародна павза й нарешті черга дійшла до відбіркового квінтету C чемпіонату Європи-2024, у складі якого виступає збірна України. Команда під орудою Руслана Ротаня розпочинала кваліфікацію невдалим матчем на Вемблі проти англійців, але потім її підхопив Сергій Ребров та де в чому покращив наше турнірне становище двома перемогами над Північною Македонією та Мальтою, які були фактично обов’язковими.

І все це було зроблено заради того, аби під час першого збору в рамках нового сезону "синьо-жовті" в гарному гуморі підходили до надзвичайно складних протистоянь проти тих самих "трьох левів", але вже у Вроцлаві, а також італійців, які очікуватимуть на нас уже найближчими днями. Саме здобуті раніше шість очок в матчах проти відвертих аутсайдерів групи давали нам можливість сподіватись на видовищне завершення групового раунду, проте для цього потрібно було щось вигадувати в матчі-відповіді проти команди Гарета Саутгейта.

Англія натомість намагалась зіграти проти нас у тому самому стилі, що й у першій грі — багато контролю м’яча та постійні передачі на загострення. Ось тільки цього разу темп просування футболістів Саутгейта був набагато нижчим за тодішній, тож і нашій команді було відносно комфортно поратись із навантаженням. Не без пригод у вигляді залишених у небезпечних зонах гравців суперників, але захист команди Реброва свою задачу виконував доволі непогано до певного часу.

Оскільки тиск на самому початку гри було успішно подолано, наставав час і самим щось пропонувати з точки зору атаки. Арсенал для вибору в нас тут був, звичайно, не такий різноманітний, як у суперників, але флангові передачі працювали не набагато гірше за їхні. Яскраве підтвердження тому — гол Зінченка на 26 хвилині, коли його прострілом із правого флангу штрафного на другий темп знайшов у відмінній позиції Конопля.

Здивуванню англійців у той момент не було межі, але грати доводилось уже з відставанням за рахунком, що відверто дратувало зірок такого рівня, як Джуд Беллінгем чи Джеймс Меддісон. Проте завжди залишалась досяжною опція з Гаррі Кейном, і саме його переведення на правий фланг нашого штрафного за спину Миколенку на Вокера майже від центрального кола дозволило Англії зрівняти рахунок.

То був єдиний момент, коли наш захист цього вечора реально не вгледів за суперниками. Аби цього не траплялось і надалі, Ребров долучив до гри Кривцова замість Матвієнка на другу половину матча. Звичайно, рівень був вищим за МЛС, тому нашому легіонеру було важкувато в боротьбі проти того-таки Кейна в повітрі, проте все одно захист виглядав доволі цілісним, незважаючи на поодинокі пригоди біля воріт Бущана.

Англія намагалась активно використовувати фланги, на що ми відповідали подекуди перспективними контратаками, але Мудрик цього вечора так і не втік жодного разу від Вокера належним чином, а на протилежному боці поля Циганков та Конопля, хоча й залишались вражаюче активними, усе ж таки більше розмірковували над грою в захисті.

У команди Саутгейта в другому таймі в підсумку був лише один непоганий момент — постріл Саки в поперечину на зразок того, що був у першій грі, проте Бущан допоміг м’ячу поцілити у верхній каркас воріт. А у нас було падіння Мудрика через фол Рашфорда в пів колі перед чужим штрафним, але за нього так нічого й не дали арбітри, тож у підсумку закономірна нічия.

У наступному турі збірна України зіграє проти Італії в Мілані, а Англія проведе товариські матчі проти Шотландії та Австралії, після чого лише посеред жовтня прийматиме "Скуадру Адзурру".

Україна — Англія 1:1
Голи: Зінченко, 26 — Вокер, 41

Україна: Бущан — Конопля, Забарний, Матвієнко (Кривцов, 46), Миколенко — Зінченко (Буяльський, 76), Судаков (Сидорчук, 65), Степаненко — Циганков, Яремчук (Довбик, 64), Мудрик (Назарина, 90).

Англія: Пікфорд — Вокер, Гєї, Магвайр, Чілвелл — Беллінгем (Рашфорд, 66), Гендерсон, Райс — Сака (Галлагер, 87), Кейн, Меддісон (Фоден, 65).

Попередження: Степаненко, Яремчук — Меддісон, Магвайр