Розповідаємо про найбільш якісні підсилення італійських колективів.
Італія зазвичай не радує нас такою кількістю дорогих трансферів із шаленими грошима, як, наприклад, Англія. І при цьому кожного року італійський футбол підсилюють нові цікаві виконавці, а подекуди сенсаційні переходи трапляються всередині самої Серії А.
Зазначимо, що цього літа чемпіонат Італії поповнився одразу трьома гравцями донецького Шахтаря — Додо (Фіорентина), Марлоном (Монца) і Маркосом Антоніо (Лаціо).
Їх, звісно, ми не включили у наш суб'єктивний (такий і тільки такий) текст про десятку найкращих і найцікавіших трансферів літа, проте вважаємо за необхідне вам нагадати — СеріАл став більш українським! А також радимо почитати наш окремий текст, присвячений перспективам Антоніо у Лаціо.
До слова, про українське в Італії, Віктор Коваленко у серпні відправився у нову оренду до Спеції, з якою підпише повноцінний контракт, якщо "орлята" збережуть прописку в еліті. Що стосується Руслана Маліновського, то він так нікуди й не поїхав із північного, проте вельми сонячного Бергамо. І це прекрасно.
А сьогодні у нас — найбільш вишукані десерти. Люди, які покликані робити італійський футбол смачнішим і якіснішим, котрі цього літа змінили клубну прописку.
Один із найбільш неочікуваних трансферів. Чутки щодо Деста ходили на рахунок МЮ, але ніяк не Мілану, до якого американець приєднався в останній день трансферного вікна.
Свою роль тут зіграла важка травма Алессандро Флоренці. Навряд "россонері" брали би третього правого оборонця, особливо враховуючи їхнє вміння рахувати гроші. А так — вимушена міра.
Наразі беззаперечне місце першого номера на позиції правого вінгбека належить Давіде Калабрії, проте у 21-річного футболіста є всі якості, аби як мінімум поборотися за право грати у стартовій одинадцятці. Насичений календар та тяжка робота на тренуваннях обов'язково дадуть про себе знати.
Дебют, до речі, стався. У грі Ліги чемпіонів проти Зальцбургу Дест по ходу гри замінив самі розумієте кого.
Протягом довгих років Андреа Белотті був символом слова "пересидів" в італійському футболі. Ну гаразд, ділив першу сходинку з Доменіко Берарді.
Торіно мав можливість заробити на Белотті великі гроші, наприклад, влітку 2017, коли Андреа забив 26 голів у Серії А. Або пізніше кожного трансферного вікна. Проте Торіно постійно чекав кращої пропозиції за ті, які є, і вважав Белотті життєво необхідним для команди.
Як підсумок — форвард пішов безкоштовно у 28 років, так і не ставши іконою клубу. Приєднався до Роми Андреа лиш наприкінці трансферного вікна (чекаючи відходу Шомуродову, який так і залишився у Римі), двічі виходив на заміни, проте поки не забив.
Та і статус у команді нападник наразі має не дуже належний — другий форвард, який має чекати заміни Абрагама або необхідності йти ва-банк. Щось знайоме, так?...
А Торіно, як показав час, прекрасно грає і без Белотті. Тільки-от грошей за нього "бикам" вже ніхто не запропонує.
І справа навіть не у факті переходу, а у розкрученості всього дійства навколо нього. Ну і у самому факті повноцінного трансферу за гроші, яких у нашому топі ви більше не побачите.
Мілан довго боровся за можливість підписати 21-річного таланта, Брюгге довго чинив цьому спротив. Також Де Кетеларе був на олівці у Лідса, але сам гравець бажав перейти саме до клубу зі "столиці моди", поступившись фінансовими умовами.
Фактура, техніка, швидкість, пас, прекрасна ліва нога — все це в арсеналі Шарля є. За різноманітністю серед гравців плюс-мінус свого амплуа він може позмагатися хіба з лаціале Сергеєм Мілінковичем-Савичем, якщо говорити про Серію А. А величезні перспективи видно на близькому горизонті.
Станом на зараз Де Кетеларе провів у "червоно-чорній" футболці 6 матчів (з яких половина — зі старту) і відзначився однією гольовою передачею на Рафаеля Леау. Було це у матчі проти Болоньї.
Трансфер, який прекрасно характеризує цьогорічне літо Ювентуса. Клуб сміливо підписує дуже якісного гравця на лавку запасних, прекрасно розуміючи довжину та складність сезону.
Мілік — це більш віковий та більш травматичний Влахович. Але водночас це людина, яка виходить і забиває абсолютно завжди, коли знаходиться у своїх найкращих кондиціях. М'ячами у ворота Спеції та Фіорентини поляк прекрасно відповів усім скептикам, для чого він повертається до Серії А.
