Надзвичайно складними виявились кваліфікаційні раунди єврокубків для всіх без виключення представників нашої країни цього сезону, і зокрема для донецького Шахтаря, який був вимушений відмовитись від власних амбіцій щодо потрапляння до Ліги Європи УЄФА на користь боротьби за місце в третьому за силою клубному турнірі Старого Світу.

Але й тут перепона на шляху "гірників" була доволі цікава. Лондонський Челсі минулого сезону був змушений долати швейцарський Серветт на шляху до основного раунду цього змагання, а потім і здобув у ньому перемогу зрештою. Приклад, який надихає, погодьтесь. Проте команді Арди Турана треба було писати власну сторінку історії. До речі, у першій грі "сині" тоді поступились на чужому полі (1:2) — Шахтар ж на номінально власній арені у Кракові зіграв унічию (1:1).

У Женеві на обидві сторони цього протистояння очікувала шалена злива, апогей якої припав десь на середину першого тайму, що зрештою зробило змішане покриття місцевої арени не надто вдалої якості для гри у футбол високого рівня. Серветт, який і дома вирішив грати від оборони, від цього тільки тішився, бо донеччанам було важко просувати м’яч на швидкості, а отже й належної небезпеки від них довго не вдавалось побачити.

У господарів тим часом був уже знайомий нам набір — подачі із стандартів та гра на контратаках. Тиждень тому це все вже бачили, тож не здивували. Але небезпеки від того менше для воріт Різника не ставало. У моментах Стевановича на початку гри та Нжо під завісу першого тайму з влучанням у праву стійку було дійсно гаряче. Шахтар відповідав хіба що поодинокими пострілами.

У другому таймі команда Турана вже помітно більше володіла м’ячем, але це спочатку зіграло проти неї. На 53 хвилині Серветт таки вирвався до контратаки через правий фланг зусиллями Мраза, який відіграв на Стевановича, а той потім викотив під удар Нжо, якого вже ніхто не встигав накривати перед Різником. Із важкої ситуація для Шахтаря перетворювалась чи не на катастрофічну.

Однак паніки при цьому в "гірників" не було. Навпаки, Туран почав робити подвійні заміни, і зрештою посилив гру в атаці настільки, щоб свіжий Еліас та Кевін знайшли свої моменти, і зрештою центральний нападник заробив на собі пенальті за фол від Мазіку на правому фланзі штрафного, який власне Кевін потім і спокійно реалізував ударом у правий кут.

І коли вже рахунок знову став рівним, то був період певного затишшя, який сам Шахтар власними помилками в обороні під завісу основного часу й вирішив зробити для нас незабутнім у плані емоцій. Той підкат Кевіна перед порожніми воротами під час удару Варели з лівого флангу штрафного можна буде прикласти до теки під час фінальних перемовин із Фулгемом. Якщо в англійців ще є якісь сумніви.

Зрештою, гра перейшла до овертаймів, де, о, диво, Шахтар також домінував на м’ячі майже повсякчас. І продовжував збільшувати кількість ударів по воротах суперників, яка за два матчі лише трохи не дотягнула до позначки в 50. Із голами, щоправда, було все так само важко, але зрештою на 113 хвилині "гірники" таки дотиснули суперників, а передача Педріньйо да Сілви на правий фланг штрафного для Еліаса завершилась ударом низом у ближній кут. Після цього залишалось лише відбиватись, із чим, на щастя, проблем не виникло.

Фінальний свисток іспанського головного арбітра Гільєрмо Куадри Фернандеса відправив до основного раунду Ліги конференцій УЄФА донецький Шахтар, тоді як для швейцарського Серветта єврокубки цього сезону добігли до завершення.

Серветт — Шахтар 1:2 (перший матч – 1:1)
Голи: Нжо, 53 — Кевін, 70 (пен.), Еліас, 113

Серветт: Малль — Маньїн, Бронн, Барон, Мазіку — Стеванович (Моранді, 114), Конья (Гіємено, 106), Фомба (Джеллоу, 114), Нжо (Ондуа, 73) — Антунес (Уаттара, 83), Мраз (Варела, 65).

Шахтар: Різник — Вінісіус (Конопля, 68), Бондар, Матвієнко, Педріньйо Азеведо (Азарові, 100) — Бондаренко (Еліас, 55), Марлон Гомес (Лукас, 68), Очеретько (Марлон Сантос, 99) — Аліссон (Педріньйо да Сілва, 55), Судаков, Кевін.

Попередження: Стеванович, Мраз, Маньїн, Ондуа — Кевін, Еліас, Педріньйо да Сілва