“Дракони” – одна з небагатьох збірних, які ще молодші за нашу. Перший матч, визнаний ФІФА, боснійці провели у 1995 році, перший офіційний відбір, у якому вони зіграли – відбір на ЧС-1998, а перша фінальна частина, в якій вони взяли участь – чемпіонат світу у Бразилії. Відповідно, не варто дивуватися, що й матчів наші збірні зіграли лише два.

Вони були нещодавно, якщо дивитися за часом: буквально в попередньому відборі, на ЧС-2022. Але це було в минулому житті, якщо згадати, скільки всього змінилося за ці два з половиною роки. Не змінилося одне: нехай формально ці матчі відбулися у групі, по суті їх також можна назвати плей-офф.

Осінь 2021 року. Прекрасний результат на Євро-2020 забутий за лічені місяці, випещена, елітна за своєю суттю збірна Андрія Шевченка залишилася в минулому. Голденбой пішов зі збірної після закінчення контракту, прямо під час відбору — викликавши емоцію “А що, так можна було?” і пішовши займатися клубною кар'єрою. Не менш важливо, що пішли і численні італійські помічники Шеви: Андреа Мальдера, Мауро Тассотті, Андреа Адзалін, Луїджі Ночентіні.

На їхнє місце прийшов Олександр Петраков – і в даному випадку саме “він” на “їхнє” місце. Замість найсильнішого аналітичного штабу, який при вивченні суперників використав максимум доступних технологій та інформації, прийшла одна людина, весь досвід із дорослими командами для якої вичерпувався роботою із сумським Спартаком та ФК Вінниця 20 років тому.

Продовжити відбір Петракову, втім, вдалося цілком у темпі Шевченка: ті самі нічиї з Казахстаном і Францією, кардинально різними за рівнем збірними. Боснія, звичайно, теоретично могла на тлі цих нічиїх піти у відрив, але саме теоретично. Якось очковий відрив копила Фінляндія, але “філінів” допомогли приручити голи Ярмоленка та Яремчука у жовтні 2021-го, які принесли перемогу 2:1. А два останні матчі відбору мали зіграти саме проти “драконів”.

Україна – Боснія та Герцеговина – 1:1

Голи: Ярмоленко, 15 – Ахмедходжич, 77.

Україна: Пятов – Тимчик, Забарний, Кривцов, Матвієнко, Соболь – Степаненко, Шапаренко (Сидорчук, 72) – Ярмоленко (Зубков, 81), Циганков (Булеца, 81) – Яремчук (Сікан, 72).

Боснія і Герцеговина: Шехич – Стеванович, Ахмедходжич, Хаджикадунич, Чивич, Колашинац (Ковачевич, 90) – Наліч (Сарич, 58), Хаджіахметович, Гояк (Прцич, 58) – Джеко, Превляк

Три центральні захисники, хто б міг подумати. Пятов і Ярмоленко проводили сотий матч за збірну і відзначили його дуже бадьоро: Ярмоленко вже на початку замкнув простріл Циганкова, а Пятов потяг удар боснійця з таким ментально близьким йому прізвищем Хаджіахметович. А ось Тимчик свій шанс не використав: Шехич став переможцем виходу віч-на-віч.

Україна добре розпочала матч, але чим далі, тим більше віддавала ініціативу наприкінці. Спочатку удар Наліча прийшовся повз створ, потім Пятов витяг хитрий удар Джеко – і, нарешті, Соболь не зміг прочитати пас Стевановича на Ахмедходжича. Той ударом у дотик відправив м'яч у дальній кут, і “дракони” здобули виїзну нічию – вихід Булеці та Зубкова не допоміг переламати хід гри та вирвати перемогу.

Ця нічия стала для України шостою у семи матчах відбору. І це у групі з Казахстаном! Просто вражає, що на той момент наша команда ще зберігала якісь шанси на вихід – і, як ми вже знаємо, вийшла у плей-офф.

Боснія та Герцеговина – Україна – 0:2

Голи: Зінченко, 58, Довбик, 79.

Боснія та Герцеговина: Василь – Ахмедходжич, Хаджикадунич, Ковачевич, Сушич – Прцич (Крунич, 64), Хаджіахметович (Наліч, 71), Гояк (Симиріт, 64) – Стеванович, Демiрович (Кодро, 80), Меняло.

Україна: Бущан – Тимчик, Забарний, Матвієнко, Соболь (Шапаренко, 64) – Малiновський (Сидорчук, 82), Степаненко, Зінченко – Ярмоленко (Караваєв, 82), Яремчук (Довбик, 75), Циганков (Зубков, 75).

Але збірній України неймовірно, феєрично пощастило. Найочевидніше везіння пам'ятають усі: французи у матчі, який їм був абсолютно не потрібен, обіграли на виїзді фінів і дали нашим шанс на друге місце. Але справа ще й у везінні, яке знадобилося саме для перемоги в Зениці.

Наче футбольний чи то бог, чи то диявол вирішив виключити “драконів” усіх їхніх лідерів. Едіна Джеко підвело здоров'я: він пропустив не лише матч проти України, а й вирішальний матч із фінами. Його боснійці програли, перетворивши гру з Україною на товариську – саме для себе.

Мало спрощень задачі? Ну, тоді тримайте ще. Другий і третій за зоряністю футболісти збірної, Колашинац та П'янiч, були виключені зі складу за порушення режиму. І так сформувалася ситуація, в якій гравцям Арсеналу та Дженоа протистояв незрозуміло хто. Наприклад, Тіно-Свт Сушич , який замінив Колашинаца, розпочав сезон взагалі без клубу – і лише за місяць до гри знайшов собі роботу у другому російському дивізіоні, на Кубані.

До речі про гравців Арсеналу. Петраков перебудував схему: замість одного Шапаренка у творчій частині вийшли Зінченко та Малiновський. Така можливість у нього з'явилася завдяки відходу від трійки центральних захисників: третім зайвим виявився Кривцов. Також тренер прийняв рішення поміняти воротаря: Пятов все ж таки давно сидів у запасі Шахтаря.

З шансів у “драконів” був один-єдиний кутовий, після якого врятував Бущан. Але він відбувся на тлі справжнього шквалу атак та ударів. Ярмоленко провів не найкращий матч, але навіть один із його кіксів став гольовим пасом Зінченку – ну а а Довбик реалізовував справжній буліт. Українська збірна змогла придушити суперника класом та вирвала місце у “справжньому” плей-офф.

Щоправда, радості він нашій команді не приніс.