Ми заходили до жовтневого міжнародного циклу із завданням здобути шість очок у матчах проти Ісландії та Азербайджану. Ми завершуємо цей тижневий відтинок із двома перемогами у вищезгаданих іграх. І це все, що залишиться в нашій історії в цьому кваліфікаційному циклі. Були приємні моменти, були також і неприємні, куди ж без цього. Але після провалу у вересні всі очікували від збірної реакції — вона її продемонструвала. Однак найбільші випробування ще попереду.

За підсумками голосування за підтримки національного спонсора збірної України, бренда "Львівське", приз "Лев матчу" у грі проти Азербайджану отримав півзахисник "синьо-жовтих" Руслан Маліновський. Та що там уже сходити на дрібниці — "Лев жовтня". Півзахисник знову відзначається результативними діями — асист + забитий м’яч на його рахунку. Так, цього разу без залучення гарматних дальніх ударів відбулись ці голи, хоча насправді хто візьметься казати, що той штрафний був схожий хоч трохи на класичну подачу? Проти Азербайджану Маліновський також удвічі зменшив кількість утрат м’яча, якщо порівнювати з попередньою грою.

Football.ua оцінює гру футболістів збірної України у матчі на стадіоні МКС Краковії (за 10-бальною шкалою).

Україна


Анатолій Трубін — 6,5. Цього разу наш воротар завершив гру всього з одним сейвом, але дуже важливим — той самий вихід на побачення від Ахундзаде на четвертій хвилині, коли все могло піти за дуже поганим сценарієм. Пізніше Трубін таки пропустив наприкінці першого тайму, але тоді епізод був поза його можливостями для порятунку.

Юхим Конопля — 6,5. На правого флангового захисника вболівальники охоче повісили всіх собак після пропущеного м’яча, бо буцімто той прийшов саме через фланг Коноплі. А потім Юхима ще й поміняли поперерві, тож начебто все стало на свої місця. Але ні, заміна відбулась через пошкодження, що доповнює наш і без того значний лазарет. А тим часом сила Коноплі в першому таймі насправді була в атакувальних діях. Влучання в поперечину на додачу до аж шести кросів — гарний доробок попереду.

Ілля Забарний (5,5) — Микола Матвієнко (5,0) — 5,0. Щось не те було з нашим центром оборони в цьому жовтневому циклі загалом. І цього разу Матвієнко продовжив утрачати м’яч, що спричинило, як мінімум, дві пожежі на половині поля України, та й Забарний у своїх просування далеко не завжди був настільки небезпечним, як під час того самого непоганого дальнього удару незадовго до другого забитого м’яча.

Віталій Миколенко — 5,5. На рахунку лівого флангового захисника України автогол за підсумками цього вечора, бо так вирішили майстри статистики з УЄФА й дійсно помітно було на повторі, що фінальний дотик наприкінці першого тайму був саме від гравця нашої команди. Але то таке. Загалом суперники не створили якихось цікавих викликів для Миколенка, і фланг Байрамова – Гусейнова за своєю активністю значно поступався протилежному боку атаки Азербайджану. Але Миколенко при цьому 23 рази примудрився втратити м’яч під час розбудови атак. Але одного разу цей рух уперед приніс нам штрафний, який у подальшому став результативним.

Руслан Маліновський — 8,0.

Єгор Ярмолюк — 7,0. За великим рахунком, такого гравця нам не вистачало в Баку впродовж першої ігрової години, а не тільки в заключні 30 хвилин, які тоді дали пограти Ярмолюку. Це не був зразок якоїсь дивовижної гри в атакувальній фазі, але рух м’яча був відмінним.

Олег Очеретько — 6,0. Услід за першим забитим м’ячем за національну команду, півзахисник міг оформити й другий, якби краще зіграв на добиванні головою після поперечини від Коноплі в першому таймі. Решту ж часу Очеретько проводив у боротьбі за м’яч у високій позиції на чужій половині, почував себе там доволі затишно, але помітним у завершальній зоні загалом не був.

Олексій Гуцуляк — 7,5. Багато розмов було про те, що на початку сезону вінгер якийсь "не такий". Але навіть "не такий" Гуцуляк виходить за збірну в жовтні й дає результат. Із забитим м’ячем, так, дуже допоміг Маліновський, але й гола Руслана так само б не було, якби Олексій не потягнувся за м’ячем у карколомному стрибку. Та ще й якось знайшов партнера без офсайду. І хоча важко сказати, що фланг оборони суперників палав під тиском Олексія, однак у потрібні моменти він був там, де потрібно.

Артем Довбик — 6,0. Форвард відзначився кількома результативними діями за клуб, після чого приїхав до збірної й отримав аж повний матч у своє розпорядження проти Азербайджану. Однак забити не зумів. Хоча моменти для цього мали місце. Десь Довбика звинувачували в надмірному егоїзмі й відсутності бажання шукати кращі варіанти для партнерів на догоду власним можливостям пробити по воротах, але що ще має робити нападник, який відчуває якусь упевненість у власних діях? Якби трохи додати влучності в тих чотирьох епізодах, то риторика б одразу змінилась.

Назар Волошин — 6,5. Своє місце в стартовому складі на цю гру Волошин здобув ще в попередній зустрічі, а цього ж разу міг розраховувати на забитий м’яч, якби не фол Бондаренка наприкінці матчу. Це була б гарна відзнака для молодого нападника, який і без того долучився до другого забитого м’яча. У підсумку ж вийшов, можливо, і не настільки яскравий матч у виконанні Назара, як проти Ісландії, алі ті півтори гольові передачі було б складно повторити.

Богдан Михайліченко — 6,0. Фланговий захисник з’явився на заміну в другому таймі й майже одразу посадив себе на попередження та наразив на ті самі ризики, що були й у Коноплі до цього. Пощастило, що той-таки Джафаркулієв після перерви був явно не настільки небезпечним, як у першому таймі. Згодом Михайліченко таки повернувся на звичний для себе лівий фланг оборони, і звідти майже долучився до результативної атаки в моменті з Волошиним.

Артем Бондаренко — 6,0. Виходить, що поцупив гол у партнера по збірній своїм фолом у боротьбі, у якій просто не мав права прибирати ноги, бо ситуація була поблизу нашого штрафного. Це був єдиний контакт із суперником, який потребував утручання Бондаренка за ті 25 хвилин, які він перебував на полі, тоді як із просуванням м’яча він упорався значно краще.

Микола Шапаренко — 6,0. Ті ж самі 25 хвилин на полі припали й на долю іншого нашого центрального півзахисника, і Шапаренко зрештою став "захисною" версією Маліновського, на що й розраховував тренерський штаб. Трохи боротьби, але з передачами в передній лінії + стандарти.

Валерій Бондар — центрального захисника відрядили грати праворуч у обороні на останніх хвилинах, і в підсумку єдине, чим запам’ятався Бондар, це фол проти суперника.

Іван Калюжний — опорного півзахисника також долучили на заключні хвилини, щоб остаточно закрити цю зустріч, і перше, що зробив Калюжний, одразу пішов боротись за м’яч. Тобто виконав своє завдання.

Бажаєте дізнаватися про головні футбольні новини першими? Підписуйтесь на наш канал у Telegram! Слідкувати за нашим сайтом ви також можете у Facebook, Instagram та Twitter.