Єврокубкові протистояння посеред тижня дійсно є тим самим надійним засобом урізноманітнити досі прохолодні весняні вечори, і тому вже за звичним розкладом одразу після матчів Ліги чемпіонів УЄФА ми перейшли до спостерігань за подіями в другому за вагою міжнародному клубному змаганні. Серед переліку команд-учасниць 1/8 фіналу Ліги Європи досі вдається триматись донецького Шахтарю, який після важкого протистояння в рамках попереднього раунду плей-оф проти французького Ренна отримав у суперники лідера поточних чемпіонських перегонів у нідерландській Ередивізі — Феєнорд.

Команда Арне Слота за своєю ігровою моделлю була не схожа ні на жодного зі суперників "гірників", проти яких вони грали під керівництвом Ігора Йовічевіча. Склад "Гордості Півдня", сповнений перспективних виконавців, пропагує далеко не найбільш агресивний атакувальний стиль, роблячи при цьому акцент на вимотування суперників за ходом протистояння. За таких умов "помаранчево-чорні" ще не грали, тож було цікаво дивитись за тим, як вони пораються з цим клопотом.

Перша половина гри проходила ще й у контексті призвичаювання Шахтаря до гри за експериментальної лінії захисту, де навіть у центрі було одразу два шульги. Але "гірники", аби не наражати себе на проблеми, вирішили вчинити хитріше, додаючи в динаміці ще двох футболістів до лінії оборони, і вже проти шістьох опонентів Феєнорду було дійсно важко щось заподіяти.

Фактично не було моментів у команди з Нідерландів до перерви, за винятком поодиноких просування м’яча вбік воріт Трубіна. Проте з іншого боку напад донеччан був не настільки ефективним під час створення протидії володінню м’ячем від суперників, тож "гірники" були позбавлені можливості самостійно створювати небезпеку чужим воротам.

Після перерви ситуація змінилась лише з тієї точки зору, що гравці Арне Слота почали завдавати більшої кількості ударів по воротам, і деякі з них становили дійсно серйозну загрозу володінням Трубіна. Аліреза Джаханбахш помітно виділявся на тлі інших партнерів за командою в плані ініціативи під час розіграшу м’яча, але зрештою індивідуального чи командного успіху так і не досяг, через що його замінили за кілька хвилин до завершення основного часу.

Окрема історія — гравець, який вийшов на заміну іранському нападнику, аргентинець Есекіель Бульяуде, на рахунку якого в підсумку опинитись забитий м’яч. Проте це станеться лише після того, як Феєнорд проґавить момент із переходом ініціативи в атаці на користь суперників, а Ракицький на 79 хвилині не завершить ударом спиною(?) подачу кутового з лівого флангу від Судакова на ближній кут воротарського.

І якщо в той момент поглянути на статистику за створеними гольовими нагодами, то можна було б виключно здивуватись нелогічності цього успіху "гірників" в атаці. Проте нас цей факт виключно тішив. Але щастя було занадто коротким. Феєнорд досяг свого постійними подачами з флангів, і зрештою Ігор Пайшан із правого флангу виконав навіс на дальню стійку на вищезгаданого аргентинського партнера за атакою. Стримувати того мав Лукас Тейлор, але, як і в більшості випадків наприкінці зустрічей у цьому сезоні, вчасно не зорієнтувався в ситуації.

Матч-відповідь поміж нідерландським Феєнордом та донецьким Шахтарем відбудеться 16 березня.

Шахтар — Феєнорд 1:1
Голи: Ракицький, 79 — Бульяуде, 89

Шахтар: Трубін — Тейлор, Матвієнко, Ракицький, Топалов — Степаненко — Зубков (Швед, 77), Бондаренко (Назарина, 90), Судаков (Петряк, 90), Криськів (Джурасек, 62) — Траоре (Келсі, 61).

Феєнорд: Велленройтер — Педерсен (Траунер, 58), Гертрейда, Ганцко, Гартман — Віффер, Кекчю, Шиманські (Пайшан, 74) — Джаханбахш (Бульяуде, 87), Данило, Ідріссі (Ділросун, 74).

Попередження: Віффер