Ренн — Шахтар. Наші оцінки

За цей тиждень здавалось, що навіть емоції після першої зустрічі донецького Шахтаря та французького Ренна у Варшаві не встигли себе вичерпати, аж раптом нам надали змогу спостерігати за настільки видовищним протистоянням із додатковим часом, динамічним сюжетом та запаморочливою серією пенальті. Це були дві дуже важкі гри, проте "гірники", і весь український футбол разом із ними, вийшли переможцями, тоді як представникам Ліги 1 можна тільки подякувати за відмінне суперництво в суто спортивному дусі. Ігор Йовічевіч, за умов наявності кадрових проблем, не злякався робити радикальні зміни як поміж двома частинами дуелі, так і за ходом овертаймів, і зрештою саме його команда святкувала успіх.    

Football.ua оцінює гру футболістів донецького Шахтаря у матчі на стадіоні Роазон Парк (за 10-бальною шкалою).

Шахтар Донецьк

Анатолій Трубін — 10,0. Юний воротар донецького Шахтаря й раніше рятував свій рідний клуб від великих неприємностей у цьогорічній єврокубковій кампанії, проте цього разу це був справжній ярмарок талантів у виконанні Трубіна. Він вистояв під зливою пострілів суперників на початку гри, після чого періодично підчищав огріхи власних партнерів, і зрештою виграв серію пенальті з трьома відбитими ударами. Якщо починати вишукувати його дрібні помилки за ходом матчу, то, певна річ, щось і можна буде знайти. Проте чи є в цьому сенс після такого виступу?

Юхим Конопля — 7,5. Правий захисник "гірників" поступово набирає ваги в колективі, і як же його не вистачатиме команді в першому матчі наступного раунду плей-оф Ліги Європи! Конопля заробив свою картку, проте це була чи не єдина відчутна помилка в його виконанні, тоді як у другому таймі він узагалі міг позбавити нас овертаймів, проте трохи не пощастило з ударом повз Манданда. Довелось тягнути команду вже безпосередньо в серії, і саме психологічна атака Юхима після вдалого пострілу, як здавалось, надломила Ренн остаточно.

Валерій Бондар — Микола Матвієнко — 6,0. По першому матчу проти Ренна до центру захисту Шахтаря було мало запитань, але в звітній зустрічі до кожного з пари Бондар — Матвієнко вже можна висувати серйозні претензії. І якщо Валерія радше не впорався з нервами в серії та кількох епізодах контроль м’яча у власних ногах, то Микола, та ще й із капітанською пов’язкою, ледь не поховав сподівання власної команди в цих пекельних овертаймах. До речі, уже не вперше в цьому сезоні Матвієнко програє саме в швидкісних дуелях своїм опонентам — не найліпша характеристика для можливого трансферу до великого клубу.

Богдан Михайліченко — 6,5. Лівим захисником Шахтаря в цьому матчі суперники все ж таки вирішили опікуватись більш щільно, через що вільного місця для просування в атаці в Михайличенка майже не було. А від того й не було приводів для виконання фірмових передач до штрафного, а натомість пропонувалось багато боротись проти невгамовного Доку. Чимало проблем створив бельгієць усьому захисту "гірників", тож не дивно, що Богдан зрештою не був настільки помітним, як тиждень до цього.

Тарас Степаненко — 8,0. Безкомпромісний боєць опорної зони Шахтаря та головний натхненник команди цей матч провів на надзвичайно високому рівні. Що вже й казати, якщо навіть проти швидкісного Доку Степаненко радо міг знайти в своєму арсеналі хірургічний підкат. Проте ціна цих дій у підсумку може виявитись неспівставно високою — якщо обережні здогадки справдяться, то його травма — не що інше, як розтягнення пахових м’язів. А тут уже й перший матч 1/8 можна ставити під питання за такого розвитку подій.

Олександр Зубков — 7,0. Розлюченим виглядав Зубков, коли його наприкінці другого овертайму замінили на абсолютного дебютанта Келсі, проте навряд чи хтось зможе дорікнути Олександру в плані обсягу виконаної роботи. Правий фланг як атаки, так і захисту Шахтаря обслуговувався в повному обсязі, хоча й суперники намагались постійно перебувати десь неподалік, щоб не вийшло таких діагоналей, які мали місце в першій зустрічі. Звісно, що іноді доводилось ризикувати з передачами, тому й відсоток удалих дій такого штибу (71%) в Зубкова може трохи спантеличити на загальному тлі.

