Україна — Північна Македонія. Наші оцінки

Це тільки в школярів осінь є часом, коли можна тільки поступово входити до навчального процесу. Для футбольного ж світу це вже повноцінний етап для визначення нагальних питань на міжнародному фронті. У цьому контексті можемо сміливо казати, що під час жовтневої "сесії" в збірної України є два начебто й не надто важкі, але дуже підступні іспити. І перший вона склала доволі успішно. Хоча й не без нервів, але коли ж ми ще дочекаємось на той момент, щоб перемогти суперника в матчі, у якому саме наша головна команда є фаворитом, із грандіозною перевагою? Північна Македонія була складним опонентом, вартим поваги, але цього разу, на щастя, навіть не забила.

За підсумками голосування за підтримки спонсора збірної України ТМ Львівське приз "Лев матчу" у грі проти Північної Македонії отримав воротар нашої національної команди — Анатолій Трубін, у якого просто не було можливості зіграти на будь-якій іншій позиції, якщо брати до уваги славнозвісного Олів’є Жиру. Але прізвисько "стіна" все ж таки потрібно було виправдовувати, адже на лаву запасних присів сам Георгій Бущан, що вже чимало свідчило про рівень підтримки від Сергія Реброва.

І Трубін повністю виправдав цю довіру. Від першої й до останньої секунди. Тягнув усе, до чого міг дотягнутись, читав усі передачі, які летіли в напрямку його володінь, успішно грав ногами, керував партнерами та був дійсно опорною "стіною" нашого захисту. Дивовижний виступ, а на тлі того матчу на Джузеппе Меацца це вже схоже на непогану серію. Так тримати!

Football.ua оцінює гру футболістів збірної України у матчі на Дженералі Арена в Празі (за 10-бальною шкалою).

Україна

Анатолій Трубін — 9,0.

Юхим Конопля — 7,5. Шалена довіра від тренерського штабу до правого захисника донецького Шахтаря, просто шалена. І недарма. Конопля дійсно випромінював упевненість у діях попереду, а в захисті подекуди виникали спірні епізоди, проте цього разу обійшлось без суттєвих наслідків. Якщо брати до уваги, що наш вектор переходу через центральну лінію тяжів до протилежного боку поля, то на такому тлі Юхим був достатньо активним.

Ілля Забарний (7,0) — Микола Матвієнко (6,5) — 6,5. У центрі захисту цього разу було не без пригод, бо хоча б по одному разу, а кожен із пари гравців у цій зоні свою боротьбу суперникам таки програвав. Але майже завжди знаходилось підстрахування позаду, або, за найгіршого сценарію, Трубін рятував так, що й питань не залишалось. У іншому — звична картина: Матвієнко пасує багато й якісно, Забарний дає загальне враження впевненості та непохитності.

Віталій Миколенко — 6,5. Кілька поспішних рішень від досвідченого лівого захисника збірної України все ж таки мали місце, тож обійшлось не без пригод для нього. Але з ланки нашої оборони Миколенко давав чи не найбільшу кількість епізодів боротьбі, більшість із яких залишались за ним. До атаки Віталій майже не долучався, так щоб було яскраво помітно, бо Мудрик попереду повністю перетягував цю ковдру на себе.

Олександр Зінченко — 7,0. Найважливішим завданням у цьому матчі для нашого центрального півзахисника було опинитись у потрібному місці в потрібний час. Під час першого голу Зінченко притримав м’яч для Судакова, після чого той забив за допомоги дальнім пострілом. На цьому, звичайно, функціонал Олександра себе не вичерпав. Він брав участь у пресингу, боровся за м’ячі, допомагав розігрувати позиційні атаки й узяв на себе виконання стандартів. Майже оформив другий асист, але Матвієнко влучив у поперечину.

