Можемо підбити підсумки, що за час червневої міжнародної кампанії національна збірна України провела дві важкі офіційні гри. Однак кожна з них було такою в зовсім різному контексті. Різниця в статусі поміж нашою командою та Мальтою була очевидною, і саме тому всі очікували ледь не на нищівний розгром опонентів. А воно вийшло якось інакше в підсумку.

Насправді, команді Сергія Реброва за сукупністю факторів мало в чому можна дорікнути. "Синьо-жовтим" не вистачало лише трохи до реалізації власних гольових моментів, тоді як проблеми в захисті були радше спалахами невдалих дій окремих виконавців, аніж системними недоліками. Зрештою, були здобуті важливі три очки, тож тепер виключно від нашої команди залежатиме доля перепустки на Євро під час вересневих матчів проти Італії та Англії. Було завдання заробити шість очок — його хлопці виконали, а все інше ще можна виправити.

За підсумками голосування за підтримки спонсора збірної України ТМ Львівське приз "Лев матчу" у грі проти Мальти отримав півзахисник нашої національної команди — Віктор Циганков, який цього разу знову спробував себе в змішаній ролі атакувального півзахисника, розташованого ближче до центрального нападника..

Цей матч виявився геть не легкою прогулянкою для будь-якого виконавця нашої національної команди, однак тоді, коли забивати у ворота суперників так і не виходило, представник каталонської Жирони взяв на себе відповідальність у вирішальний момент. Із огляду не невдачу Андрія Ярмоленка, Циганков просто не мав права схибити під час виконання одинадцятиметрового й зрештою впорався зі збереженням психологічної рівноваги. Але й окрім цього моменту з пенальті перед Віктором виникало чимало викликів за ходом гри й навіть у складних ситуаціях він усе одно залишався в повному порядку.

Football.ua оцінює гру футболістів збірної України у матчі на стадіону ім. Антона Малатінскего (за 10-бальною шкалою).

Україна

Анатолій Трубін — 6,0. Було б дуже дивно, якби в цьому матчі воротар збірної України постійно перебував у телевізійному кадрі. На щастя, дійсно серйозним переляком ми обмежились лише під час удару Джонса під завісу першого тайму, а ще Трубін врятував нас від пострілу Янкама в другій половині гри одразу після першого пенальті. Решту часу м’яча біля наших воріт або взагалі не було, або частка воротарських обов’язків була мінімальною.

Юхим Конопля — 6,5. Виступ Олександра Тимчика в матчі проти Німеччини став свого роду еталонним для правого захисника збірної України на час усієї червневої кампанії. Щоправда сам гравець Динамо потім недотягнув до власних показників у Північній Македонії, а тому представник донецького Шахтаря отримав свій шанс на повноцінний матч проти Мальти. І Конопля дуже добре розпочав протистояння з агресивної позиції в атаці, однак потім більше був зосереджений на посиленні нашого захисту під час спроб суперників контратакувати.

Сергій Кривцов — Ілля Забарний — 6,0. Матвієнка посунули з центральної ланки захисту, проте не на лаву для запасних, як хотіли багато вболівальників, судячи з коментарів. На місце Миколи натомість поставили вже колишнього "гірника" та майбутнього одноклубника Ліонеля Мессі Кривцова, який цілком упорався з обсягом завдань. Забарний тим часом просто залишався собою — спокій, урівноваженість та мінімальна кількість невдалих дій. Не той матч, аби дійсно перевірити потужність цієї пари.

Микола Матвієнко — 5,0. Персональні вболівальники та гейтери захисника нашої збірної мали можливість відшукати його на лівому фланзі цього вечора. Ребров, вочевидь надихнувшись виступом Матвієнка в Шахтарі в заключних матчах сезону, вирішив спробувати його в цій зоні. І якщо в плані підключень до атаки на адресу Миколи в підсумку питань особливих немає, то його дії в захисті знову викликали чимало нарікань. Вийшло в підсумку так, що він просто підігрів місце для Миколенка в першому таймі.

