Матеріал підготовлено за підтримки Parimatch Ukraine. Parimatch Ukraine – народжена в Україні перша ліцензійна онлайн беттінг-компанія та найбільший інвестор у розвиток спорту.

Як можна радіти життю, коли стільки заборон?

Не в грошах щастя. Цей вислів якнайкраще описує катарців. За три дні Мундіалю ще жодного разу не побачив посмішку на обличчі місцевих. Здавалося, Чемпіонат світу з футболу – таке свято, раз у житті – радійте, посміхайтеся, веселіться, але куди там.

Однак мусульмани самі створили собі перешкоди. Через суворі правила Корану. Під публічною забороною: споживання алкоголю, відкритий прояв почуттів, навіть поцілунки, відкриті частини жіночого тіла, нецензурні висловлювання, фото- та відеозйомка людей без їхнього дозволу, прослуховання гучної музики, неповага до національної спадщини та релігії, демонстрація нетрадиційної орієнтації.

Жінки не можуть бути залучені до політичного життя країни і, як правило, більшість з них є неписьменними. В університетах жіночі кампуси відокремлені від чоловічих. Жінки в Катарі повністю закривають обличчя і тіло після весілля. У мечетях жінки та чоловіки користуються різними входами.

Всі фільми у мусульманських арабських країнах цензуровані: вирізають усі сцени, де є якийсь дотик між чоловіком і жінкою, де є звичайні обійми. У Досі є лише один театр. У мусульманському світі театри непопулярні, адже це лицедійство, яке суперечить їхній релігії. Місцеві віддають перевагу кінотеатрам, які є майже у кожному торговельному центрі.

Катар менший за Закарпатьску область

У Катарі мешкає майже три мільйони осіб, понад два мільйони – чоловіки, жінок утричі менше. Чистокровних місцевих катарців лише 15%, тому вони вважають самих себе національною меншиною. Решта – ті, хто приїхали на заробітки з інших країн, найчастіше з Індії, Пакистану, Бангладеш, Непалу, Філіппін, Шрі-Ланки.

У Катарі не зустрінеш жодного жебрака. Безхатченків немає від слова "зовсім". Кожен громадянин, кожен іноземець – на долоні в уряду. Кожен іноземець повинен мати спонсора. У якості спонсора виступає зазвичай університет або роботодавець. Нелегалів бути апріорі не може.

Наразі Катар – найбагатша країна світу, вона займає дуже маленьку площу, і на карті її знайти непросто. Ще б пак – за площею вона навіть менша за Закарпатську область і трохи більша за Чернівецьку. Катар четвертий у світі за запасами природного газу. Катар експортує дуже багато нафти та нафтопродуктів. Саме завдяки цьому країна здійснила великий стрибок уперед. Усе необхідне для життєдіяльності людини Катар імпортує з інших країн світу. Сільське господарство задовольняє лише 10% потреб населення.

До того, як до країни потекли нафтодолари, життя в Катарі було надзвичайно складним, чоловіки вирушали у море на довгий час задля небезпечного полювання за перлинами. Ця робота забирала життя багатьох.

Тепер люди у Катарі живуть у розкоші, матеріально забезпечені. Але такі ж нещасливі. Бо щастя не купиш за гроші. І цей вислів якнайкраще описує катарців. Бідні сенегальці чи бразильці куди щасливіші за заможніших шейхів. Ви б чули, як вчора упродовж двох годин без зупинки сенегальці відплясували на стадіоні.

Навіть діти не вміють радіти життю

Потрапивши у караван джипів місцевих, що прямували на матч-відкриття, помітив декілька притаманних рис шейхів. Від сидячого способу життя вони майже всі із зайвою вагою. І з покерфейсами, наче життя над ними познущалося. Тут навіть діти не вміють радіти дитинству.

Багатство не вирішило проблем катарців. Так, вони пересіли з верблюдів на джипи, створили комфортні умови для життя, але природу не обдуриш. Точніше, клімат. Він де-факто і робить катарців такими, якими вони є. Як би ти не облаштував все кондиціонерами та не обдував себе, людина вийшла з природи і має проводити час, дихаючи повітрям. А в Катарі його обмаль. І це єдина річ, якої не купиш за гроші.

Тому нам, українцям, треба радіти такому подарунку долі, як благодатний клімат. Знаєте, я живу в Броварах поруч з лісом і мої легені переповнені киснем. Опинившись у Катарі, я відчуваю себе рибою, яку винесло на берег. Кисню постійно не вистачає, дихається надважко, рівень енергії вкрай низький. Дякувати, в Катарі я лише гість на місяць.

Ось чому катарці без посмішок. І саме в цьому причина, чому на арені «Аль-Байт» під час матчу-відкриття з Еквадором місцеві виглядали аморфними й змученими. Вони просто не вміють радіти сонцю, так я роблять це бразильці чи еквадорці, які й створювали атмосферу на стадіоні в день відкриття. У них сонце інше. Не таке пекуче. І приносить радість. Катарцям сонце створює лише проблеми.

Заряджай на Чемпіонат світу разом із Parimatch Ukraine!

 

Валерій Пригорницький з Ер-Райяну