Навряд Арек регулярно гратиме у парі з Влаховичем. Повторимося, вони — ідентичні футболісти за своєю стилістикою. Вони не зможуть один одного доповнювати, як-от могли би Влахович і Мората, і матч Ювентуса проти ПСЖ це довів.
Проте Аллегрі отримав у своє розпорядженні таку кількість опцій, яка ніколи не дасть йому права скиглити на кадрові негаразди. Навіть коли ситуація з травмами у Турині настільки печальна, яка зараз.
У цього 28-річного аргентинського хавбека у Ювентусі одне покликання — зв'язати гру у центрі поля. Враховуючі невідомі терміни відновлення Погба і доволі скромну довіру до молоді, Массіміліано Аллегрі потребував гравця такого плана як повітря.
Паредес вже має досвід виступів у Серії А, адже встиг пограти у Кьєво, Ромі та Емполі. Причому у стані "вовків" мав далеко не останній статус. ПСЖ у свою чергу став для латиноамериканця цією зупинкою, де він став справжнім європейським топом.
Лендро був підписаний туринцями в останні дні трансферного вікна і вже встиг вийти на поле двічі. Одразу видно, що довіра з боку алленаторе — шалена.
Коли 34-річний футболіст приходить до чемпіонату, аби робити колосальну різницю — це велика проблема для турніру. Дзвіночок. Тим паче, коли мова про гравця, який не відіграв провідної ролі у своєму минулому клубі.
Ді Марія показав себе у матчі першого туру проти Сассуоло. Гол, асист, участь у красивих комбінаціях, прекрасне вміння вести гру. Було видно, що аргентинець просто-напросто кайфує від гри. Чи побачимо ми щось подібне на рівні Інтера чи Наполі — велике питання, але й не привід не відзначити очевидне.
А потім сталася травма. Ді Марія встиг повернутися і зіграти проти Спеції та Фіорентини, проте феєрій більше не видавав. А згодом знову вимушено пропустив матч проти своєї колишньої команди ПСЖ у Лізі чемпіонів...
Ще одне якісне підсилення "джалороссі". Якщо Дібала — це ідея в атаці, то Вейналдум — це думка, креатив та реактивність у центрі поля. Власне, те, без чого Дібала, Дзаньоло, Абрагам і Белотті не будуть отримувати м'яч.
Нідерландець був топовим гравцем у Ліверпулі, проте став одним із багатьох футболістів, які вчинили помилку, перебравшись до ПСЖ. Новий проект у Ромі — прекрасний шанс на реабілітацію кар'єри, проте доля вирішила, що спочатку Вейналдуму потрібно пройти іншу реабілітацію. Провівши лиш один матч проти Салернітани, нідерландець зламав ногу на тренуванні і пропустить близько півроку часу.
Дуже шкода. Хоча якщо партнери не підведуть і вийдуть до Ліги чемпіонів, Жоржиньйо у Вічному місті гратиме ще довго. Сам він зможе допомогти їм у цьому хіба у завершальній частині чемпіонату.
У 2016 році Погба повернувся до клубу, який зіграв величезну роль у його вихованні і становленні як футболіста. У 2022 повертається туди, де заявив про себе як про зірку світової величини.
Кар'єра Поля і справді пішла трошки не туди, коли він вирішив покинути північ Італії. Навіть будучи основним гравцем МЮ він так і не зумів стати там гравцем, без якого неможливо уявити червоний Манчестер. І це, зазначимо, у не найкращі для клуба часи.
У своєму другому заході за Юве Погба ще не грав. Причина банальна — травма. Але результати і гра команди Аллегрі на початку сезону наче натякають, що французу треба входити у гру якомога скоріше.
Все життя — повернення. Здавалося б, це більше підходить до Поля Погба, але й Ромелу Лукаку від нього не відстає.
Тільки бельгієць повернувся до Челсі, як ледь не одразу почав співати про бажання повернутися до прекрасної Італії та прекрасного Інтера. А ще завжди палко зізнавався у любові до Лаутаро Мартінеса — і тут сперечатися не будемо, адже у дуету форвардів схоже і справді близькі дружні стосунки.
Лукаку повернувся в Інтер, який добряче змінився. У цьому Інтері вже нема тренера, до якого він був так прив'язаний. А ще минув цілий рік, протягом якого команда "оформлювала" новий стиль і нові підходи Сімоне Індзагі, нехай це і не принесли Скудетто. Скажемо прямо: лише за збігом обставин.
Ромелу почав у старому-новому клубі з забитого м'яча у ворота Лечче на перших хвилинах гри. Далі було ще 2 неповні матчі і травма, від якої він зараз відновлюється.
