Чи існує життя після розгромної поразки з рахунком 0:6 у першій частині двоматчевого протистояння в кваліфікації єврокубків? Фінський Ільвес цього року одразу ж на першому кроці турнірної сітки дізнався, наскільки несправедливим подекуди буває жереб, і потрапив на донецький Шахтар. А потім, тиждень тому, прогорів у першій грі в Любляні, після чого шанси команди Йоонаса Рантанена на порятунок, при всій повазі, майже дорівнювали нулю.

Розумів це й колектив Арди Турана, тож єдиною мотивацією "гірників" на матч-відповідь у Тампере було бажання здобути якомога більше очок до скарбнички країни в рейтингу УЄФА, щоб у подальшому в нашій футбольній історії було якомога менше настільки ранніх стадій кваліфікацій, і шлях команд розпочинався якщо вже не в групі, то хоч на високих етапах. Це був план "мінімум", а взагалі-то Шахтар і досі перебуває в контексті підготовки до нового сезону, тож офіційний "спаринг" ще нікому не завадив.

Так само прогнозованим було й рішення тренерського штабу донеччан дати відпочити якомога більшій кількості виконавців, які розпочинали попередню зустріч із перших хвилин. Але й так звані "резервісти" виявились достатньо вмотивованими для того, щоб у першому таймі притиснути суперників на їхній половині поля.

І хоча інтенсивність створення гольових моментів від "гірників" не вражала, вони все одно були в них у наявності. Педріньйо, напевно, змарнував найкращу гольову нагоду, коли в центрі штрафного чомусь пробив повз дальню стійку на завершення прострілу з лівого флангу ще на самому початку гри. Також вартувало уваги влучання від Невертона в праву стійку вже ближче до перерви, а також момент Егіналду на лівому фланзі чужих володінь. Проти цього Ільвес міг продемонструвати лише постріл Стьопіна з дальньої відстані праворуч в атаці, який полетів над воротами.

У другому таймі паритет сил не змінився. Шахтар продовжував тримати контроль над грою, але реалізація моментів була просто жахливою. Особливо в ситуаціях із Траоре, Невертоном та Егіналду, коли з центру штрафного було не просто обов’язково забивати, а кричуще необхідно. І зрештою фінам удалось у подальшому збити темп гри й моментів у команди Турана поменшало.

Спробували змінити хід подій за рахунок замін, але й це не допомогло. Педріньйо й надалі демонстрував лише силу власного удару, але не забивав, Еліас гольовий момент із заміни не отримав. А Судаков отримав, але перекинути воротаря з-за меж штрафного не зумів. І зрештою Невертон відзначився черговим ударом у каркас воріт із претензією на гол усього раунду, проте якщо м’яч у ворота не лізе, то він не лізе. Можливо, і штучний газон зрештою таки дався в знаки.

Фінальний свисток норвезького арбітра Мохаммада Усмана Аслама відправив до другого раунду кваліфікації Ліги Європи УЄФА та матчі проти турецького Бешикташу донецький Шахтар, тоді як фінський Ільвес гратиме на аналогічній стадії Ліги конференцій.

Ільвес — Шахтар 0:0 (перший матч – 0:6)

Ільвес: Віртанен — Мяенпяя, Міеттунен, Кумпу — Валліус, Асперген (Тіїтінен, 68), Попович (Ветелі, 58), Улунду (Юккола, 58) — Канга, Гютенен, Стьопін (Акіньємі, 68).

Шахтар: Різник — Вінісіус (Гочолеішвілі, 55), Бондар, Грам, Азарові — Педріньйо да Сілва (Назарина, 81), Бондаренко (Судаков, 68), Очеретько — Егіналду (Швед, 55), Траоре (Еліас, 67), Невертон.

Попередження: Юккола — Вінісіус