Видовищна подія у вигляді заключного дня Ліги націй УЄФА добряче зарядила нас емоціями під час відпочинку поміж двома матчами національної збірної України у відборі на чемпіонат Європи-2024 в Німеччині. Та й справді, після виїзду команди Сергія Реброва до Скоп’є на гру проти Північної Македонії (3:2) потрібно було пройти певний "детокс", оскільки побачене в тому матчі відверто не вражало.

Утім, головне завдання "синьо-жовтих", яке полягає у кваліфікації на міжнародний форум, що запланований на наступне літо, ніхто не скасовував, а за розкладом у нашої команди була гра проти Мальти в рамках четвертого туру. Вона відбувалась на до певної міри незвичній для нас арені Антона Малатінскего в словацькому місті Трнава, тож у матчі проти "хрестоносців" Україна до певної міри ще й випробовувала нову тимчасову домівку.

І, звісно, ротація в стартовому складі від тренерського штабу не змусила на себе довго чекати, адже ми грали третій матч фактично за тиждень. Це дозволило там позбавитись фактору фізичного виснаження, хоча й натомість певний час пішов на набуття додаткової зіграності. Утім, усе могло бути вирішено вже на перших хвилинах виключно за рахунок індивідуальної майстерності та пострілу Ваната з центру штрафного низом під воротаря, але той парирував загрозу на кутовий.

Україна непогано розкривалась у власних широких розіграшах на чужій половині й навіть здавалось, що перевага набуває таких розмахів, що нею обов’язково ось-ось маємо ми скористатись. Однак це враження виявилось де в чому помилковим, адже поступово команда Реброва почала втрачати темп. Та навіть більше — суперники перетворювали власні поодинокі виходи на нашу половину на повноцінні гольові моменти. Як, наприклад, було в ситуації з ударом від Джонса злету посеред першого тайму.

Чи бентежило це вболівальників "синьо-жовтих"? Звісно, що так, бо відчувався брак гольових ситуацій біля чужих воріт, а отже й напруга з кожною наступною хвилиною виключно збільшилась. Дійшло до того, що в певний момент почало здаватись, що просто немає, за рахунок чого дотискати опонентів. Аж раптом відбулось прикре зіткнення поміж Ванатом та воротарем Мальти у воротарському, яке для Генрі Бонелло завершилось візитом до лікарні з підозрою на перелом руки.

За підсумками голосування за підтримки спонсора збірної України ТМ Львівське приз "Лев матчу" у грі проти Мальти отримав півзахисник нашої національної команди — Віктор Циганков, який цього разу знову спробував себе в змішаній ролі атакувального півзахисника, розташованого ближче до центрального нападника..
Цей матч виявився геть не легкою прогулянкою для будь-якого виконавця нашої національної команди, однак тоді, коли забивати у ворота суперників так і не виходило, представник каталонської Жирони взяв на себе відповідальність у вирішальний момент. Із огляду не невдачу Андрія Ярмоленка, Циганков просто не мав права схибити під час виконання одинадцятиметрового й зрештою впорався зі збереженням психологічної рівноваги. Але й окрім цього моменту з пенальті перед Віктором виникало чимало викликів за ходом гри й навіть у складних ситуаціях він усе одно залишався в повному порядку.

Тим часом на поле з’явився ще менш досвідчений Метью Грек, чим ми обов’язково мусили скористатись. Але вже в другому таймі, оскільки час першої половини гри раптово сплив. Ребров одразу після перерви не робив замін і в цьому дійсно не було нагальної потреби. Ставка була зроблена на наполегливість наших виконавців, і зрештою вони спромоглись влаштувати навалу на чужі ворота, яка на 50 хвилині завершилась ударом Степаненка з близької відстані в руку Жану Боргу.

Це був пенальті, на який ми чекали аж дві хвилини перегляду VAR невпевненим у собі французьким арбітром, але, коли все ж таки дочекались остаточного рішення, то Ярмоленко пробив у поперечину. Шок? А як же! Тоді настав дуже важкий момент, коли гра могла піти взагалі не за нашим сценарієм, бо навіть удар по воротах Трубіна суперники встигли завдати.

Але вийшло так, що збірна Україна відновилась психологічно дуже швидко та створила ще один привід для призначення пенальті вже на 69 хвилині. Ярмоленко тоді "вибачився" перед партнерами, підставившись під фол Жана Борга в центрі штрафного й одразу передав право на виконання покарання Циганкову. У того нерви теж грали дай Боже, проте удару в лівий кут це не завадило.

Команда Реброва вийшла вперед за рахунком та остаточно перехопила ініціативу. Далі потрібно було тільки нарощувати власну перевагу, чим ми й займались увесь час до фінального свистка, проте на рахунок це так і не вплинуло. Суперники обрали шлях більш ретельного захисту, тож майже нічого не дали нам створити, але й самі натомість обмежувались просуванням лише до центральної лінії. Однак усе одно було трохи нервово.

У наступному турі збірна України прийматиме Англію, а Мальта зустрінеться вдома з Північною Македонією. 

Україна — Мальта 1:0
Голи: Циганков, 72 (пен.)

На 52-й хвилині Андрій Ярмоленко (Україна) не забив пенальті (поперечина).

Україна: Трубін — Конопля, Кривцов, Забарний, Матвієнко (Миколенко, 46) — Ярмоленко (Сидорчук, 81), Степаненко, Маліновський (Буяльський, 63), Судаков — Циганков (Сваток, 90+5) — Ванат (Довбик, 63).

Мальта: Бонелло (М. Грек, 45+3) — З. Мускат, С. Борг, Ж. Борг — Мбонг, Янкам, Гійомьє, Теума (Дж. Грек, 87), Камензулі — Джонс (Дімек, 62), Нвоко (Сатаріано, 46).

Попередження: Ванат, Маліновський — Ж. Борг, С. Борг.