Артем Бондаренко — 7,0. Для тих уболівальників Шахтаря, хто бачив гру центрального півзахисника на зимових зборах, ці матчі проти Ренна у виконанні Бондаренка можуть здатись навіть де в чому прісними. Левова частка уваги з його боку приділялась допомозі Степаненку в стримуванні суперників, тоді як на атакувальні дії подекуди просто не вистачало часу, оскільки донеччани долали захист суперників без затримки в центральній зоні. Та навіть тих самих стандартів Артему майже не давали виконувати на чужій половині.

Георгій Судаков — 6,5. Перша половина сезону у виконанні півзахисника Шахтаря була такою, що здавалось, нібито після трансферу Михайла Мудрика саме він буде наступним лідером команди. Проте наразі Георгій розпочав із низького старту, а цей матч він радше провів у ролі тіньового диспетчера, нехай і з високою якістю індивідуальних дій.

Дмитро Топалов — 7,0. Відсутність Дмитра Криськіва в заявці на звітну зустрічі — ледь не найголовніше питання після оголошення вибору Йовічевіча до початку матчу. Рівно на стільки ж інтимне при цьому, як і відсутність притомних фотографій із його участю на клубних ресурсах після інтерв’ю зі скаргами на брак ігрового часу. Проте інтриги потрібно було відсунути трохи в бік у цей надвідповідальний вечір, і звернути натомість увагу на Дмитра Топалова, якого випустили закривати лівий фланг атаки та допомагати в захисті.

І якщо вболівальники не бачили матчі Шахтаря на зборах, то Топалова нині награють ще й лівим захисником, що за умов дискваліфікації Михайліченка ще може знадобитись у майбутньому. А ти часом Дмитро вийшов на проблемну позицію, зіграв цілком пристойні 79 хвилин, постійно перебуваючи в полі зору, і з рештою його поміняли на Джурасека через утому.

Лассіна Траоре — 6,5. Черговий важкий матч для форварда-одинака Шахтаря, якому знову довелось на самоті нав’язувати суперникам боротьбу за м’яч. І якби в першому таймі його гол зарахували, то Ренн був би прибитий морально настільки, що ця зустріч узагалі б мала перспективи стати миттю слави для Лассіни. Але натомість він знову застряг у протиборствах, після серії яких його зрештою замінили.

Невен Джурасек — 6,5. Йовічевіч трохи наплутав карти, коли випустив свого співгромадянина на заміну в завершальній фазі основного часу, бо Джурасек, як здавалось, узагалі не мав чіткої прив’язки до позиції на футбольному полі, з’являючись по обидва боки атаки Шахтаря. І якщо його незграбні зроби пробити з відскоків перед чужим штрафним радше викликали нервову посмішку, то подача з лівого флангу, яка завершилась автоголом суперника, стала ключовим моментом усієї двоматчевої дуелі.

Данило Сікан — 4,0. "Що його казать, якщо воно канєшно". Додати до оцінки дій нападника Шахтаря, який вийшов на заміну під завісу основного часу, банально нічого. Потрібно лише хапатись за голову, коли перераховуєш моменти, які мав Сікан безпосередньо за ходом гри, проте жодним із них не скористався. А щодо серії пенальті та влучання в поперечину, то це вже прірва в психології, із якою, за умов появи ТАКОГО Келсі, Данило буде боротись у глибокому резерві.

Єгор Назарина, Кевін Келсі — поява опорного півзахисника була вимушеною опцією у відповідь на пошкодження в Тараса Степаненка, а тому й доволі несподівано було побачити Назарину першим номером під час пробиття пенальті в серії. Більше за це здивував тільки дебют "зимового" венесуельського новачка, що було справжньою авантюрою у виконанні Ігора Йовічевіча.

Але ж спрацювало! Келсі стягнув на себе увагу захисників під час автоголу у виконанні Белосяна, а потім поставив масну крапку в запаморочливій лотереї. І якщо в нього у 18 років стільки впевненості в своїх силах, то що на нас очікуватиме далі?