Георгій Судаков — 8,5. Насправді видовищний матч для центрального півзахисника збірної України, бо в ньому Судаков робив усе, що тільки хотів із захистом суперників. Потрібно було пробити — летів не м’яч, а справжня комета в напрямку чужих воріт, і одного разу Дімітрієвські з нею не впорався. Потрібно було розрізати чужий захист — відбувалась передача накшталт тієї, яку з підозрою на офсайд отримав Довбик. А ще було багато виграної боротьби та шалений темп. Супер!

Тарас Степаненко — 7,0. Опорному півзахиснику нашої команди не позаздриш, бо за всіма моментами, у яких партнери не догравали, Степаненко мав підчищати та ліквідовувати загрозу воротам. Він майже весь час у захисті провів на одній лінії з центральними захисниками, і до атаки звичним для його виступів за Шахтар чином узагалі не був залученим. Але з такою якістю єдиноборств було важко дорікнути Тарасу за гру виключно на оборону.

Олександр Зубков — 5,5. Довіра від Реброва в нападника Шахтаря була, бо інакше він би не потрапив до стартового складу, але виправдати її хоч трішки не вийшло. На тлі Мудрика, Зубкова на полі просто не було що під час першого тайму, що після перерви. І це з урахуванням того, що він десь назбирав 28 доторків м’яча, хоча й один із них ось так відразу буде важко згадати. Але 12 епізодів боротьби з суперниками (більшість невдала) все одно звідкись виникли, тож можемо констатувати залученість Олександра до пресингу. Хоч щось.

Артем Довбик — 6,0. Непристойно багато вільного місця давали захисники Північної Македонії нашому нападнику, який і самотужки протягнути м’яч може, і вгатити з будь-якої відстані також здатен. Але безпосередньо бив по чужих воротах Довбик виключно з тих позицій, де переграти воротаря було доволі непросто, тож гола від нього ми так і не побачили.

Михайло Мудрик — 6,5. На три голови вище рівнем за будь-якого суперника навпроти був наш фланговий нападник цього вечору, але як щодо завершення епізодів чи дій у фінальній третині атаки? Мудрик мав велику кількість моментів, але постійно спрямовував м’яч у воротаря суперників. І яким би досвідченим не був Дімітрієвський, а з передачі Довбика вже точно потрібно було забивати.

Руслан Маліновський — 5,5. З’явився на полі на 20 з лишком хвилин основного часу — отримав "дешеве" попередження — пропускатиме наступну гру. А потім, можливо, виникатимуть запитання: "Чого це не було виклику на ключову гру проти Італії?" І якби не та участь у моменті Яремчука наприкінці матчу, то й згадати про появу Маліновського було б нічого, окрім жовтої картки.

Сергій Сидорчук — 6,0. Поява опорного півзахисника була явним сигналом нашого тренерського штабу до перебудови на захист власних воріт, і футбол у виконанні Сидорчука в підсумку був доволі посереднього ґатунку. Що й казати, якщо навіть під час побудови гольової атаки за участі Караваєва ледь не втратив м’яч у власних воріт через де в чому запізнілі рішення.

Роман Яремчук — 6,5. Для форварда, напевно, немає більш важливої риси, аніж упевненість. І саме її зараз відверто не вистачає Яремчуку. У ліпших кондиціях він би реалізував той свій єдиний гольовий шанс без зайвих запитань та закрив би цю гру раніше, аніж це зробив Караваєв. Але ж ні — не переграв воротаря, хоча й боровся на рівні з іншими що до цього, що після цього. Гольовий пас на Караваєва — єдине полегшення, але без вагомого внеску партнера і його б не було.

Олександр Караваєв — 7,5. Вийшов ледь на дев’ять хвилин ігрового часу — забив просто божевільний гол суто на досвіді, після чого його носила на руках ледь не вся команда. Джокерів тренери зазвичай дістають під час програшних матчів, а тут Ребров дав заміну в якості планової ротації й зірвав у підсумку головний приз.

Олександр Сваток — за десять хвилин на полі й до м’яча жодного разу центральний захисник не доторкнувся. Якщо судити за характером цієї гри, то не така вже й погана новина.