Навряд роль Лукаку в Індзагі буде така ж, як у Конте. Але свою роль він повинен зіграти. Можливо, саме Лукаку не вистачило Інтеру для тих клятих трьох очок у минулому чемпіонату...
І окреме питання, чи зможе Ромелу хоч якимсь чином залишитися в Інтері по завершенні сезону. Судячи з усього, поки про це є хіба усна домовленість.
Перехід Дібали з Ювентуса до іншого італійського клубу цього літа був очевидним явищем. Питання лиш у тому, що фаворитом на аргентинця вважали міланський Інтер.
Втім, все склалося зовсім інакше. Інтер повернув Лукаку, Дібала обрав клуб, де його зустрічатимуть тисячі людей біля Колізею, а не адміністратор в аеропорту. Він обрав славу і гарантовану можливість стати номером 1 у колективі. А ще він обрав Жозе Моурінью, який зумів знайти потрібні слова.
Пауло вже встиг зіграти за нову команду 5 матчів, забити 2 м'ячі і віддати 1 гольову передачу. Робити висновки зарано, але у Ромі у нього точно значно більше можливостей бути не просто "одним із".
До слова, детальніше про цей трансфер ми розповідали у нашому великому матеріалі.
Цікаві трансфери, які не потрапили до топ-10
Монца — один із головних ньюзмейкерів цього літа в італійському футболі. Спочатку команда вийшла до Серії А з декларацією неймовірних амбіцій, які доходять ледь не до звитяги у Лізі чемпіонів, згодом провела прекрасне трансферне вікно, а на довершення... стартувала гірше, ніж хто-небудь.
Можна мільярди разів говорити про складний календар, перебудову, зміни у складі і таке інше, але у Лечче та Кремонезе подібні процеси відбувалися теж — просто на іншому рівні. І як гра, так і результат відрізняються у кращу сторону.
Пессіна вирізняється серед усіх новачків "б'янкороссі" статусом. Так чи інакше, не кожного дня ряди новачка СеріАлу поповнює людина, яка нещодавно забивала в 1/8 Євро. А додаткова "родзинка", що Матео є уродженцем маленького містечка-передмістя Мілану, вихованцем Монци, а тепер ще й капітаном команди. Отак, з ходу, Бонуччі-стайл!
На початку сезону Пессіна був травмований і тому станом на зараз провів у "червоно-білих" кольорах лише 3 матчі, при цьому тільки проти своєї колишньої команди, Аталанти, вийшов із перших хвилин.
Цікавинка цього переходу — вболівальницькі симпатії екс-капітана Мілана, які він ніколи не приховував. Будучи вихованцем Роми, Алессіо з дитинства вболіває за Лаціо. І про це всі знали давно, у тому числі керівництво римського клубу, яке вперше за довгий час провело більш-менш пристойне трансферне вікно.
"Finalmente" — коротко, але від того не менш ясно сказав 27-річний оборонець по приїзду до розташування "орлів". У перекладі — "нарешті".
Аби здійснити свою давню мрію, Романьйолі був змушений присісти на лавку запасних Мілана, втративши місце в основі "россонері". Так, він залишався лідером у роздягальні і людиною, яка підняла переможний трофей по завершенні минулого сезону, проте втратив минулий статус як гравець.
Наразі Романьйолі виходить у кожному матчі Лаціо (а їх було вже 5) з перших хвилин, і лише раз був замінений наприкінці зустрічі. До слова, фатально, бо наслідком цього став пропущений м'яч від Сампдорії.
Один із найбільш дивних переходів, який викликав хіба що сміх на обличчі. Умітіті, звісно, ще той людина-мем для вболівальників Барселони, але перехід до новачка Серії А зі статусом команди-ліфта був вище навіть за їхній гумор.
Ну а для "джалороссі" (не тих!) — піде. Поки у ролі запасного, нехай навіть і з пишною презентацію.
Якщо Умтіті не дуже потрібен Барселоні, то Йович — Реалу. Після феєричної гри в Айнтрахті Лука так і не зміг знайти себе.
Відзначимо сміливість керівництва Фіорентини — навіть після випадку з Влаховичем воно підписує сербського форварду, не боючись схожих наслідків. Як мінімум, вони цілком можуть статися через хороші особисті стосунки партнерів по збірній та цілеспрямовану уваги керівництва Юве до найбільш квітучіших і пахучих фіалок.
Вони 24-річний нападник себе повністю не виправдовує. Так, був покер у дебютному контрольному матчі та дебютний м'яч у грі першого туру проти Кремонезе, а от далі — тиша протягом шести ігор.
Втім, все попереду — вищезгаданий Душан сяяв у Флоренції теж не з самого початку.
