Коли на початку сезону після чергового вильоту з еліти керівництво команди декларувало  швидкий підйом наверх, на Закарпатті ніхто не здивувався. Навпаки, заяви подібного роду сприймалися як належне з приставкою "обов’язкової програми". "Ліфт в дії", - горланили вболівальники на форумах та спортивних сайтах. І як би не образливо для фана Закарпаття не звучало це умовне слово "ліфт" на початку сезону, сьогодні його згадують з ностальгією."Ліфт" зламався, і судячи з усього, без капітального ремонту не обійтися. Зміни назріли в усіх ланках – починаючи від "вахтера", закінчуючи складними металічними конструкціями та пасажирами морально виснаженого механізму. 
 
Сильно не заглиблюючись у деталі кухні закарпатського футболу, відзначимо що Закарпаття "барахлило" давно. І проявлялося це хоча б тому, що на команду не ходять. Важко назвати Ужгород не футбольним містом, однак та горстка з тисячі вболівальників на домашні матчі відверто вказували на хворобу. А от чию – чи то клубу, як доволі замкнутої структури, чи то самих вболівальників, нехай розбираються трохи вище. Не допомагала навіть тренерська рука веселого Ігоря Васильовича Гамули, якого так люблять на теренах українського інтернет-простору, і не дуже  в найзахіднішому місті України. В жодному разі не принижуючи тренерські таланти Гамули, скажу лише, що в Ужгороді йому чомусь не пішло. І якщо в УПЛ команда виглядала  відповідно власним амбіціям, то в першій лізі все було інакше. Суперники доволі швидко второпали, що з фаворитами не те що можна, а потрібно грати. І до речі, перемагати. 
 
Знаючі люди кажуть, що в Ужгороді чи не найвищі заробітки серед усіх команд першої ліги. Але ми не будемо рахувати гроші в чужих гаманцях. Втім на рахунок професіоналізму та сумлінного ставлення до своїх обов’язків  у прихильників Закарпаття до власних футболістів претензії були. Доречно пригадати слова нового коуча Закарпаття Олександра Севідова на першій прес-конференції, де він серед іншого сказав: "В мене склалося враження, що окремі гравці тут всім задоволені – хороше чисте невелике місто, гарні люди, красиві дівчата, добре харчування, помірні ціни, близькість кордону. Чого ж не грати…" Пізніша тональність тренера носила явно категоричний характер (після поразки вдома від Кримтеплиці): "Такого катастрофічного фізичного стану футболістів не бачив давно. Як вони готувалися взимку до сезону, не розумію… Гравці просто стоять. Сьогодні декілька гравців не те що грали, вони допомагали грати супернику". 
 
Взагалі, за словами Севідова, те, в якому стані він прийняв команду, його шокувало. Не менше шокували результати команди при новому наставнику – з шести поєдинків команда програла в чотирьох. Виражаючись термінами з дзюдо – іпонном! В Ужгороді почали жартувати, тут не так про УПЛ думаєш, як про збереження прописки у першому дивізіоні. Слов’янське "кто виноват  и что делать?" повисло над екологічно чистим повітрям Закарпаття у формі риторичного запитання. Оргвисновки від усіх зацікавлених учасників процесу стартували. Севідовим були виставленні на трансфер загалом сім основних футболістів команди, серед яких несподівано опинилися капітан Бабенко та нападник Давидов. 
 
Але не одними футболістами. Глобальні зміни очікуються і серед керівництва клубу. Логічність дій власника не підлягають сумніву. Клубна система Закарпаття – заплутана ієрархія, влізати в яку немає жодного бажання. Скажу лише, що трансферна політика клубу в останні роки носила стихійно-загадковий характер. Щосезонне оновлення складу, поява над вікових персонажів створювали  серед вболівальників середовище  запитань, ніж відповідей. Кого це цікавило? Кажуть, перший  віце-президент вже покинув Ужгород…
 
Узагальнюючи проблему, бачаться дві основні причини тієї ситуації, що склалася. Безсистемність у селекції, та провал зимової підготовки. Чим команда займалася, до прикладу, на зборах в Туреччині, досі не ясно. Не потрібно бути футбольним експертом, щоб побачити очевидну фізичну неготовність команди до сезону, катастрофічні проблеми в захисті. Не зайвим буде згадати середній вік гравців клубу, який наближається до цифри 29. Чи не забагато досвіду? В другій половині чемпіонату, Закарпаття перемогло тричі, в більшій мірі лише за рахунок індивідуальної майстерності окремих виконавців. Більше того, те саме ми бачили ще восени, коли команда лідирувала в турнірі. 
 
Закарпаття  влітку очікує нова революція, факт вирішений. Хочеться вірити, на цей раз – справжня. До завершення чемпіонату залишилося чотири тури, і не дивуйтеся якщо закарпатці знову програватимуть. Наразі, в команді залишилося 19 футболістів основної обойми, і в 13-х з них закінчуються контракти. З основною масою з цих футболістів Севідов працювати не бажає. Поки карт-бланш від власника новий коуч тримає міцно, і своє завдання розуміє чітко. Приходиться все будувати практично з нуля. І те, що Ужгород  затримається на кілька сезонів в першій лізі не повинно дивувати. "Команда буде омолоджуватися", - каже Севідов. А от ким – чи то футболістами умовної Кримтеплиці, чи то молодими даруваннями закарпатського футболу, яких так хочуть бачити прихильники клубу, покаже час. 
 
Олександр Сабадош, спецiально для Football.ua