Збірна України зіграла перший матч на чемпіонаті Європи, але розчарувала. Зустріч з Румунією виглядала способом взяти перші три бали на турнірі і закласти фундамент до виходу з групи, але замість цього лише зробила його непевним. Тепер необхідно перемагати у двох наступних турах і сподіватися на невдачі конкурентів. У цьому матеріалі розберемося, чому сталася поразка і як до неї дійшло. 

Збірна України виставила налаштований на креатив стартовий склад, але ця задумка не виправдала себе, знову не працювала позиційна атака 

У товариському матчі з Молдовою ми побачили ті стартові "11", що розглядалися на самому турнірі. Були сумніви по декільком позиціям, але в підсумку зі змін ми побачили лише вихід Артема Довбика, а не Романа Яремчука, що диктувалося бажанням атакувати на просторі і ловити Румунію тоді, коли вона буде високо підіймати захисну лінію. 

Ще один момент — конфігурація у центрі поля, в якій зіграли Тарас Степаненко, Микола Шапаренко та Георгій Судаков. У згаданій вище грі за декілька днів до Євро даний трикутник з'явився вперше під керівництвом Сергія Реброва, але було маловірогідно, що він стане основним. По-перше, якби міг зіграти Віталій Миколенко Олександр Зінченко швидше за все зайняв би місце у центрі замість півзахисника Динамо, по-друге, ці гравці не зіграні між собою, хоча суто на папері їхня зв'язка може виглядати достатньо збалансовано. 

Тарас може підчищати за товаришами по команді, Микола вміє добре рухати м'яч вперед, а Георгій отримує більше можливостей мати грати у вільній ролі і активно підніматися у фінальну третину. На практиці це не працювало так, як потрібно. В загальному команда мали стерильне володіння м'ячем. Румунія свідомо віддала команді Сергія Реброва ініціативу, зосередившись на компактній грі у захисті. А вона в свою чергу не знала, як нею розпорядитися. В основному намагалася робити передачі на фланги, але супернику вдавалося часто не програвати дуелі 1 в 1, а також створювати такі умови для Віктора Циганкова та Михайла Мудрика, щоб їм було максимально некомфортно просуватися з м'ячем до штрафного майданчика. 

Якщо вони таки проходили туди, було важко виконати якісні кросси через те, що опоненти намагалися орієнтувати їх у лицьову лінію. В загальному, коли Україна доходила ближче до володінь Румунії, вона не могла довести ситуацію до хоча би удару по воротах — лише чотири з меж штрафного майданчика, в загальному доводилися бити здалеку, що також не було особливою проблемою для Флоріна Ніце. 

В іншому команда Едварда Йорданеску захищалася у середньо-низькому блоці в 4-4-2. 

Від Румунії не було жодних несподіванок — вона не намагалася високо пресингувати, допускала моменти, коли можна було атакувати глибину за спиною, залишатися в ізоляції на флангах. Наприклад, Україна скоріше всього спеціально намагалася створити перегруз на одному з них, щоб перевести м'яч на інший, залишити когось з вінгерів чи крайніх захисників одних, але навіть коли вдавалося скористатися цим, підводила якість кроссів, як в Юхима Коноплі в одному з епізодів. 

До форвардів м'яч також особливо не доходив — в Артема Довбика та Романа Яремчука лише 5 дотиків у чужому штрафному майданчику — дуже мало для команди, що намагається грати першим номером і контролює ситуацію. 

Помилки у пропущених голах не можна приписувати лише Андрію Луніну — це квінтесенція невдалих рішень усього колективу 

До матчу були опасіння, що ключовим стане протистояння на лівому фланзі захисту, де не зміг зіграти Віталій Миколенко, а Олександр Зінченко, в тому числі через традиційну роль "хибного фулбека", буде активно зміщуватися в центр, що змусить його страхувати. Гравець Арсеналу знову активніше піднімався вище, особливо, коли треба було відігруватися, а Денніс Ман саме зі свого правого флангу виконав два асисти, хоча тут варто зупинитися окремо. 

У першому голі все розпочалося з того, що Георгій Судаков опинився на правому фланзі, Румунія вмикнула пресинг, тому півзахисник змушений був віддавати передачу на Миколу Матвієнко, адресати для передачі вперед були перекриті, а центральний захисник під тиском Развана Маріна зробив пас на Андрія Луніна, таким чином підставивши воротаря. 

Фактично, в нього був варіант лише віддати м'яч на лівий фланг, тому що інші варіанти були ще більш ризикованими, але відбулося перехоплення і чіткий удар Ніколає Станчу. Питання — чому йому дали можливість підготувати удар по воротах? Капітан суперника любить грати саме в такому стилі — у відтяжці, вміє завдавати потужних ударів здалеку. Отже, винен тут не лише голкіпер мадридського Реала. 

Другий відбувся після невдалого вкидання аута, коли команда Йорданеску зловила Україну у перехідній фазі від атаки до оборони. Тарас Степаненко не зміг відібрати м'яч. Завадити Андрєю Раціу просунутися ближче до штрафного майданчика міг Микола Матвієнко, але він спершу зробив крок вперед і не пішов за опонентом до завершення епізоду, а застряг у напівпозиції, швидше за все через те, що в разі невдалого відбору Олександр Зінченко залишився б один проти двох гравців. В підсумку, знову програна зона підбору, де ще один сильний удар завдав Разван Марін. 

Команда Сергія Реброва не змогла скористатися слабкими сторонами суперника, а ось Румунія навпаки, це стало важливим фактором її успіху. 

Зарано казати про те, що збірна України вилетіла з Євро-2024, але матчі зі Словаччиною та Бельгією будуть точно не легше 

Головні негативні моменти у виконанні нашої національної команди змушують задуматися перед наступними матчами у групі. Збірна Словаччини є однією з найкращих у відборі до цього чемпіонату Європи за кількістю голів після дальніх ударів і стандартів, а з Бельгією доведеться грати швидше за все у тому стилі, який використовується нинішнім тренерським штабом у матчах з топовими суперниками. В кожному з них згадані вище проблеми можуть ще більше вийти на перший план. Наступна зустріч буде важливою в усіх сенсах і треба грамотно до неї готуватися.