Поразку від римського Лаціо тиждень тому (0:3) можна було списати на прикру випадковість, навіть незважаючи на ротацію в складі суперників, на що вказували всі охочі. А от на що списувати те, що ми побачили в другому матчі київського Динамо в поточному розіграші Ліги Європи? Знову без забитих голів у грі проти команди, яка відверто не хапає зірок із неба на старті сезону, але натомість має просто добре зіграний колектив. Команда Олександра Шовковського теж справляла вигляд такого, але в очному протистояння виявилось, що навіть із шістнадцятим місцем німецької Бундесліги в нас є різниця за рівнем гри. Неочікувано, де в чому образливо, але натомість відверто.

Football.ua оцінює гру футболістів київського Динамо у матчі на Райн-Неккар-Арені (за 10-бальною шкалою).

Динамо Київ


Георгій Бущан — 5,0. Динамо дозволило суперникам завдати 19 ударів у бік власних воріт, шість із яких полетіли в площину, два виявились результативними, а ще чотири, відповідно, узяв на себе воротар. Можна сміливо при цьому стверджувати, що якби не той сейв одразу після першого пропущеного, то "біло-сині" наслідували б негативний приклад донецького Шахтаря днем раніше, від чого було б ще більше смутку. Утім, Бущан знову виділяється стабільністю на тлі решти партнерів.

Олександр Караваєв — 4,0. Вибір Караваєва на позицію правого захисника в цій грі був пов’язаний із бажанням зіграти більш надійно саме в обороні за рахунок досвіду. При цьому Олександр добре відомий своїми підключеннями до атаки у відповідний момент. Але не цього вечору. Лівим краєм суперники атакували обмежено, а от допомогти Волошину в більш високій позиції так і не вийшло.

Денис Попов (4,0) — Тарас Михавко (4,5) — 4,0. Перший пропущений гол став великим привітанням для центру захисту Динамо, бо в грі такого рівня всяке можна очікувати, але щоб так просто забивали суперники — це вже занадто. Другий м’яч, де-факто, також можна частково повісити на Попова та Михавка, але лише через завершальний відтинок того епізоду. А зрештою — матч як матч, без першого пасу, на що також мав бути розрахунок, але з великою кількістю боротьби. Особливо для Михавка, як не дивно.

Владислав Дубінчак — 4,0. Тільки два гравці Динамо в цій грі подолали позначку в 100 дотиків до м’яча — це лівий захисник та Шапаренко, який оперував у суміжній зоні. Це дає нам зрозуміти, на який напрям атаки покладалось Динамо найбільше, і відповідно вказує на те, звідки могло приходити найбільше контрударів від суперників. За великим рахунком, ефективність дій чітко відображена на табло.

Микола Михайленко — 4,0. Два опорники з широким функціоналом — це рішення Шовковського суто на цю гру. І в нього було дві опції виконання: або зіграє, або буде брак потужності в одній/обох ланках. Досвід показав, що сталось саме друге. Михайленко в атаці був малопомітний, а от коли вирішив розіграти м’яч із глибини одного разу, то ледь не привіз пропущений м’яч. Виходить, що вибір тактики був невдалим.

Володимир Бражко — 5,0. У опорника Динамо удар дійсно великого ступеня майстерності виконання, але він має бути допоміжною дією команди в атаці, а не виключним рішенням. Бражко на початку гри добряче налякав Бауманна, але подальші його спроби вже не були настільки небезпечними. А потім ще й цей епізод із вибором позиції під час другого пропущеного кинув тінь. Про травму ребер узагалі говорити нічого, скоріше за все — недолікували.

Микола Шапаренко — 4,5. Виступи кожного футболіста впродовж сезону можна зобразити хвилястими лініями, і в Шапаренка їхня траєкторія наразі пішла на спадання. Наче й те саме, що й раніше, намагається виконувати на полі Микола, але ефективності вже не вистачає, тож і маємо в підсумку п’ять подач за гру й усі невдалі, як приклад, на додачу до великої кількості втрат м’яча.

Назар Волошин — 3,5. Ярмоленко випав через травму, і так несподівано виявилось, що замінити лідера на важливу гру, за відсутності ще й дискваліфікованого Брагару, просто ніким. Волошин отримав повний ігровий час, але й сліду ефективності в атаці, як це бувало на старті сезону, від нього не було.

Владислав Ванат — 3,5. Очікувалось, що трансфер Герреро має підштовхнути основного нападника Динамо до нового рівня конкуренції й, як наслідок, покращення виступів. Але наразі все виходить навпаки. Ванат намагається постійно вигадувати якісь нові рухи в чужому штрафному, але від матчу до матчу здається тільки, що суперники дедалі глибше читають його гру.

Владислав Кабаєв — 3,5. Ще більше, аніж це робив Шапаренко, м’яч утрачав лівий вінгер Динамо, тож ставка тренерського штабу на цей край атаки не зіграла на кожній із позицій. Дриблінг у Кабаєва так і не пішов, боротьби суперникам нав’язати майже не вдалось, ударів не було, подачі — усі невдалі. Такий ось виступ.

Олександр Піхальонок — 4,0. У тому, що атакувальний півзахисник Динамо таки з’явиться на полі цього вечора, сумнівів не було, але, як показав досвід, побудувати активу гру попереду на старті було б хоч і ризикованим, але більш виправданим кроком, аніж спроба захистити власні ворота зайвим гравцем. Тонкощі полягають у тому, що такі рішення — це як фарш після м’ясорубки, назад уже неможливо прокрутити. Тож і перебудуватись під появу Піхальонка не вийшло. Якими б удалими не були його передачі.

Едуардо Герреро — 3,5. 20 із ґаком хвилин для форварда в такій статичній грі за рахунку 0:2 — ніщо, тому й великих звершень від панамця не очікували. А він і не здивував із своїм одним неточним ударом.

Валентин Рубчинський, Олександр Андрієвський, Володимир Шепелєв — останні ротації від Шовковського — то вже таке, Хосеп Гвардіола б ці заміни, окрім випадку з травмою Бражка, не робив би взагалі. Повернення Шепелєва відзначаємо окремо, а то тут несподівано з’ясувалось, що свіжих гравців у центрі поля Динамо мало не буває.

Бажаєте дізнаватися про головні футбольні новини першими? Підписуйтесь на наш канал у Telegram! Слідкувати за нашим сайтом ви також можете у Facebook, Instagram та Twitter.