Шахтар у видовищній дуелі розійшовся миром із Марселем

Зимові канікули для футбольних клубів не можуть тривати безкінечно, тому рано чи пізно вони мусять повертатись до проведення офіційних матчів. У випадку з єдиним представником України у весняній частині єврокубків, донецьким Шахтарем, — узагалі значно раніше за інших.

"Гірники" ще восени грали в Лізі чемпіонів УЄФА й посіли в групі з каталонською Барселоною, португальським Порту та бельгійським Антверпеном третю сходинку. Непоганий результат, із огляду на передбачення, що робили різноманітні експерти перед початком групового етапу, проте необхідність брати участь у попередньому раунді Ліги Європи УЄФА це не знімало.

І тут донеччан відверто не пошкодував процес жеребкування, за підсумком якого їм у суперники дістався французький Марсель, і оскільки "провансальці" вже були учасниками другого за силою змагання в клубному європейському футболі, то двоматчева дуель розпочиналась із Гамбурга, де місцевий Фолькспаркштадіон був номінально домашньою ареною "гірників".

Усі ми знаємо, що взимку в Україні в футбол на офіційному рівні не грають, і лише за декілька днів має відновитись наш чемпіонат. А французи, певна річ, у цей час невтомно проводять матчі то Кубка Франції, то Ліги 1, у залежності від чого ігровий тонус їхніх представників або просто вище, або надзвичайно вище за наші колективи. Це очевидний момент, про який знову багато говорили, але що ж насправді ми побачили на поле в першому таймі.

Та, власне, ніякої різниці не було поміж Шахтарем із двома місцями павзи за плечима та Марселем із матчем чемпіонату минулими вихідними. Свій значний внесок у гру робив, хіба що, невпинний дощ, який у Гамбурзі в цю пору настільки звичне явище, що місцеві вже його не помічають. Але на півдні Франції про таку погоду не знають, і тому вийшли на поле чи то з короткими шипами, чи то просто були не готові до того, що по полю можна так ковзати замість гри в футбол.

І одразу почались невимушені помилки. Хоча ні, саме на третій хвилині Шахтар дуже круто оточив Марсель у пресингу всередині чужого штрафного, підсумком чого стала передача Кондогбія точно в ноги Зубкову, але той лише перевірив реакцію Лопеса ударом під поперечину. "Провансальці" такого старту від "гірників" точно не очікували й через це почали нервувати. А де Марсель нервує, там починаються негаразди в побудові гри команди.

Зрештою, усе звелось до того, що французи майже не тримали м’яч у себе в ногах, а Шахтар постійно пересмикував темп й через вертикальний футбол оминав блок від суперників. А посеред першого тайму в команди Пушича взагалі поцупили чистий гол. На 27 хвилині Балерді збив Зубкова перед власним штрафним у момент передачі, бельгійський арбітр Ерік Ламбрехтс це бачив, а тим часом Сікан у центрі штрафного скористався помилкою на м’ячі від Лопеса й викотив на порожні для Егіналду. І що? Правильно, саме час давати свисток і скасовувати чистий гол Шахтаря.

У тому епізоді аргентинський захисник отримав своє попередження, яке, як показав подальший хід подій, мало б стати для нього одним із обов’язкових двох, але й тут арбітр чого пошкодував захисника Марселя як за фоли, так і за відверту неповагу до його колег під час словесних зіткнень. Та й грубощів від гравців Марселя було чимало, тож дивний підхід бригади рефері к оцінки ситуацій викликав відверте нерозуміння.

Тим часом дощ потрохи вщухав і ми пішли на другий тайм, початок якого Шахтарю взагалі не вдався. Просто грали погано в захисті футболісти Пушича й зрештою суперники таки оформили забитий м’яч. Упустили Обамеянга під час прострілу Клосса з правого флангу — тож виймайте 0:1, і грайте далі.

Проте не все так погано було — "гірники" миттєво відігрались за підсумками невдалих дій того ж таки французького захисника у власному штрафному, тож Марсель знову був змушений щось пропонувати в атаці, а виходило в нього не надто й багато чого. Усе зводилось до останніх хвилин протистояння й вони точно потішили вболівальників, які не звикли завчасно залишати власні місця.

90 хвилина. Правий фланг захисту Шахтаря, де тоді вже працював Гочолеішвілі, помилився під час роботи проти Обамеянга й той виконав простріл під розстріл воріт Різника для свіжого Ндіає. Проте й донеччан знайшовся власний герой — Егіналду таки дострибався в чужому штрафному й завершив чи не єдину вдалу подачу від Зубкова в цьому матчі. До речі, бразилець міг і ще один подібний гол згодом покласти, але то було б уже занадто. Нічия — оптимально, якщо не враховувати відверту дичину в рішення головного арбітра.