Руслан Маліновський — 6,0. Відхід із Аталанти, спроби закріпитись у Марселі — цей сезон для Маліновського видався дуже складним, і в підсумку багато вболівальників справедливо сходяться на думці, що Руслан "уже не той, що був раніше". У його виконанні цього вечора ми побачили лише один фірмовий момент — гармата з дальньої відстані, якою вдалось шокувати свіжого Метью Грека в рамці воріт, однак більше відзначити, напевно, нічого.

Віктор Циганков — 8,0. Нове місце на полі, нова роль у команді, і, напевно, більша вага в роздягальні — саме таким чином наразі бачиться найближче майбутнє Циганкова, якщо він і надалі прогресуватиме такими темпами. Той, хто провів зимове трансферне вікно чи не з найбільшою користю для своєї кар’єри.

Тарас Степаненко — 7,0. Точно не в грі проти суперника рівня Мальти можна було перевірити дії опорного півзахисника відносно захисту власних воріт. Розумів це й Степаненко, тож у другому таймі ми вже від самого початку бачило його у високій позиції. А іноді й у дуже високій, завдяки чому вдалось заробити перший пенальті. Тарас за гру назбирав дій у захисті зовсім трохи більше, аніж на чужій половині, тоді як йому знов не можна було дорікнути за участь у боротьбі.

Георгій Судаков — 6,0. Щодо виступу одного з найбільш перспективних наших виконавців, то в цьому матчі Судакову мало що вдавалось в атаці, бо за кількістю втрат м’яча він випередив кожного гравців збірної України. Були проблеми й із виконанням передач на загострення до чужого штрафного, однак потім Георгій якось надолужував це в єдиноборствах, тож сильно недоліки очі не муляли.

Андрій Ярмоленко — 6,0. Чи був це той самий день, коли позиція лідера команди саме в ігровому плані під Ярмоленком хитнулась остаточно? Цілком можливо, що так, бо не було в цьому матчі такої дії Андрія, яку б Віктор Циганков не виконав би на кращому рівні. Зокрема, це стосувалось і пробиття пенальті, а, відповідно, і психологічної складової. Звісно, капітан на те й має настільки поважний статус, щоб за кожну свою похибку потім відпрацьовувати, проте чи довго протримається цей баланс противаг

Владислав Ванат — 6,5. Нападник збірної України міг швидко відкрити рахунок, після чого сценарій гри міг би бути геть іншим, але трохи не вистачило вдачі. Після цього Ванат витратив чимало зусиль для того, аби допомагати партнерам у пресингу й кілька разів суперники дійсно помилялись під його тиском. Хтось скаже — знову не забив, хоча й мав нагоди. Однак із таким обсягом сумлінної роботи на полі колись має пощастити трошки більше.

Віталій Миколенко — 6,5. Коментувати різницю у враженнях від гри Матвієнка в першому таймі та появи Миколенка в другому немає жодної потреби — просто інший рівень футболу. Жодної програної боротьби, сміливі спроби ударів та постійні намагання загострити всередині чужого штрафного. А якби й партнери ще були б трохи вправнішими біля воріт, той результативні передачі на себе не змусили б чекати.

Віталій Буяльський, Артем Довбик — 6,5. Одночасна поява пари атакувальних виконавців нашої команди була дуже слушно, адже вже незабаром вони створили момент для другого пенальті в широкому трикутнику з Миколенком. Цікаво, що Довбик за ті півгодини гри, що мав у своєму розпорядженні, навіть до м’яча діставався трохи частіше, аніж Ванат за годину до цього. Буяльський натомість, хоч і не був залучений у глибину розбудови наших атак, як Маліновський до нього, однак саме на в заключній фазі був близький до успіху.

Сергій Сидорчук, Олександр Сваток — тактична пара замін із метою затягнути ігровий час та збити темп протистояння. Лише вихід Сидорчука можна було прирівняти до бажання Реброва трохи змінити ігровий малюнок на більш захисний варіант.

Бажаєте дізнаватися про головні футбольні новини першими? Підписуйтесь на наш канал у Telegram! Слідкувати за нашим сайтом ви також можете у Facebook, Instagram та Twitter.